Бухарест хоче вирішити проблему КГЗКОРу

За понад 20 років українська влада не зуміла вирішити питання добудови або приватизації КГЗКОРу, що дістався Києву у спадок від Радянського Союзу, а Бухарест, з іншого боку, заявляє, що більше не зацікавлений у добудові комбінату...

Василь Каптару, 28.03.2013, 16:04

Вже багато років тривають переговори між Румунією та Україною довкола Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд. Проект, що у 80-тих роках минулого сторіччя вважався одним з найбільш амбітних в Східній Європі, після розпаду радянського табору та СРСР став «чорною діркою» для інвестицій.

За понад 20 років українська влада не зуміла вирішити питання добудови або приватизації КГЗКОРу, що дістався Києву у спадок від Радянського Союзу, а Бухарест, з іншого боку, заявляє, що більше не зацікавлений у добудові комбінату і хоче лише повернути вкладені досі кошти.

На початку 80-тих років Ніколає Чаушеску прийняв рішення про участь Румунії у будівництві найбільшого комбінату окислених руд у світі. У жовтні 1983 року між Болгарією, Румунією, Чехословаччиною, НДР та СРСР була підписана угода про створення гігантського комбінату, який мав забезпечити обкотишами металургійні комбінати країн Центральної і Південно-Східної Європи. “Генеральним підрядником” будівництва колоса була призначена румунська сторона. Офіційний Бухарест зобов’язався інвестувати приблизно 800 млн. доларів, тобто покрити третину вартості проекту. У посткомуністичному хаосі Бухаресту було не до інвестицій, а в 1997 році, Україна прийняла рішення припинити будівництво, хоча Румунія вже виконала 80% від своїх зобовязань.

Цього питання торкнувся міністр економіки Румунії Варужан Восганіан, який розповів, що нещодавно обговорив цю проблему з Послом України в Румунії Теофілом Бауером: “Я сказав українському послу, що вирішення цієї проблеми було б дуже сильним сигналом для розвитку економічних відносин між Румунією та Україною. Я планую здійснити візит до Києва і було б непогано, якщо мене супроводжуватимуть і румунські бізнесмени. Проблема комбінату в Кривому Розі є досить складною, тому що Румунія вклала там приблизно 800 млн. доларів. Із всіх країн-учасниць здається, що Румунія найменше вірила, що комунізм паде, продовжуючи інвестиції до останнього дня. З українською стороною у нас є розбіжності в поглядах щодо загальної суми інвестиції та акту приймання-передачі обєкту інвестування.”

Загальна кошторисна вартість будівництва комбінату, що почалося ще 1984 року становить 2,4 млрд. доларів. Впровадження проекту було припинено у 1989 році, коли будівельна готовність комбінату перевищувала 60%. Німці і болгари вирішили не гаяти марно час, гроші та зусилля і вийшли з проекту. Частка України, яка після розпаду Радянського Союзу стала його правонаступницею в справі будівництва, становить – 56,4%, Румунії – 28%, решта належить Словаччині.

З огляду на те, що витрати на забезпечення життєдіяльності недобудованого комбінату, які несе Україна, постійно зростають і за останні два роки вже перевищили 40 млн. грн. на рік, українська влада шукає для цього об’єкту зацікавленого інвестора. Румунський міністр заявив, що зараз є сприятливі умови для Румунії отримати компенсації за інвестиції в криворізький комбінат комбінат, враховуючи те, що Київ має намір його приватизувати.

Варужан Восганіан: “Якщо Україна хоче його приватизувати, не може цього зробити без згоди румунської сторони. Отож із коштів отриманих з приватизації Румунія має повернути свою частину, тому що здається, що від української влади немає великих шансів отримати компенсації. Компенсації ми зможемо отримати лише якщо комбінат буде приватизований і ми отримаємо частку коштів від приватизації. Я попросив посла України передати українському уряду моє прохання призначити спеціального представника мого дипломатичного рівня з яким би я міг почати діалог.”