Американсько-російські відносини: погляд з Румунії

Ю.Кіфу: Ми є свідками вкрай низького рівня двосторонніх відносин між США та РФ, а ситуація в Україні залишатиметься перешкодою для поліпшення їх стосунків.

Василь Каптару, 20.04.2017, 08:36

Однією з центральних міжнародних подій квітня став візит Держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Москви. Зустріч з його російським колегою
Сергієм Лавровим пройшла в контексті загальної напруженої ситуації, після ракетного удару США по авіабазі в Сирії у відповідь
на імовірну атаку із застосуванням хімічної зброї проти мирного населення, яку Дональд Трамп
назвав «ганьбою для людства».

З огляду на діаметрально протилежні позиції
США та Росії у сирійському питанні, до останнього моменту було невідомо чи
американський держсекретар зустрінеться з президентом Росії. Після переговорів
глави зовнішньополітичних відомств таки були запрошені до Кремля, а зустріч з
Володимиром Путіним тривала близько двох годин. Проте ніяких особливих
домовленостей не було досягнуто.

А головним висновком цих зустрічей є
наявність бажання обох країн поліпшити двосторонні відносини, але наголос був
зроблений в основному на проблемах. Таким чином Сергій Лавров заявив, що
нинішній стан двосторонніх відносин не є найспокійнішим, а Рекс Тіллерсон сказав, що
відносини США і Росії, як і рівень довіри, знаходяться на нижчій точці,
додавши, що дві великі ядерні держави не можуть бути в такому положенні.

Провідний румунський аналітик,
директор Центру із запобігання конфліктам та раннього попередження Юліан Кіфу в
інтерв’ю нашій радіостанції торкнувся головної мети цього візиту: Основним
завданням цього візиту було уникнути повного притиснення Володимира Путіна
спиною до стіни, що могло б викликати непередбачену реакцію. Зрештою позиції
були дуже ясними, іноді категоричними. Росія сподівалася отримати
пакетне рішення, але опинилася в ситуації, коли була змушена захищатися у двох
найбільш актуальних питаннях, звичайно, в діаметрально протилежній ситуації по
відношенню до США. По Україні ми маємо дуже чітко озвучену позицію
держсекретаря Тіллерсона, який сказав, що доти, доки не буде вжито заходів для
відведення збройних сил сепаратистів і важкого озброєння, щоб спостерігачі ОБСЄ
могли виконати свою роль, що є прямим натяком на відповідальність Російської Федерації, ситуація в Україні
залишатиметься перешкодою для поліпшення відносин між США і Росією. Фактично
він обумовлює зближення виконанням цього пункту. Другий аспект пов’язаний з
Сирією. Дуже ясно, що існують розбіжності у поглядах не тільки щодо Аль-Асада,
а й щодо оголошення Росією та Аль-Асадом всіх сирійських опозиційних сил терористичними організаціями.

У цьому контексті постає запитання:
чи принесе цей візит відчутні зрушення у
стосунках між Росією і Сполученими Штатами, які в останні роки сягнули вкрай
низького рівня? Говорить аналітик Юліан Кіфу: Я б не порівнював їх з минулими
роками. Ми є свідками вкрай низького рівня двосторонніх відносин, це
однозначно. З іншого боку, не треба забувати, що не було навіть класичних в таких
ситуаціях заяв на кшталт: ми зрозуміли, що не порозумілися. Слід відзначити
слова, якими Сергій Лавров описав цю зустріч. Він назвав переговори
ґрунтовними і відвертими, тобто були дуже різкі заяви і практично сторони
озвучили свої позиції, ми знаємо ці особливості. І по-третє, подумайте, що було
досягнуте рішення створити комісію, яка має обговорити питання, в яких сторони
могли б співпрацювати. Тобто ситуація настільки складна, що потрібна комісія
експертів, які мають знайти пункти зближення. Отже не йдеться про вирішення
найбільш нагальних питань, а про знайдення незначних проблем, де сторони можуть
співпрацювати. Приблизно так виглядають їх двосторонні відносини.

У свою чергу відомий румунський
журналіст й оглядач Арманд Гошу в статті на цю тему в газеті 22 пише, що
візит до Москви держсекретаря США Рекса Тіллерсона, результатів якого
затамувавши подих очікували провідні світові ЗМІ, розчарував своєю банальністю.
Ті пророкував новий переділ сфер впливу перебувають у замішанні. Тіллерсон нікого
не продав і, здається, що не збирається цього робити. Водночас ні міністр
закордонних справ Сергій Лавров, ні президент Володимир Путін нічого не купили.
Та й не мають на що, адже федеральний бюджет чахне, а низку корегувальних
заходів, натхненних колишнім міністром фінансів Олексієм Кудріним, буде вжито в
травні. Хвиля протестів, що 26 березня прокотилася по всій Росії викликав у кремлівського лідера серйозний
головний біль. Ані американська адміністрація не почуває себе краще. ФБР
порушило провадження проти людей з близького оточення Дональда Трампа за підозрою
в суперечливих зв’язках з Росією, яку в США звинувачують у втручанні в хід
президентських виборів на користь нинішнього мешканця Білого дому.