Автокефалія Української Церкви: погляд з Румунії
Тема надання автокефалії Українській Православній Церкві викликала широкий резонанс в румунському суспільстві... Пропонуємо вашій увазі думки трьох румунських експертів щодо цього питання.
Василь Каптару, 01.11.2018, 09:01
Тема надання
автокефалії Українській Православній Церкві викликала широкий резонанс в
румунському суспільстві, де, як і в Україні, приблизно 85% населення відносить себе до православ’я. Цей інтерес
пояснюється, з одного боку, стривоженістю діями Росії в регіоні, а з іншого
ситуацією етнічних румунів України та подальшою долею румуномовних парафій
після надання Українській Православній Церкві
автокефалії. Пропонуємо вашій увазі думки трьох румунських аналітиків щодо цього питання….
Незалежна українська церква кладе хрест на великому проекті «руській мір»
У статті на цю
тему в газеті «22» під назвою «Битва за Україну: церковна фаза» румунський журналіст і аналітик Арманд Ґошу пише, що «автокефалія Української
Православної Церкви є символом провалу неоімперіалізму Путіна у колишньому
радянському просторі». Він стверджує, що «незалежна українська церква не лише
кладе хрест на великому проекті «руській мір», а й розриває єдність слов’янської
церкви. Не випадково відповідь Російської Церкви була сформульована та
оголошена після засідання Синоду, який відбувся в столиці Білорусі, останньому
оплоті, який ще нагадує про колишню славу.» На думку Арманда Ґошу «автокефалія
Української Православної Церкви – це не просто поразка Кирила, як це було
представлено в російських ЗМІ, це символ провалу неоімперіалізму Путіна на
колишньому радянському просторі.» Він зазначає, що заява прес-секретаря Кремля
про те, що Росія захищатиме інтереси православних в Україні, звучить як погроза
Києву. Але Арманд Ґошу сумніваються, що дії в цьому сенсі зможуть змінити курс української
церкви. «Що зробить Москва? Відправить свої танки в села, щоб вигнати із церков
вірян з Української Церкви? Більше того, Путін закликав уряд підготувати
санкції проти України через автокефалію. Які санкції? Перестане експортувати
віск для свічок, що горять у церквах України?» – іронічно запитує автор.
Арманд Ґошу переконаний, що «як Путін, так і Кирило недооцінили Варфоломія. Якийсь
час кремлівський лідер сподівався, що Патріарху Кирилу вдасться запобігти
такому рішенню. Саме цим пояснюється тривале мовчання російських ЗМІ на цю тему». «Автокефалія
потужніша за ядерну бомбу. Розриви, церковні розколи, на відміну від воєн або
політичних криз, тривають сотні років і практично ніколи не загоюються повністю.
Вони можуть в будь-який момент викликати масові конфлікти та насильство», -
пише Арманд Ґошу.
Автокефалія як контрудар України у російському стилі
«Тепер ми маємо справу з розколом» і «з огляду на дуже високі стратегічні ставки, я не бачу, як можна уникнути автокефалії», – стверджує професор Дан Дунґачу, директор Інституту політичних наук та міжнародних відносин Румунської академії. В інтерв’ю телеканалу новин Digi24, говорячи про наслідки відокремлення Української православної церкви від Московського патріархату, професор Дунґачу ствердив, що росіяни зараз платять за помилку в 2016 році, коли бойкотували Великий Всеправославний собор на Криті, а автокефалія, що є стрижнем суперечки, стала відповіддю Києва на анексію Криму. Автокефалія Української Православної Церкви є стратегічною відповіддю Києва на анексію Криму та окупацію значної частини Донбасу. Це контрудар, болісний, з великими стратегічними та довгостроковими наслідками. Це удар по іміджу та престижу Росії. Власне це удар… по-російськи! Якщо Українська Православна Церква здобуде автокефалію, це матиме наслідки й на Балканському півострові, – вважає Дан Дунґачу, який переконаний, що початок подібних процесів у Македонії або Чорногорії є «питанням часу». Румунський оглядач каже, Україна після війни стала дійсно Україною, духовно, душею і думкою, та хоче відірватися від Росії. Таким чином вона забере у Росії будь-який шанс стати імперіалістичною на заході. Україна є буфером, гарантією, а автокефалію слід читати в цьому ключі.
Дан
Дунґачу пов’язав нинішній автокефальний рух в Україні з планами Петра Порошенка
йти на другий президентський термін. Він каже, що для Порошенка автокефалія, як
Крим для Путіна, тобто він сподівається підвищити інтерес і довіру українців до
себе. «Політично і не тільки Петро Порошенко прив’яже свій політичний проект з конфронтацією
з Росією та автокефалією… Тому що, напевно, це його останній шанс на політичне
відродження. Наразі не ясно чи йому це вдасться, але ясно, що він спробує.
Очевидно, що політично це буде подано інакше: нація, церква, етнічна
приналежність, порятунок і рука Господа Бога в історії створюють
тепер політичний коктейль в промові Порошенка, але поки неясно, чи вплине це
вирішально на результати виборів. Однак він не перший і не останній, хто це робить…»,
– каже аналітик. Дан Дунґачу говорить
про високий конфліктний потенціал ситуації, оскільки не відомо як здійснюватиметься
поділ церков, лавр, монастирів тощо. «Але
зараз росіяни не хочуть починати реальну розмову, не хочуть здіймати великого
галасу, тому що не хочуть лити воду на млин Порошенка. Вони знають, що
протистояння на цю тему можуть призвести до переобрання Порошенка на другий
термін. І вони цього не хочуть. Вони не хочуть зміцнювати нинішній
антиросійський фронт чинного президента та зробити його послідовним. Цим пояснюється
мовчання Росії з цього питання, принаймні до виборів», – підсумував директор
Інституту політичних наук та міжнародних відносин Румунської академії Дан Дунґачу.
Румунська Православна Церква зобов’язана знайти рішення для православних вірян румунської національності в Україні
Колишній
румунський дипломат та голова Асоціації «Black Sea House» Дорін Попеску в статті
під заголовком «Гібридна війна в
Христовому Домі»,
опублікованій в електронному журналі «Сontributors», пише, що на сьогодні «вже можна
говорити не лише про гібридну війну Москви за контроль над Україною, а й про дзеркальну
гібридну оборонну війну Києва, й обидві сторони, здається, вже досить вміло
ведуть нетрадиційну війну зносу». Він каже, що тема впливу цієї гібридної війни
в Христовому Домі на румунську громаду в Україні та Р.Молдова заслуговує
окремого детального аналізу і додає: «Після
проведення наприкінці листопада 2018 року пишного відкриття кафедрального Собору
«Порятунку нації» у Бухаресті (довівши тим самим свою спроможність побудувати величезний
храм для прихожан, незважаючи на численні внутрішні полеміки), Румунська
Православна Церква буде зобов’язана знайти і/або створити рішення для захисту та
інтеграції своїх православних вірян румунської національності в Україні та Р.Молдова.
І тут є чимало можливих рішень, від найбільш мужнього (відновлення Буковинської
митрополії, яка пріоритетно займатиметься 126 румунськими парафіями на півночі
Буковини і в Герцаївському районі Чернівецької області) до мінімального (створення
Румунського вікаріату в Україні в складі майбутньої автокефальної Української Православної
Церкви, на кшталт Православного українського вікаріату в Румунії, одночасно з
отриманням запевнень, що богослужіння у всіх парафіях вікаріату вестимуться румунською
мовою). Після зведення Собору порятунку
нації тема захисту румунської православної громади в Україні на тлі нового релігійного
розколу в Світовому Православ’ї стане ставкою виживання Румунської Православної
Церкви в сучасному світі», – пише Дорін Попеску.
Румунська Православна Церква закликає до діалогу
Тим часом Румунська
Православна Церква долучилась до думки багатьох помісних Церков світу, які
вважають питання української автокефалії двостороннім конфліктом
Константинопольської і Російської Церков. Священний Синод Румунської
Православної Церкви закликав Вселенський Патріархат і Російську Православну Церкву
знайти спільне рішення в ситуації, що виникла навколо автокефалії Православної
Церкви в Україні та зберегти єдність віри та пастирської адміністративної
свободи, остання будучи характерною ознакою православ’я. «Румунська Церква
підкреслює, що єдність може підтримуватися за допомогою взаємної
відповідальності і співпраці між місцевими Православними Церквами, шляхом
розвитку діалогу і синодальності на загальноправославному рівні, це будучи постійною
необхідністю в житті Церкви», – йдеться у заяві Синоду.
Румунська
Православна Церква проголосила своє самоврядування у 1865 році, після
об’єднання князівств Волощини та Молдови в державу Румунія (1862 р.). З 25
квітня 1885 року Румунська церква – автокефальна, а 25 лютого 1925 року – проголошена
Патріархатом.
