Святкування Великого Кобзаря у Клужі
Щоб відсвяткувати 199 років він народження Кобзаря, українська громада Клузької філії Союзу українців Румунії зібралася 16 березня в залі Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя.
România Internațional, 28.03.2013, 12:26
Намалюй мені Тараса, друже,/Нашого великого Тараса./ Удихни у нього свою душу,/ Оживи і воскреси відразу“. Так писав в одному зі своїх віршів поет Іван Коваленко. І щороку кожного березня, та і взагалі на протязі всієї весни, всі українці, де б вони не були розкидані долею по світу, святкують пам’ять Тараса Шевченка, воскресаючи і оживляючи його, щоб згадати його відданість і любов до рідної України, до рідного слова, до волі.
Щоб відсвяткувати 199 років він народження Кобзаря, українська громада Клузької філії Союзу українців Румунії зібралася 16 березня в залі Клузького університету ім. Бабеша-Бойоя. Програма заходу була дуже різноманітною. Першою виступила студентка українського відділення Клузького УББ Марія-Юлч Плеш з доповіддю на тему “Тарас Шевченко — національний поет України“. Присутні змогли не тільки дізнатися про нелегку долю поета, а й послухати вірші і пісні на слова великого Кобзаря у виконанні студентів українського відділення Клузького університету, та переглянути документальний фільм про життя і творчість Т.Г.Шевченка.
Детальніше про творчість Шевченка, а саме про період його зрілості (1843-1847 рр.) розповіла лектор доктор Міхаела Гербіль у своїй доповіді “Три літа — золотий період творчості Тараса Шевченка“, у якій висвітлила і проаналізувала найбільш радикальні твори поета як, наприклад “Заповіт“, “Сон“, “Єретик“, поема “Кавказ“, “Розрита могила“, “Великий льох“. У цих поезіях, написаних після його подорожі на Україну, Шевченко остаточно позбувається романтичних ілюзій щодо минулого і сучасного своєї Батьківщини, і починає стверджувати, що в нього назавжди висохли романтичні сльози і він став рішучим борцем. “Головні теми циклу, як я вже сказала, це любов до Батьківщини, вболівання за щасливу долю рідного народу, ненависть до його гнобителів. Письменник широко залучає властиві такому жанру архаїзми та церковнослов’янізми.”“
Нелегкою була доля Шевченка: народився кріпаком, служив панам, перебував на засланнях, і навіть будучи вільним перебував постійно під наглядом таємної царської поліції. Проте за своє життя йому випало зустрітися з великими людьми, які стали його вірними друзями і допомагали й підтримували його: це, в першу чергу, Сошенко, Гоголь, Гулак-Артемовський, Брюлов, Гребінка та багато інших.Про це розповіла у своєму насиченому виступі “Друзі й соратники Тараса Шевченка“ Мотря Крамар, колишній викладач російської мови, зараз — пенсіонер та член Клузької філії СУР. У ньому вона згадала тих людей, які з юних літ і на протязі всього життя поета були поруч з ним, і не тільки до смерті Тараса, а й опісля, коли їхніми зусиллями його тіло вони перевезли в рідний край.
Інший член Клузької філії Михайло Крамар наголосив на тому, що Шевченко відомий як мислитель, великий творець, апостол свободи, тож ми повинні віддати не тільки традиційну данину шани його літературній та мистецькій творчості, а й виявити його революційно-демоктратичну спадщину. У своєму виступі на тему “Соціально-політичні погляди Тараса Шевченка“ він розповів детальніше про погляди Шевченка, наголошуючи наприкінці свого виступу, що його ідеї не замикаються лише у сфері політичних чи наукових висновків, вся його доля є повчальним прикладом високої моральності, несхитної мужності, особистої гідності та безкомпромісної відданості обраному шляху — саме ці якості повинні стати невід’ємною рисою нашого часу.
