Тімішоара, 35 років тому
Минуло 35 років від початку антикомуністичної румунської революції.
Богдан Матей and Христина Манта, 16.12.2024, 11:24
Встановлена наприкінці Другої світової війни радянськими окупаційними військами, комуністична диктатура в Бухаресті здавалася непорушною. У листопаді 1989 року з’їзд єдиної партії одноголосно переобрав Ніколая Чаушеску на посаду генерального секретаря, яку він обіймав майже чверть століття. Той факт, що йому вже було за сімдесят, не завадив йому розробити плани так званого соціалістичного розвитку Румунії до 2000 року.
Його прагнення достроково виплатити зовнішні борги оплачували лише пересічні румуни. Майже все вироблене йшло на експорт. У країні продукти харчування були нормовані, багатоквартирні будинки не опалювалися, а електрику у будь-який момент могли несподівано відключити. Окрім голоду й холоду панував ще й страх. Політична поліція режиму, Секурітате, культивувала міф про всемогутність, всюдисущість і всезнання своїх агентів, тому більшість людей боялися протестувати.
У суцільному маренні пропагандистський апарат режиму – телебачення, радіо, газети – малював паралельну реальність: Чаушеску був генієм, його дружина Елена (де-факто напівграмотна) – всесвітньо відомим вченим і люблячою матір’ю всього народу, а румуни жили в найкращому з усіх світів.
У сусідніх з Румунією країнах, заохочені політикою останнього радянського лідера, реформатора Михайла Горбачова, гігантські вуличні протести повалили комуністичні диктатури. Варшава, Прага, Східний Берлін, Будапешт та Софія вже відчували свободу після майже півстоліття тиранії. Історики кажуть, що не випадково іскра румунської революції запалала саме в Тімішоарі, найбільшому місті на заході країни, космополітичному і багатонаціональному, де легко приймалося телебачення з Угорщини і колишньої Югославії.
16 грудня 1989 року солідарність кількох парафіян з протестантським угорським пастором Ласло Токешем, якого колишня політична поліція хотіла депортувати з Тімішоари, стала тим сніжком, який перетворився на лавину. Все більше і більше людей збиралося навколо парафіяльного будинку і врешті-решт відкрито протестували на вулицях міста. Репресивний апарат відреагував негайно і відкрив вогонь. Беззбройних людей продовжили вбивати до 20 грудня, поки армія не пішла назустріч демонстрантам і не відступила до казарм.
Того дня Тімішоара стала першим містом в Румунії, яке звільнилося від комуністичного режиму. Революція швидко поширилася країною і досягла кульмінації в Бухаресті 22 грудня, коли Чаушеску втік на гелікоптері зі штаб-квартири центрального комітету єдиної партії, обложеної сотнями тисяч демонстрантів. Спіймане і засуджене імпровізованим судом, подружжя Чаушеску було страчене 25 грудня. Понад тисяча людей загинули під час Революції. Румунія була єдиною країною за колишньою залізною завісою, де звільнення від комунізму було досягнуто шляхом кровопролиття.
