Румунія між виборами
Після несподіваного результату першого туру президентських виборів, а саме неочікуваної перемоги незалежного кандидата, з'являється занепокоєння щодо майбутнього Румунії.
Данієла Буду and Христина Штірбець, 27.11.2024, 13:16
Результат першого туру президентських виборів, який ознаменував історичний розрив з традиційними партіями, мав значний вплив на фінансові ринки, сколихнувши фондовий ринок і збільшивши вартість запозичень для Румунії. Аналітики кажуть, що інвестори тепер сприймають Румунію як більш ризиковану країну, оскільки кандидат, який посів перше місце в цьому турі, має економічні та політичні погляди, які вважаються далекими від європейських цінностей.
Серед заходів, запропонованих кандидатом Келіном Джорджеску, – єдиний податок на рівні 10%, стимулювання накопичення багатства, оподаткування великих компаній на рівні 2% від обороту, а також перенаправлення європейських фондів дрібним власникам і заохочення вільного об’єднання власників сільськогосподарської продукції в кооперативи. Економісти кажуть, що його економічний план є нереалістичним і що відокремлення Румунії від європейського ринку стане катастрофою для місцевого бізнесу. Вони звертають увагу на неминучу небезпеку, яка загрожує Румунії у світлі результатів першого туру виборів. Існує ризик, що країна може потрапити в кризу, з якої вона не зможе вийти, попереджають вони.
Після оголошення результатів першого туру, Бухарестська фондова біржа впала майже на два пункти, вартість запозичень країни зросла, а аналітики вважають, що епізод євроскептицизму може призвести до втрати фондів ЄС і фінансової кризи. Виборчий контекст в Румунії також викликав незадоволену реакцію як в Європейському парламенті, так і в Єврокомісії. Ці події також привернули увагу міжнародної преси: такі видання, як Financial Times і Bloomberg пишуть про політичні та економічні наслідки результатів першого туру виборів. Bloomberg, наприклад, пише, що хто б не прийшов до влади в Бухаресті, він зіткнеться з проблемою відновлення фінансів Румунії після того, як пандемія коронавірусу, стрімке зростання інфляції, війна в Україні та державні витрати поставили країну в скрутне становище.
Аналітики видання вважають, що стрімке підвищення мінімальної заробітної плати, яке пропагували всі уряди Румунії протягом останнього десятиліття, мало лише обмежений вплив, оскільки фірми постраждали від зростання витрат на робочу силу і скорочення пропозиції кваліфікованих працівників. А газета Financial Times одразу після оголошення результатів виборів написала, що «проросійський і ультраправий політик переміг у першому турі президентських виборів у Румунії, що потрясло політичний істеблішмент країни».
У відповідь на «зовнішні занепокоєння» після першого туру президентських виборів Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що Румунія «твердо» віддана підтримці демократичних цінностей, прав людини, включаючи гендерну рівність, боротьбі з антисемітизмом, з ксенофобією та всіма формами дискримінації. У заяві також зазначається, що «всі зовнішньополітичні зусилля Румунії невіддільні від її членства у сфері свобод і прав, гарантованих її статусом члена Європейського Союзу і союзника НАТО».
