НБР робить кредити дорожчими
На тлі стрімкого зростання інфляції, НБР вирішив підвищити облікову ставку монетарної політики з 3 до 3,75%.
Roxana Vasile, 11.05.2022, 12:11
Інформація, оприлюднена у середу вранці Національним інститутом статистики, швидше за все хвилює румунів – річний рівень інфляції у квітні цього року зріс до 13,76% з 10,15% у березні в умовах, коли непродовольчі товари подорожчали більш ніж на 16 відсотків, продукти харчування – на 13,5%, послуги – більш ніж на 7 відсотків. Зростання цін видно неозброєним оком, і не від місяця до місяця, а від дня до дня! Вже є такі продукти, які навіть люди із середнім рівнем доходу більше не можуть собі дозволити або двічі думають, перш ніж цього зробити. Найгірше традиційно почувають себе ті верстви населення, яким просто нікуди далі урізати бюджет.
Якщо раніше на кінець другого кварталу 2022 року Національний банк Румунії прогнозував інфляцію на рівні 11,2%, на третій квартал – 10,2% і 9,6% на кінець четвертого кварталу, то тепер НБР прогнозує, що інфляція влітку підніметься набагато більше, ніж очікувалося, і повернеться нижче 10% лише у другій половині наступного року. У результаті, щоб протидіяти цій шаленій інфляції, у вівторок ЦБ вирішив підвищити облікову ставку монетарної політики з 3 до 3,75%. Це найбільше зростання з моменту початку впровадження серії подібних рішень восени минулого року.
Облікова ставка монетарної політики є показником, за яким встановлюються як процентні ставки за кредитами, так і ставки до міжбанківських позик. Однак метою підвищення ставки є знеохочення кредитування, скорочення споживання і, як наслідок, зниження інфляції, безпрецедентної за останнє десятиліття. Згідно з повідомленням НБР, тепер очікується підвищення міжбанківських процентних ставок за кредитами, а також індексу ROBOR, на основі якого розраховується вартість більшості кредитів, взятих до травня 2019 року та вартість банківських кредитів для компаній.
Банківські депозити також матимуть ставки значно нижчі від рівня інфляції. Причини такої ситуації численні і посилені війною в Україні та санкціями, запровадженими проти Росії, – зазначає Центральний банк Румунії. Наслідки стають очевидними в купівельній спроможності та впевненості споживачів, а також у діяльності, прибутках та інвестиційних планах компаній. Водночас, економіки сусідніх з Україною країн, отже й Румунії, сприймаються як ризикованими економіками, що негативно впливає на витрати фінансування.
Фактично всі країни, що межують з Україною, зараз позичаються дорожче, за проценти у понад 7%. Тому політичні лідери в Бухаресті вважають конче необхідним обговорити як на урядовому рівні, так і з європейськими політичними родинами та із Єврокомісією цю проблему держав, що межують з Україною, щодо яких банки бачать більший ризик кредитування.