Економіка Румунії під лупою Єврокомісії
Європейська Комісія опублікувала поглиблений економічний аналіз для шести країн-членів ЄС, в тому числі для Румунії.
Коріна Крістя and Христина Штірбець, 26.03.2024, 13:17
Румунія є однією з шести країн для яких Європейська Комісія опублікувала в понеділок поглиблений аналіз, щоб оцінити, чи стикаються вони з макроекономічними дисбалансами в контексті європейського семестру. Іншими країнами є Кіпр, Нідерланди, Словаччина, Іспанія та Швеція, які входять до групи з 12 держав-членів, відібраних у Звіті щодо механізму попередження для 2024 року.
Звіт, що ґрунтується на низці показників, був ухвалений у листопаді минулого року в рамках осіннього пакету європейського семестру – механізму ЄС з координації та нагляду за економічною та соціальною політикою. Інші шість поглиблених аналізів для Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії та Португалії будуть опубліковані найближчими тижнями.
Що стосується Румунії, поглиблений аналіз показує, що вона продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та рахунками зовнішнього балансу. «Значний дефіцит державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, що перевищує допандемічний рівень, роблять економіку потенційно вразливою до шоків. У 2023 році було досягнуто певного прогресу у скороченні дефіциту поточного рахунку, головним чином завдяки жорсткішій монетарній політиці та слабшому приватному споживанню. Однак за незмінної політики ризики для зовнішньої позиції, ймовірно, залишаться високими в найближчі роки”, – попереджає Єврокомісія.
У документі зазначається, що «реалізація надійної стратегії фіскальної консолідації є ключовим пріоритетом політики, спрямованої на зменшення ризиків для стабільності економіки. Ця стратегія вимагатиме повної імплементації фіскальних та структурних реформ, включених до Національного плану відновлення та стійкості, зокрема тих, що спрямовані на структурне збільшення державних доходів та набагато жорсткіше виконання бюджету, ніж в останні роки”.
За оцінками Єврокомісії, макроекономічна вразливість Румунії збільшилася в результаті пандемії в контексті надзвичайно стійкого зростання. Потужне відновлення економічної активності після пандемії, підтримане пом’якшенням монетарної політики та фінансових умов, а також сприятлива фіскальна позиція призвели до зростання ВВП у понад 4% як у 2021 році, так і в 2022 році, що перевищує потенційний темп зростання Румунії. Інфляція в середньому становила 12% у 2022 році, а дефіцит поточного рахунку продовжував зростати до понад 9% від ВВП, відображаючи шок цін на енергоносії.
Незважаючи на надзвичайно потужне економічне зростання та збільшення державних доходів, дефіцит сектору загальнодержавного управління залишився високим на рівні 6,3% ВВП у 2022 році, лише трохи знизившись з 7,2% у 2021 році після швидкого зростання державних видатків. Дотепер, додається в аналізі, Румунія не стикалася з труднощами у задоволенні своїх потреб у фінансуванні, а її валютні резерви виглядають загалом адекватними, покриваючи майже 5 місяців імпорту та понад 100% короткострокового зовнішнього боргу на кінець 2023 року.
