ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Великдень в Україні

Замість закликів до ревних молитов за мир у церквах, українських православних просять не ходити на богослужіння Страсної седмиці, оскільки у храми можуть влучити ракети чи бомби, випущені російськими православними солдатами.

Великдень в Україні
Великдень в Україні

, 25.04.2022, 07:06




Людство переживає рідкісний момент: у ці дні одразу три найбільші світові
релігії переживають період посилених молитов. У мусульман з 2 квітня по 1
травня триває Священний місяць Рамадан, що є одним з п’яти стовпів ісламу, євреї
з 14 по 23 квітня святкують Песах, а православні християни святкують
Воскресіння Христове через тиждень після католиків і протестантів.




Здавалося б що цей збіг мав принести людству глибокий спокій і радість
релігійного переживання. Але, на жаль, ми далекі від цього – над православ’ям нависла
примара війни. Найбільша православна держава світу – Росія, вже майже місяць систематично
знищує Україну, другу за величиною православну країну в світі. Трохи східніше від нас ми знаходимо усі рани минулого, включаючи прагнення росіян впливати на всі території колишнього
радянського простору.

У той час коли московські
лідери заперечують право України на суверенне та незалежне існування, лідери
Російської православної церкви претендують на право тримати Українську
православну церкву під канонічним та адміністративним контролем, а Московський
патріарх Кирил відверто підтримує війну Росії проти України. Це призвело до
розколу православ’я між тими, хто підтримує незалежну, автокефальну Українську
православну церкву, і тими, хто хоче, щоб українські православні церкви були
підпорядковані Москві.




Переважна частина населення України є православними. Решта -
християни-католики, протестанти, а також багато греко-католиків. Хоча
підпорятковуються Святому Престолу в Римі, греко-католики святкують Великдень
разом з православними, через тиждень після римо-католиків. Для християн
Великдень – надзвичайно важливе свято. У Воскресінні Спасителя Ісуса Христа полягає
суть віри – він прийшов, щоб принести себе в жертву за гріхи всього людства.




24 квітня, коли православні християни та греко-католики святкують
Великдень, виповнилося два місяці відколи Росія напала на сусідню, незалежну
країну, яка є членом ООН – Україну. Літаки почали скидати бомби на мирні міста,
танки перетнули кордон, російські солдати зайшли в українські населені пункти.
Першими були уражені різні військові цілі, але згодом усе переросло в геноцид,
розправу над мирним населенням, катування, зґвалтування та масові страти. У
наступні тижні посилилися бомбардування мирних жителів та їхніх домівок.
Складається таке враження, що російські
православні хочуть вбити якомога більше українських православних.




Загальна ситуація є прямо протилежною тому, що проповідував Ісус – смирення,
милосердя, прощення і покаяння, особливо в Страсний тиждень, який передує святу
Воскресіння. Замість миру і світла росіяни говорять про наступи, бомбардування,
нову зброю, навіть про ядерні удари. Замість миру і любові запанували гріх і
смерть.

Замість закликів до ревних молитов за мир у церквах, українських
православних просять не ходити на богослужіння Страсної седмиці, оскільки у храми
можуть влучити ракети чи бомби, випущені російськими православними солдатами. До
збройних сил Росії у цій жахливій війні, приєдналися й російськомовні сепаратисти
зі сходу України, теж православні, а також колишні чеченські сепаратисти в
Росії, мусульмани, яких Путін покликав вбивати його українських одновірців.




Звісно, ​​релігійна приналежність не є власне метою в цьому кривавому конфлікті в Україні. Проте, саме приналежність до східного християнства, яка мала б сприяти пропагуванню миру
та братерської єдності, опинилася
в епіцентрі драматичних подій в сусідній Україні. Як справжні християни, православні святкують Великдень, турбуючись про очищення душі, тіла, а
також оселі.

Перед
Воскресінням Ісус, хоча невинний, був замучений і розіп’ятий на хресті. Але завдяки Йому для всіх
людей воскресла надія, світло перемогло темряву, добро перемогло зло. На жаль, в
Україні все піднесене значення Воскресіння втоплене у бомбах і крові.
Незважаючи на намагання Московського патріарха представити їх як вершину
благочестя, російські політики на чолі зі своїм лідером не мають рефлексів віри і зовсім не резонують з
миром і світлом, які
приносить свято Великодня.



Ilie Bolojan (Foto: presidency.ro)
Тема дня П’ятниця, 14 Лютого 2025

Пріоритети тимчасового президента Румунії

Президент Румунії на 100 днів Іліє Боложан підписав у середу, в перший же день...

Пріоритети тимчасового президента Румунії
Foto: presidency.ro
Тема дня Четвер, 13 Лютого 2025

Зміни в Адміністрації Президента Румунії

Клаус Йоганніс у середу завершив свій другий і останній термін на посаді...

Зміни в Адміністрації Президента Румунії
indicele de Percepţie a Corupţiei 2024 realizat de Transparency International
Тема дня Середа, 12 Лютого 2025

Індекс сприйняття корупції 2024 року

За даними неурядової організації Transparency International, у 2024 році рівень корупції у...

Індекс сприйняття корупції 2024 року
Фото: presidency.ro
Тема дня Вівторок, 11 Лютого 2025

Реакція на відставку президента Клауса Йоганніса

У понеділок Клаус Йоганніс оголосив про свою відставку з посади президента...

Реакція на відставку президента Клауса Йоганніса
Тема дня Понеділок, 10 Лютого 2025

Висновки місій МВФ та Світового банку

Делегації Міжнародного валютного фонду та Світового банку завершили переговори...

Висновки місій МВФ та Світового банку
Тема дня П’ятниця, 07 Лютого 2025

Значне зростання ВВП в Румунії

  Румунія обігнала Польщу за показником Валового Внутрішнього Продукту на...

Значне зростання ВВП в Румунії
Тема дня Четвер, 06 Лютого 2025

Парламент Румунії прийняв бюджет на 2025 рік

Після марафонських дебатів, що тривали понад вісім годин, пленарне засідання...

Парламент Румунії прийняв бюджет на 2025 рік
Тема дня Середа, 05 Лютого 2025

Візит єврокомісарки Роксани Минзату до Бухареста

Невдовзі після складання присяги єврокомісарка з боку Румунії Роксана Манзату...

Візит єврокомісарки Роксани Минзату до Бухареста

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company