Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 9 грудня 2021 року

9 грудня 2021 року

Бухарест – У Румунії підтверджено новий
випадок зараження штамом «Омікрон» коронавірусу, – повідомило
у четвер Міністерство охорони здоров’я. Згідно з
цитованим джерелом, інфікований чоловік, який пройшов повний курс щеплення, почувається добре. На даний момент у Румунії
підтверджено три випадки зараження штамом «Омікрон». У четвер румунська влада повідомила про трохи більше 1.000 нових випадків зараження коронавірусом та про 74 смертельні випадки. У Румунії, з
четверга, було продовжено режим надзвичайної ситуації ще на 30 днів, але через зниження рівня
зараження коронавірусом уряд скасував деякі обмеження. Таким чином, можна буде відмовитися від захисної маски
у небагатолюдних відкритих просторах, а доступ до закритих приміщень буде
дозволено і невакцинованим, які мають негативний тест на COVID-19. Також було
скасовано комендантську годину вночі. На Різдво та Новий рік ресторани будуть відкриті на половину
місткості, але тільки для вакцинованих, які перенесли хворобу або мають
негативний результат тестування.

Leila Keamil, 09.12.2021, 07:26

XXX – Глава румунської
держави Клаус Йоганніс заявив у четвер у повідомленні, переданому на Cаміті
демократії, який був організований президентом США Джо Байденом, у форматі
відеоконференції, що Румунія рішуча запобігти та боротися зі всіма негативними
явищами, які підривають демократичну довіру. Президент Клаус Йоганніс
наголосив, що стосовно прогресу досягнутого у сфері прав людини, ключовим
компонентом є забезпечення безпеки громад, осіб та установ проти антисемітизму,
ксенофобії, радикалізації та ворожих висловлювань. Він уточнив, що ще одним
пріоритетом Румунії є запобігання торгівлі людьми та боротьба з нею, «ціль, яку
неможливо досягти окремо».

Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоганніс прийняв у
четвер у Бухаресті прем’єр-міністра Республіки Молдова Наталію Гавріліце. Клаус
Йоганніс підтвердив прагнення Бухареста надати повну підтримку процесам
трансформації, модернізації та впровадження реформ у таких сферах, як
енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, зелений перехід, правосуддя,
освіта, в дусі Стратегічного партнерства для європейської інтеграції. Раніше
прем’єр-міністр Республіки Молдова Наталія Гавріліце зустрілася зі своїм
румунським колегою Ніколає Чуке. Він заявив, що підтримує зміцнення румунських
інвестицій у Республіку Молдова, та що це вимагатиме покращення ділового
клімату в цій країні. Ніколає Чуке також сказав, що сторони, якнайшвидше,
хочуть укласти нову угоду про надання безповоротної фінансової допомоги на
користь Республіки Молдова після закінчення терміну дії старої угоди цього
року. За словами прем’єр-міністра Румунії, пріоритетними двосторонніми
питаннями є об’єднання енергосистем та реалізація інфраструктурних проєктів,
які відіграють важливу роль у приєднанні Республіки Молдова до європейського
простору через Румунію. Глава уряду Республіки Молдова сказала, що дві країни
мають історичний шанс перетворити мовну єдність на єдність великих проєктів на
благо людей по обидва боки Прута. Наталія Гавріліце підкреслила, що ефективніша
інтеграція Республіки Молдова в економіку та інфраструктуру Румунії є гарантією
прискореної інтеграції Республіки Молдова в Європейський Союз.

Бухарест
– Пандемія нового коронавірусу сприяє корупції, та існує великий ризик, що
гроші не потраплять туди, куди потрібно, а саме на закупівлю обладнання для
лікарень, засобів індивідуального захисту, спеціалізованого обладнання, виробів
та ліків, – заявило Національне антикорупційне управління у четвер, з нагоди
Міжнародного дня боротьби з корупцією. Незаконне присвоєння державних грошей
уповільнює розвиток суспільства, заохочує протекціонізм і сприяє кумівству,
увічнює бідність, і тому боротьба з корупцією має залишатися головною метою не
тільки для кримінального правосуддя, а й суспільства загалом через його
представників. У посланні з цієї нагоди президент Клаус Йоганніс заявив, що,
незважаючи на санітарні, економічні та політичні проблеми, з якими зіткнулася
Румунія, вона залишається важливою ланкою у Східній Європі завдяки прогресу,
досягнутому в галузі правової держави. «Я, як і раніше, твердо відданий
розвитку демократичного шляху країни, і переконаний, що ми зможемо побудувати
краще майбутнє, якщо покладатимемось на міцному фундаменті європейських
цінностей, чесності, справедливості та нульової терпимості до корупції», -
сказав Клаус Йоганніс.

Бухарест – Генеральний
секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав на Аспенському форумі, в четвер у
Бухаресті, союзників інвестувати в критично важливу інфраструктуру та зменшити
залежність від потенційно ворожих країн. Йенс Столтенберг неодноразово згадував
про агресивну поведінку Росії. Таке ж повідомлення про стійкість до ризиків і
вразливостей надійшло від глави румунської держави Клауса Йоганніса, який
наполягав на енергетичній незалежності. Генеральний секретар НАТО назвав Росію
та Китай головними глобальними акторами, які підривають заснований на правилах
світовий порядок, і обидві країни працюють у сферах, які стали важливими для
безпеки демократичного простору. Йенс Столтенберг також привернув увагу на інші
глобальні загрози, такі як «дедалі частіші та витончені» кібератаки, постійна
терористична загроза, розповсюдження ядерної зброї та вплив зміни клімату. Столтенберг
зазначив, що порядок денний НАТО-2030 спрямований на забезпечення безпеки в
більш «непередбачуваному» світі та інвестування в новітні технології, від
«штучного інтелекту до біотехнологій і квантових комп’ютерів».

Париж – Президент Франції Еммануель Макрон у четвер виступив за Європу, яка б «знала захищати свої кордони» щодо міграційних криз. Він окреслив низку реформ, зокрема стосовно Шенгенської зони, які розглядатимуться під час майбутнього головування Франції в Раді ЄС, що розпочнеться 1 січня, – передає AFP. Еммануель Макрон пропонує створити механізми екстреної підтримки в кризовій ситуації на кордоні країни-члена, яка «повинна мати можливість розраховувати на підтримку Frontex, а також на солідарність держав-членів з поліцейськими та жандармами». Макрон також сподівається протягом шести місяців головування Франції у Раді ЄС на просування переговорів щодо Пакту щодо міграції та притулку, представлений Європейською комісією у вересні 2020 року.