Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 9 березня 2016 року

9 березня 2016 року

ВІЗИТ – Триває візит президента Румунії Клауса Йоханніса до Ізраїлю. Сьогодні глава румунської держави
помолився біля Стіну Плачу в Єрусалимі, а також провів зустріч з представниками
громади ізраїльських громадян румунського походження. У вівторок Клаус Йоханніс
провів зустріч зі спікером ізраїльського Кнесету Юлієм Йоєлєм Едельштейном, з
яким обговорив, зокрема, події на Середньому Сході і в Північній Африці.
Президент Румунії заявив, що всі установи мають бути залучені до зусиль по
боротьбі з тероризмом і екстремістськими ідеологіями. Теж в Єрусалимі президент Йоханніс оголосив, що обговорить з урядом можливість створення в Бухаресті Музею
євреїв та Голокосту.
У четвер Клаус Йоханніс відвідає Палестинську автономію для офіційних
переговорів з президентом Махмудом
Аббасом.

Florentin Căpitănescu, 09.03.2016, 12:00

ВЗАЄМИНИ – Румунське суспільство здатне взяти на себе, без зовнішнього контролю, відповідальність за продовження боротьби з корупцією і забезпечення незалежності правосуддя, – заявив у середу прем’єр-міністр, технократ Дачіан Чолош. В Гаазі він зустрівся зі своїм голландським колегою Марком Рютте, чия країна виступає проти входження Румунії до Шенгену. У зв’язку з цим, Чолош наголосив на прогресі Румунії, відзначеному в останній доповіді Єврокомісії в рамках Механізму співпраці та контролю, інструменту, з допомогою якого Брюссель здійснює моніторинг румунського правосуддя. У свою чергу, прем’єр-міністр Рютте сказав, що в січневій доповіді Єврокомісії наголошується на важливих кроках, які Румунія зробила з точки зору реформування системи правосуддя та боротьби з корупцією. Намічений спочатку на березень 2011 року, вступ Румунії до Шенгенського простору був відкладений, оскільки проти цього виступили кілька держав-членів, які висловили сумніви з приводу ефективності румунської правової системи.

МОНАРХІЯ – Стан
здоров’я останнього короля Румунії Міхая I-го, який правив країною з 1940 по 1947 рр., залишається
важким, хоча й стабільний. Про це повідомляють ЗМІ з посиланням на джерела,
близькі до Королівського дому. Останні кажуть, що наразі не відбулося значних змін в медичному бюлетені від 4
березня, в якому лікарі повідомляють, що стан пацієнта є відносно стабільним. 1 березня Міхай І-й (94 роки), який нещодавно переніс операцію
на рак, оголосив про вихід із суспільного життя і передав всі королівські
справи старшій дочці – принцесі Маргареті. Нагадаємо, що 23 серпня 1944 року під час Другої
світової війни, король Міхай І-й наказав заарештувати фактичного керівника
держави, маршала Іона Антонеску і прийняв рішення про розрив союзу Румунії з
нацистською Німеччиною і повернення до своїх традиційних союзників – США і
Великобританії. На думку багатьох істориків, це рішення скоротило війну
щонайменше на шість місяців і врятувало тисячі життів. Три роки по тому, коли
країна перебувала фактично під радянською військовою окупацією, а до влади за
підтримки Москви прийшов комуністичний уряд, король Міхай І-й був змушений
відректися від престолу і піти у вигнання. Він зміг повернутися на Батьківщину
тільки після падіння комуністичного режиму в 1989 році.

КРЕДИТИ – Закон Про заміну виконання призведе до падіння цін на нерухомість на 10%, щонайменше в короткостроковій перспективі, що спричинить зниження добробуту населення на дві тисячі євро на кожне домогосподарство. Таку заяву зробив у середу заступник голови Національного банку Румунії Лівіу Войня, який стверджує, що закон матиме негативні наслідки для банківської системи, для уряду і для економіки в цілому, через зниження споживання. Наприкінці минулого місяця Сенат (верхня палата румунського парламенту) одноголосно прийняв Закон Про заміну виконання, який передбачає погашення заборгованості по кредиту, якщо позичальник віддає банку предмет застави. Водночас, особи, проти яких відкрито виконавче провадження або в яких банк забрав квартиру за несплату кредиту, звільняються від сплати будь-яких платежів, пов’язаних із відповідним кредитним договором. Нині закон перебуває на розгляді Палати депутатів, яка має право остаточного рішення в цьому питанні.

КОРУПЦІЯ – Конституційний суд Румунії сьогодні оприлюднив мотивувальну частину свого рішення, згідно з яким секретні служби не можуть прослуховувати телефонні розмови в кримінальних справах. Судді Конституційного суду стверджують, що тільки поліція і прокурори мають право прослуховувати телефонні розмови, а Румунська служба інформації – ні, оскільки не є слідчим органом. Серед іншого, суд наголосив на необхідності дотримання положень Конституції та Хартії основних прав Європейського Союзу, що стосуються приватного життя і таємниці листування. Рішення Конституційного суду застосовується в тому числі до справ, які зараз розглядаються в судах. У середу Національна антикорупційна дирекція оголосила, що через зміни порядку перехоплення телефонних розмов потребує ще 130 співробітників і додаткового технічного обладнання. Бюджетні витрати на це оцінюється в понад 10 мільйонів євро.

ЕКОНОМІКА -
Румунія посіла третє місце серед країн ЄС за динамікою розвитку економіки,
показавши в останньому кварталі минулого року зростання на 3,7%, – повідомляє
статистична служба Європейського Союзу
Євростат. Перші два місця в списку зайняли Швеція (4,5%) та Чехія і
Словаччина (обидві по 4%). Єдиною економікою, що мала спад стала Греція. На
думку аналітиків, економічний прогрес Румунії був викликаний збільшення споживання на понад 15% в 2015 році, в результаті підвищення заробітної плати в
окремих сферах економіки і зменшення ряду податків, передусім ПДВ. З іншого
боку, за даними Національного інституту статистики загальний обсяг інвестицій в
румунську економіку зріс в минулому році більш ніж на 8% у порівнянні з 2014
роком і склав близько 16 млрд євро. Більше 40% інвестицій було здійснено в
сфері торгівлі та послуг. Водночас дещо знизилися інвестиції в сільське
господарство, промисловість і будівництво. Читайте більше ТУТ.

КОРУПЦІЯ – Палата депутатів у середу проголосувала проти арешту депутата від Соціал-демократичної партії Крістіана Різі, проте задовольнила подання Національної антикорупційної дирекції ГПР про затримання народного обранця. Прокурори звинувачують його в торгівлі впливом, відмиванні грошей і в спробі тиску на свідка. За даними слідства Крістіан Різя отримав 300.000 євро хабара від громадянина США в обмін на сприяння в реституції земельної ділянки. Депутат відкидає звинувачення і стверджує, що, в світлі місцевих виборів 5 червня, на нього було вчинено тиск, щоб змусити вийти з передвиборної гонки за пост мера одного із секторів Бухареста.