7 лютого 2017 року

ВИСТУП – Президент Румунії Клаус Йоханніс, зажадав, у пленумі Парламенту, від лівого уряду знайти рішення кризі, яку він створив, прийняттям термінової постанови, що вносить змін до Кримінального та кримінально-процесуального кодексів, що згодом була скасована. Глава держави розкритикував правлячу коаліцію у складі Соціал-демократична партія (СДП) +Альянс лібералів та демократів(АЛД) за те, що тільки за місяць урядування, її вдалося викликати великі протести з боку громадянського суспільства, через ці демарші Виконавчого органу. Він виступив на користь відповідального урядування, передбачуваного і прозорого. Глава держави, також, закликав Парламент затверджувати закони для Румунії, і не для групи політиків з кримінальними справами. Він попередив, що якщо СДП не вирішить кризу в терміновому порядку, він має намір скликати консультації для знайдення рішення кризі. Водночас, президент нагадав, що проконсультує і румунів у цьому питанні шляхом референдуму щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення цілісності посади державного службовця. Лідери коаліції СДП – АЛД дорікнули президенту, що він є партизаном і не грає роль посередника в суспільстві. З іншого боку, депутати опозиційних Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте Румунію та Партії Народний рух ствердили, що Президент висловив, по суті, волю румунів.

Leila Keamil, 07.02.2017, 07:01

ВИСТУП – Президент Румунії Клаус Йоханніс, зажадав, у пленумі Парламенту, від лівого уряду знайти рішення кризі, яку він створив, прийняттям термінової постанови, що вносить змін до Кримінального та кримінально-процесуального кодексів, що згодом була скасована. Глава держави розкритикував правлячу коаліцію у складі Соціал-демократична партія (СДП) +Альянс лібералів та демократів(АЛД) за те, що тільки за місяць урядування, її вдалося викликати великі протести з боку громадянського суспільства, через ці демарші Виконавчого органу. Він виступив на користь відповідального урядування, передбачуваного і прозорого. Глава держави, також, закликав Парламент затверджувати закони для Румунії, і не для групи політиків з кримінальними справами. Він попередив, що якщо СДП не вирішить кризу в терміновому порядку, він має намір скликати консультації для знайдення рішення кризі. Водночас, президент нагадав, що проконсультує і румунів у цьому питанні шляхом референдуму щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення цілісності посади державного службовця. Лідери коаліції СДП – АЛД дорікнули президенту, що він є партизаном і не грає роль посередника в суспільстві. З іншого боку, депутати опозиційних Націонал-ліберальної партії, Союзу Рятуйте Румунію та Партії Народний рух ствердили, що Президент висловив, по суті, волю румунів.

ПРОТЕСТИ – У Бухаресті, продовжилися, у вівторок, вже восьмий день поспіль, антиурядові протести перед будинком Виконавчого органу, на тлі змін до кримінального законодавства. Близько 15 тисяч людей вийшли на вулиці і вимагали відставки лівого Уряду, однак розмір вуличних протестів був нижчим ніж у минулі дні. Найбільше число протестувальників було зареєстровано у неділю, коли понад півмільйона людей протестували в Бухаресті та в інших містах Румунії проти постанови, що вносила змін до Кримінального та кримінально-процесуального кодексів, навіть якщо у суботу її було скасовано. Теж в вівторок, кілька сотень людей знову протестували проти глави держави Клауса Йоханніса. Виконавчий орган оголосив про те, що на даний момент відмовляється від внесення змін до кримінальних кодексів. Мін’юст роз’яснило, що не планує розробити законопроект з цього питання.

ДЕРЖБЮДЖЕТ – Парламент Румунії прийняв, у вівторок, проект закону про державний бюджет і соціальне забезпечення на 2017 рік. Права опозиція, знову, виступила, у пленарному засіданні обох палат Парламенту, за внесення деяких поправок, які не були прийняті. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну заявив, в кінці дебатів, що проект закону про державний бюджет є збалансованим, орієнтованим на соціальні політики та політики розвитку. Бюджет заснований на ВВП на рівні 815,2 млрд лей (менше 200 млрд євро), економічному зростанні на 5,2% та дефіциті в розмірі 3%. Проекти закону про державний бюджет і соціального забезпечення на 2017 рік будуть відправлені главі держави для підписання.

МОЛДОВА – Президент Республіки Молдова Ігор Додон говорив, у вівторок, в Брюсселі з президентом Європейської Ради Дональдом Туском, про відносини між ЄС і Кишиневом. Згідно з повідомленням на Facebook, молдовський президент зазначив, що в ході зустрічі, він згадав, що через два роки від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, ситуація в Респ. Молдова погіршилася. Ігор Додон, також, зазначив, що якщо в результаті можливого референдуму, буде прийнято рішення про те, що документ цей необхідно скасувати, то він, в якості президента, буде слідувати цій ініціативі. Ігор Додон подякував за рекордну фінансову підтримку надану Респ. Молдова, зазначивши, що, однак, ця допомога не сприятиме підвищенню якості життя людей. Обраний в листопаді 2016 року Додон зробив відому свою позицію анти-ЄС і анти-НАТО. Він зробив минулого місяця, свій перший закордонний візит до Москви, де висловив свою підтримку щодо припинення дії Угоди про асоціацію з ЄС.

ОБОРОНА – Військовики сухопутних сил США, розгорнуті в Європі, відправилися разом з їх обладнанням і транспортними засобами, з Польщі до авіабази Міхаїл Когелнічану у повіті Констанца (південний схід), в рамках зобов’язань США в забезпеченні східного флангу НАТО в рамках операції Atlantic Resolve. Відповідно до прес-релізу Міністерства оборони, ті приблизно 500 американських солдатів належать Першому батальйону Боротьба орлів. Вони будуть проводити спільні навчання з бойовими патронами на рівні взводу і роти і братимуть участь у багатонаціональних навчаннях, які пройдуть цього року, поряд з солдатами Румунських сухопутних військ. Американський бойовий загін, що прибуде до Румунії, залишиться в країні протягом дев’яти місяців, після чого він буде замінений іншою бойовою одиницею.

ЄВРОПОЛ – Внаслідок заходів Європол по боротьбі з торгівлею зброєю в Західних Балкан, у країнах регіону було заарештовано 58 осіб і вилучено 48 одиниць вогнепальної зброї. Крім того, 127 особам було заборонено незаконно перетнути кордон, було виявлено вісім спроб використовувати певні документи або підроблені візи і було виявлено 12 випадків осіб, які порушили встановлений термін перебування в іншій державі. У цьому заході взяли участь держави колишнього югославського простору, Албанія, Болгарія, Угорщина, Румунія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, Бельгія та США.