Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 7 березня 2022 року

7 березня 2022 року

ВІЙНА ПРОТИ УКРАЇНИ – Президент Франції Еммануель Макрон гостро
засудив «моральний і політичний цинізм» президента Володимира Путніа у зв’язку
з позицією Росії щодо «зелених коридорів» для виходу мирних українців із зони
бойових дій. Еммануель Макрон сказав, що ідея коридорів взагалі була «несерйозною»,
оскільки Москва пропонувала шляхи евакуації лише до Росії чи Білорусі.
Напередодні прессекретар російського президента Дмитро Пєсков
заявив, що Росія передала українській владі, що війна може припинитися «миттєво», якщо Україна
«припинить воєнні дії», пропише у Конституції відмову від вступу «у будь-який
блок», визнає анексований Крим частиною Росії, а також визнає сепаратистські «ДНР/ЛНР»
«незалежними державами. Як зазначає агентство Reuters, це найбільш чітка
позиція Росії щодо умов, поставлених Україні для припинення військового
вторгнення, що триває вже 12-й день. Росія напала на Україну з півночі, сходу та
півдня, націлившись на Київ, Харків та портове місто Маріуполь. Понад 1,5
мільйона українців покинули свою країну з початку війни 24 лютого, що стало
найшвидшим зростанням кризи біженців з часів Другої світової війни, попередила
ООН. Дії Росії викликали обурення міжнародної спільноти та призвели до
запровадження жорстких санкцій проти Москви. Президент Володимир Зеленський засудив
обстріли російськими військами мирних
жителів і заявив, що дії Росії є відвертим, нічим не прикритим терором,
додавши, що ніхто це не пробачить і не забуде.

Leila Keamil, 07.03.2022, 10:01

БЕЗПЕКА – Заяви Росії щодо можливості вильоту українських
літаків з аеропортів сусідніх з Україною країн, зокрема Румунії, є «риторикою»,
яка намагається відвернути увагу від того, що насправді відбувається в Україні,
де гинуть мирні жителі». Про це заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке в ефірі
приватного телеканалу. Він пояснив, що до тепер лише один український літак
увійшов у повітряний простір Румунії в перший день війни і повернувся в Україну
без зброї. Раніше Росія попередила, що країни, які дозволяють українській
авіації користуватися своїми аеродромами для нальотів на Збройні сили РФ,
можуть бути розцінені як учасники конфлікту. З іншого боку, на авіабазі ім.
Міхаїла Коґелнічану (південний схід Румунії) зараз знаходяться загони
повітряно-десантних військ, а також пілоти та обслуговуючий персонал 14 літаків Eurofighter Typhoon з Німеччини та
Італії. Разом з румунськими літаками та вісьмома американськими винищувачами
F-16 Fighting Falcon вони беруть участь у місіях посиленої повітряної поліції.
На цьому тижні уряд Румунії планує
схвалити законопроект, який дозволить розмістити в Румунії більшу кількість
іноземних військ з країн-членів Північноатлантичного альянсу. Теж на цьому
тижні румунський уряд відправить до Брюсселя усі необхідні документи для
покриття з європейських фондів витрат для надання допомоги українським
біженцям. Ці витрати, трохи більше 50 мільйонів леїв (близько 10 мільйонів
євро), будуть покриті з наявних на
європейському рівні для подібних ситуацій коштів. Тим часом у Сучаві (північ
Румунії) розпочато зведення спеціального Центру матеріально-технічного
забезпечення гуманітарної допомоги Україні, який дозволить збирати та
доставляти міжнародну гуманітарну допомогу до найбільш постраждалих від війни
регіонів України. За даними прикордонної поліції, з початку війни до Румунії
в’їхало понад 260 тисяч українців.

СХІДНИЙ ФЛАНГ НАТО – Канада у липні відновить місії НАТО
з повітряного патрулювання в Румунії, – заявив сьогодні міністр закордонних
справ Богдан Ауреску, додавши, що йдеться про шість літаків CF-18. Міністерка
закордонних справ Канади Мелані Джолі заявила, що кількість канадських
військових на Сході може досягти 200. «Ми збільшили свою присутність на
Східному фланзі НАТО, поставили в розпорядження організації один фрегат і
готові зробити все можливе, щоб весь східний фланг і особливо Румунія були
добре захищені, в контексті, який ми бачимо, що робить путінська війна в
Україні, вашій сусідній країні», – сказала Мелані Джолі. Румунія і Канада
вважають, що зміцнення альянсів і партнерств має вирішальне значення для
вирішення поточних і майбутніх викликів, йдеться в спільній заяві, підписаній у
понеділок в Бухаресті двома міністрами. У документі зазначається, що ці дві
країни діятимуть разом для зміцнення трансатлантичних відносин у всіх формах
співпраці.

ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Міністр оборони Румунії Васіле Динку
у понеділок провів робочу зустріч з міністеркою оборони Нідерландів Кайсою Оллонгрен, на 57-й авіабазі ім. Міхаїла Коґелнічану
(південний схід). Васіле Динку підкреслив важливість зміцнення відносин між
двома сторонами у сфері оборони та безпеки та привітав присутність у Румунії
військового загону з цієї країни для участі у багатонаціональних навчаннях
«Rapid Falcon 22», разом з румунськими і американськими солдатами. Спільне
навчання спрямоване на підвищення оперативної сумісності та спільного
реагування, а також розвиток функціональних відносин між
структурами-учасниками. Васіле Динку засудив війну, яку Російська Федерація
веде проти України, заявивши, що Румунія солідарна з мужнім українським народом
і повністю та беззастережно підтримує незалежність, суверенітет та
територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

НАТО – Перші військовослужбовці бельгійського загону, що
входить до складу Сил швидкого реагування НАТО (NRF), сформованих
Північноатлантичною радою 25 лютого, прибули до Румунії в понеділок. Про це повідомило
Міністерство національної оборони. Минулого
тижня з Франції прибули солдати та технічні засоби 27-го гірсько-штурмового
батальйону гірських мисливців з Аннесі. Французький батальйон став першою
складовою сухопутних військ Сил реагування НАТО, розгорнутою у Румунії, у
відповідності до рішення Північноатлантичної ради від 25 лютого. Загалом 500
французьких і 300 бельгійських солдатів приєднаються до румунських військових
для посилення східного флангу Північноатлантичного альянсу.

КОРОНАВІРУС – У Румунії термін дії режиму надзвичайної
ситуації у зв’язку з коронавірусом не буде продовжено після 8 березня.
«Пандемія COVID-19 йде швидкими темпами на спад, а п’ята хвиля ось-ось
закінчиться», – заявив у п’ятницю глава держави Клаус Йоганніс. Запроваджений у
травні 2020 року, після двох місяців надзвичайного стану, викликаного пандемією
COVID-19, режим надзвичайної ситуації передбачав численні обмеження, які
вплинули як на економіку країни, так і на соціальну згуртованість в Румунії. З
моменту спалаху пандемії в Румунії зареєстровано понад 2,7 мільйона випадків
COVID-19, померли понад 63 тисячі людей, в яких було діагностовано новий
коронавірус. За попередню добу було зареєстровано 3188 випадків інфікування
SARS-CoV-2 і 32 випадки смерті, – повідомила у понеділок Група стратегічної
комунікації. Румунія налічується серед країн ЄС з найнижчим рівнем вакцинації,
випереджаючи лише Болгарію.