6 травня 2022 року

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ – Понад 860 тисяч
українців перетнули кордон Румунії з моменту вторгнення російських військ,
більшість із них транзитом до інших країн. Згідно з комюніке Генеральної інспекції
прикордонної поліції, переданому в п’ятницю пресі, з початку кризи і до
четверга опівночі, до Румунії увійшли 866 тисяч 916 українських громадян.
Напередодні через прикордонні пункти увійшли до Румунії 76 тисяч 348 осіб, з
яких 7733 українські громадяни, на 5% менше, ніж у попередній день. Через кордон
з Україною до Румунії увійшли 4147 українських громадян, на 9,5% менше, ніж у
попередній день, а через кордон із Республікою Молдова – 1502 українських
громадян, менше на 14,8%.

Bogdan Matei, 06.05.2022, 05:05

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ – Понад 860 тисяч
українців перетнули кордон Румунії з моменту вторгнення російських військ,
більшість із них транзитом до інших країн. Згідно з комюніке Генеральної інспекції
прикордонної поліції, переданому в п’ятницю пресі, з початку кризи і до
четверга опівночі, до Румунії увійшли 866 тисяч 916 українських громадян.
Напередодні через прикордонні пункти увійшли до Румунії 76 тисяч 348 осіб, з
яких 7733 українські громадяни, на 5% менше, ніж у попередній день. Через кордон
з Україною до Румунії увійшли 4147 українських громадян, на 9,5% менше, ніж у
попередній день, а через кордон із Республікою Молдова – 1502 українських
громадян, менше на 14,8%.

ВЗАЄМИНИ – Ситуація в Україні була однією з
тем офіційних переговорів, що пройшли у п’ятницю, в Бухаресті між президентами
Румунії Клаусом Йоганнісом та Литви, Гітанасом Науседою. Глава держави
зазначив, що Румунія підтримує закріплення санкцій, прийнятих проти Росії, і
уточнив, що єдиним прийнятним варіантом переговорів має стати відновлення
територіальної цілісності сусідньої України. З іншого боку, він оголосив, що
Румунія разом з Німеччиною та Францією прийматиме в Бухаресті другу конференцію
платформи підтримки Республіки Молдова і запросив Литву взяти в ній участь. У
свою чергу, президент Литви наголосив на важливості співпраці його країни з
Румунією у зміцненні східного флангу НАТО. Литва й надалі надаватиме підтримку
Україні та біженцям, сказав він, додавши, що в суботу поїде до Респ. Молдови, яка
прийняла найбільшу кількість українських переселенців. У п’ятницю Клаус Йоганніс підтвердив повну
солідарність Румунії з Республікою Молдова в телефонній розмові з її
президентом Майєю Санду. Були проаналізовані нові варіанти підтримки, які
Бухарест може продовжувати надавати в цій кризі на всіх рівнях.

ГРАНТИ – Уряд в
Бухаресті схвалив у п’ятницю надання грантів на суму 300 мільйонів леїв, тобто приблизно 60 мільйонів євро, для чотирьох галузей економіки, а саме харчової промисловості, аквакультури, рибництва та
сільського господарства, – повідомив міністр інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош. 5000 євро буде надано мікропідприємствам, уповноваженим
фізичним особам, індивідуальним та сімейним підприємствам, які розгортають діяльність у чотирьох зазначених сферах. Загальний бюджет виділений для цього заходу становить 50 мільйонів євро і, за оцінками, буде йти мова про понад 10.000 бенефіціарів. Друга міра полягає у грантах на оборотний
капітал з бюджетом 250 мільйонів євро. Малим і середнім підприємствам
надаватимуть гранти в розмірі 15% від ділового обороту, але не
більше 120 тис. євро. Орієнтовна кількість бенефіціарів становить 10 тис.

ВІЗИТ – Перша леді США Джилл Байден прибула
до Румунії, на першому етапі європейського туру, який також включає Словаччину.
Літак, яким подорожує дружина американського президента, приземлився на базі Міхаїла
Коґелнічану у повіті Констанца (південний схід), для зустрічі з
американськими військовослужбовцями, які перебувають у цьому підрозділі. У
суботу, коли в США святкують День матері, вона проведе день з українськими
матерями та дітьми, які були змушені покинути свої домівки через війну розв’язану
Росією, а також із гуманітарними працівниками та вчителями, які допомагають українським
дітям, переселенцям, інтегруватися в стабільне та безпечне шкільне середовище.
Джилл Байден також зустрінеться в Бухаресті з членами румунського уряду.
.

ОПИТУВАННЯ – Опитування Євробарометра,
проведене в усіх 27 країнах-членах ЄС, показує, що більшість європейців схвалює
реакцію Брюсселя на вторгнення Росії в Україну. Дослідження також показує, що
більшість європейців вважають, що Україна є частиною Європи, і солідарні з
українцями. Румуни також кажуть, що з початку війни ЄС проявив солідарність і
на 82% задоволені реакцією їх співвітчизників.

ВІЙНА В УКРАЇНІ – Станом на сьогодні більше 300 тисяч
квадратних кілометрів території України забруднені мінами або снарядами, які не
розірвалися. Про це за підсумками міжнародної донорської конференції на
підтримку України, яка пройшла у Варшаві, заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
З іншої сторони, за словами української влади, росіяни знищили або пошкодили
сотні медичних центрів в Україні. Президент Володимир Зеленський заявив, що
ситуація на окупованих Росією територіях катастрофічна, немає ліків для
онкохворих, інсуліну для діабетиків, а в деяких випадках навіть антибіотиків, а
лікарі не можуть оперувати. Росія стверджує, що вона націлює лише військові
об’єкти, попри докази того, що багато цивільних будівель було бомбардовано. Між
часом українські війська все ще чинять опір на заводі «Азовсталь», останньому
українському опорному пункті в портовому місті Маріуполь, незважаючи на сильне
бомбардування та дефіцит води, їжі та медикаментів. У Москві запевняють, що вони
можуть покинути це місце через гуманітарні коридори, але українці стверджують,
що там точаться жорстокі бої, а це не дозволяє евакуації цивільних осіб.