5 грудня 2017 року
КОРОЛЬ – Відійшов у вічність після важкої і тривалої недуги, на 96 році життя, в своїй приватній швейцарській резиденції в місті Обон, останній король Румунії Міхай I. Він був останнім з чотирьох королів німецької династії Гогенцоллерн-Зігмарінген, встановленої на престол Румунії в 1866 році, яка збудувала сучасну Румунію. Король Румунії Міхай І народився 25 жовтня 1921 року і став королем 1940 року, після зречення престолу свого батька Карола II. 23 серпня 1944 року, під час Другої світової війни, він наказав заарештувати фактичного керівника держави, маршала Іона Антонеску, вихід Румунії із союзу з нацистською Німеччиною і повернення на бік своїх традиційних союзників США і Великобританії. За словами істориків, це рішення скоротило війну на щонайменше шість місяців і врятувало сотні тисяч життів. Три роки по тому, коли країна була практично під радянською військовою окупацією і керована комуністичним маріонетковим урядом, Король був змушений відректися престолу і жити на засланні. Повернувся в країну тільки після антикомуністичної революції 1989 року, йому було повернуто відкликане комуністами румунське громадянство, а згодом і деякі маєтки. Як спеціальний посланник при західних канцеляріях він вніс свій особливий вклад у зусилля щодо вступу Румунії в НАТО, у 2004 році, та в ЄС, у 2007 році. Перша серед п’яти дочок, принцеса Маргарета, є спадкоємицею Короля Міхая І на посаді керівника Королівського дому Румунії і зберігачем Корони. З нескінченною любов’ю та сильними принципами, король Міхай вписав
в Книгу румунської
нації найціннішу
сторінку сучасної історії, заявила принцеса Маргарета, в заяві до країни. Як повідомили представники Королівського дому Румунії, траурна церемонія прощання з королем відбудеться спочатку в Почесному залі замку Пелеш, а потім у Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті. Король буде похований у Кафедральному королівському соборі в Куртя де Арджеш, де поховані всі королі Румунії.
Florentin Căpitănescu, 05.12.2017, 05:36
КОРОЛЬ – Відійшов у вічність після важкої і тривалої недуги, на 96 році життя, в своїй приватній швейцарській резиденції в місті Обон, останній король Румунії Міхай I. Він був останнім з чотирьох королів німецької династії Гогенцоллерн-Зігмарінген, встановленої на престол Румунії в 1866 році, яка збудувала сучасну Румунію. Король Румунії Міхай І народився 25 жовтня 1921 року і став королем 1940 року, після зречення престолу свого батька Карола II. 23 серпня 1944 року, під час Другої світової війни, він наказав заарештувати фактичного керівника держави, маршала Іона Антонеску, вихід Румунії із союзу з нацистською Німеччиною і повернення на бік своїх традиційних союзників США і Великобританії. За словами істориків, це рішення скоротило війну на щонайменше шість місяців і врятувало сотні тисяч життів. Три роки по тому, коли країна була практично під радянською військовою окупацією і керована комуністичним маріонетковим урядом, Король був змушений відректися престолу і жити на засланні. Повернувся в країну тільки після антикомуністичної революції 1989 року, йому було повернуто відкликане комуністами румунське громадянство, а згодом і деякі маєтки. Як спеціальний посланник при західних канцеляріях він вніс свій особливий вклад у зусилля щодо вступу Румунії в НАТО, у 2004 році, та в ЄС, у 2007 році. Перша серед п’яти дочок, принцеса Маргарета, є спадкоємицею Короля Міхая І на посаді керівника Королівського дому Румунії і зберігачем Корони. З нескінченною любов’ю та сильними принципами, король Міхай вписав
в Книгу румунської
нації найціннішу
сторінку сучасної історії, заявила принцеса Маргарета, в заяві до країни. Як повідомили представники Королівського дому Румунії, траурна церемонія прощання з королем відбудеться спочатку в Почесному залі замку Пелеш, а потім у Тронному залі Королівського палацу в Бухаресті. Король буде похований у Кафедральному королівському соборі в Куртя де Арджеш, де поховані всі королі Румунії.
ПОСЛИ – Президент Румунії Клаус Йоханніс заявив у вівторок, що вступ країни до єврозони та Шенгенської зони є основними цілями. Заява була зроблена перед послами країн ЄС акредитованими у Бухаресті, на зустрічі, яка проводилась Посольством Естонії, головуючою країною в Раді ЄС. З цієї нагоди глава держави заявив, що Румунія хоче внести свій внесок у консолідацію європейського проекту, особливо на тлі того, що наша країна головуватиме в Раді ЄС в першому півріччі 2019 року. На внутрішньому плані, Президент Йоханніс знову підтвердив свою тверду прихильність до зміцнення незалежності судової системи та продовження боротьби з корупцією. На порядку денному також були такі теми, як Brexit та неофіційний саміт європейських лідерів, запланований відбутися у травні 2019 року в Сібіу (центральна Румунія).
ДИПЛОМАТІЯ – Глава бухарестської дипломатії Теодор Мелешкану бере участь, у вівторок та середу, у Брюсселі, у засіданні міністрів закордонних справ країн-членів НАТО. Як повідомляється в прес-релізі МЗС, зустріч ця стане важливою віхою у підготовці Саміту Альянсу у липні 2018 року. Основні теми, які обговорюватимуться під час переговорів, будуть пов’язані з безпекою, а також роллю НАТО у забезпеченні стабільності, включно боротьби з тероризмом. Відбудеться, також, обмін думками щодо політики відкритих дверей та оптимальних способів підтримки держав, які прагнуть до вступу в НАТО. На зустрічі бере участь і державний секретар США Рекс Тіллерсон, який хотів переконати союзників, що Сполучені Штати залишаються прихильниками безпеки Європи.
СТАТИСТИКА – Витрати домогосподарств найбільше сприяли зростанню економіки Румунії на 7% протягом перших дев’яти місяців 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року. За даними Національного інституту статистики, за січень-вересень поточного року ВВП перевищив 696 мільярдів леїв, що дорівнює приблизно 151 мільярду євро. На початку листопада, Національна комісія прогнозу переглянула у бік підвищення, до 6,1%, оцінку економічного зростання Румунії в 2017 році. Європейська комісія також покращила прогнози щодо розвитку економіки Румунії в цьому році, попередивши, одночасно, що невизначеність щодо державних політик може вплинути на економічне зростання. Нарешті, Міжнародний валютний фонд очікує зростання економіки Румунії на 5,5% в 2017 році.
ОСВІТА – У Румунії, 18% молодих людей не завершують базову освіту, згідно з останнім звітом про освіту Європейського Союзу, представленим сьогодні в Бухаресті. Генеральний директор Інституту навчальних наук Румунії Чіпріан Фартушнік заявив, що такий рівень раннього покидання школи майже подвоїлося порівняно з прогнозуванням влади. Він також зазначив, що Румунія має найнижчий рівень інвестицій в освіту серед європейських країн, тобто близько 3% ВВП. Слід також зазначити, що існують важливі відмінності між сільським та міським середовищами з точки зору освіти, а також між різними категоріями учнів.
ФІНАНСИ – 28 міністрів фінансів ЄС, які зібрався, у вівторок, у Брюсселі, ухвалили чорний список податкових гаваней, до якого входять 17 юрисдикцій, що не є членами ЄС, які не співпрацюють у податкових питаннях. До списку входять, серед іншого, Південна Корея, Туніс, Об’єднані Арабські Емірати, Намібія, Панама і Бахрейн. Ці країни можуть втратити доступ до європейських фондів. Інші можливі контрзаходи будуть оголошені в найближчі тижні. Інші 47 юрисдикцій було включено до так званого сірого списку, це держави, що прагнуть вдосконалити свою податкову практику. Деякі держави-члени, включно Румунія, виступає за накладення жорстких санкцій.