ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

4 березня 2022 року

БЕЗПЕКА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску у п’ятницю закликав переглянути концепцію позиції НАТО на східному
фланзі. Він взяв участь у спеціальному засіданні міністрів закордонних справ
країн НАТО в Брюсселі, в якому взяли участь і міністри закордонних справ Швеції
та Фінляндії, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики
безпеки Жозеп Боррель. Як повідомляє МЗС Румунії, переговори були зосереджені
на воєнній агресії Росії проти України, впливі цієї кризи на безпеку в східному
сусідстві Альянсу, особливо в Чорноморському регіоні та на європейському й
євроатлантичному рівнях, а також на реакції ЄС. Північноатлантичний альянс,
зосереджений на заходах щодо посилення стримування та оборони на східному
фланзі. Глава румунської дипломатії підкреслив безпрецедентні серйозні наслідки
для безпеки, які випливають безпосередньо з рішення Росії порушити міжнародний
порядок, заснований на правилах, як в Чорноморському регіоні, так і на
європейському, євроатлантичному та глобальному рівнях. Він знову наголосив на
необхідності значного посилення, принаймні в середньостроковій перспективі,
позицій стримування та оборони на східному фланзі, особливо на Чорному морі,
шляхом розгортання союзних сил, і знову закликав до прискореного створення
Румунської бойової групи НАТО. Ауреску наголосив на необхідності продовження
підтримки сусідньої України та окреслив заходи Румунії щодо цього, зокрема
створення логістичного центру (регіонального хабу) для збору та спрощення
транзиту гуманітарної допомоги в Україну. Міністр також підкреслив важливість подальшого посилення підтримки партнерів Альянсу -
України, Республіки Молдова та Грузії, щоб підвищити їхню стійкість.

, 04.03.2022, 12:41

БЕЗПЕКА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
Ауреску у п’ятницю закликав переглянути концепцію позиції НАТО на східному
фланзі. Він взяв участь у спеціальному засіданні міністрів закордонних справ
країн НАТО в Брюсселі, в якому взяли участь і міністри закордонних справ Швеції
та Фінляндії, а також Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики
безпеки Жозеп Боррель. Як повідомляє МЗС Румунії, переговори були зосереджені
на воєнній агресії Росії проти України, впливі цієї кризи на безпеку в східному
сусідстві Альянсу, особливо в Чорноморському регіоні та на європейському й
євроатлантичному рівнях, а також на реакції ЄС. Північноатлантичний альянс,
зосереджений на заходах щодо посилення стримування та оборони на східному
фланзі. Глава румунської дипломатії підкреслив безпрецедентні серйозні наслідки
для безпеки, які випливають безпосередньо з рішення Росії порушити міжнародний
порядок, заснований на правилах, як в Чорноморському регіоні, так і на
європейському, євроатлантичному та глобальному рівнях. Він знову наголосив на
необхідності значного посилення, принаймні в середньостроковій перспективі,
позицій стримування та оборони на східному фланзі, особливо на Чорному морі,
шляхом розгортання союзних сил, і знову закликав до прискореного створення
Румунської бойової групи НАТО. Ауреску наголосив на необхідності продовження
підтримки сусідньої України та окреслив заходи Румунії щодо цього, зокрема
створення логістичного центру (регіонального хабу) для збору та спрощення
транзиту гуманітарної допомоги в Україну. Міністр також підкреслив важливість подальшого посилення підтримки партнерів Альянсу -
України, Республіки Молдова та Грузії, щоб підвищити їхню стійкість.




ОБСЄ – Румунія приєдналася до групи 44 держав в рамках Організації
з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) для активізації так званого
Московського механізму оцінки впливу на права людини та гуманітарної ситуації
нападу Росії на Україну. Як повідомили в МЗС Румунії, механізм сприяє
направленню польових експертів для збору даних для документування можливих
військових злочинів, злочинів проти людяності та порушень міжнародного права,
міжнародного гуманітарного права та зобов’язань ОБСЄ в Україні. Рішення
підтримати цей крок було прийняте Румунією на тлі її зусиль по рішучому засудженню
військової агресії Росії проти України, а також підтримки суверенітету та
територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаних кордонів,
повідомило румунське МЗС.




РАДІО ЗА МИР – 150 європейських суспільних радіостанцій, у тому
числі Радіо Румунія, одночасно транслювали сьогодні пісню «Give Peace a Chance/Дайте
миру шанс», написану засновником легендарного гурту «The Beatles» Джоном
Ленноном, закликаючи, таким чином, до припинення війни в Україні. Відому пісню
можна було почути в 25 країнах, у тому числі в Україні, в тому числі на
приватних радіостанціях, які долучилися до ініціативи німецького суспільного
радіомовника радіо.






КОРОНАВІРУС – Президент Румунії Клаус Йоганніс заявив у п’ятницю, що термін дії режиму
надзвичайної ситуації у зв’язку з коронавірусом не буде
продовжено після 8 березня. «Епідемія COVID-19 йде на спад, а п’ята хвиля ось-ось закінчиться», – пояснив
глава держави. Напередодні
він скликав спеціальну нараду
з питань боротьби з епідемією COVID-19, в якій взяли участь
прем’єр-міністр Ніколає Чуке та члени кабінету міністрів. Запроваджений у травні 2020 року, після
двох місяців надзвичайного стану, викликаного пандемією COVID-19,
режим
надзвичайної ситуації передбачав
численні обмеження, які вплинули як на економіку країни, так і на соціальну згуртованість в
Румунії. З моменту спалаху пандемії в Румунії зареєстровано понад 2,7 мільйона
випадків COVID-19, померли понад 63 тисячі людей, в яких діагностовано новий коронавірус. Країна має другий найнижчий рівень
вакцинації серед 27 членів Європейського Союзу після Болгарії.

ЗЕМЛЕТРУС – Сьогодні п’ятницю виповнилося 45 років
від дня потужного землетрусу, магнітудою 7,2 бали за шкалою Ріхтера, який
стався 4 березня 1977 року. У результаті підземних поштовхів, загинули 1570
людей, переважно в Бухаресті, а збитки оцінюються в понад два мільярди доларів.
Близько 230 000 будинків були зруйновані або серйозно пошкоджені, а сотні
підприємств були закриті. Землетрус спричинив економічну та соціальну кризу,
яку, на думку істориків, комуністична диктатура не змогла подолати аж до її
краху в 1989 році. Фахівці попереджають, що в разі землетрусу, подібного до
1977 року, можуть впасти сотні будівель у Бухаресті. Щорічно в Румунії
відбувається понад 100 землетрусів магнітудою понад 3 бали за шкалою Ріхтера.

Новини Румунії та світу
Новини Четвер, 26 Грудня 2024

26 грудня 2024 року

РІЗДВО – Для православних християн, які відзначають нерухомі свята за...

26 грудня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Середа, 25 Грудня 2024

25 грудня 2024 року

РІЗДВО – Для православних християн нового обряду, греко-католиків і католиків...

25 грудня 2024 року
Новини Румунії та світу
Новини Вівторок, 24 Грудня 2024

24 грудня 2024 року

УРЯД – Приведення до присяги нового уряду Румунії до якладу якого входять:...

24 грудня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Новини Понеділок, 23 Грудня 2024

23 грудня 2024 року

УРЯД – Новий уряд Румунії на чолі з соціал-демократом Марчелом Чолаку отримав...

23 грудня 2024 року
Новини Неділя, 22 Грудня 2024

22 грудня 2024 року

ПАРЛАМЕНТ – Пленарне засідання Палати депутатів Румунії в неділю...

22 грудня 2024 року
Новини Субота, 21 Грудня 2024

21 грудня 2024 року

ПАРЛАМЕНТ – Обидві палати Парламенту Румунії зібралися в суботу на пленарне...

21 грудня 2024 року
Новини П’ятниця, 20 Грудня 2024

20 грудня 2024 року

ПАРЛАМЕНТ – Обидві палати нового парламенту Румунії зібралися на окремі...

20 грудня 2024 року
Новини Четвер, 19 Грудня 2024

19 грудня 2024 року

УРЯД – Останнє, що потрібно Румунії – це широкомасштабна урядова і...

19 грудня 2024 року

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company