Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 30 березня 2023 року

30 березня 2023 року

ЮСТИЦІЯ – Лідери НЛП і СДП з урядової коаліції Ніколає Чуке та Марчел Чолаку оголосили, що вони вирішили
підтримати пропозицію Міністерства юстиції щодо встановлення порогу в 9000 леїв
(близько 1800 євро), до якого зловживання службовим становищем
декриміналізовано. Вони зробили ці
заяви, після того як Сенат схвалив проєкт закону, який передбачає граничну суму
за зловживання службовим становищем
та службову недбалість
в розмірі 250.000
лей. Зміна викликала критику та вуличні протести в Бухаресті. Опозиційний союз «За порятунок Румунії»
звернув
увагу на те, що поріг
у розмірі 50.000 євро за шкоду державному бюджету, яка розглядалася як кримінальний злочин,
також був передбачений відомою Постановою №13 від 2017 року, від
якої
уряд свого часу відмовився після масових вуличних протестів.

Corina Cristea, 30.03.2023, 04:29

ВІЗИТ – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвар
розпочинає сьогодні візит до США разом із начальником Генштабу Збройних сил генералом Даніелем Петреску та іншими
офіційними особами. За інформацією посольства Румунії в США, делегація матиме
зустрічі у Вашингтоні з міністром оборони США Ллойдом Остіном, з генералом
Марком Міллі, начальником Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил
США, а також у Білому домі – Раді національної безпеки. Також заплановані
зустрічі з головами комітетів у справах збройних сил Сенату та Палати
представників США, і з представниками американської оборонної промисловості та середовища
стратегічної рефлексії і експертизи. З нагоди візиту румунська делегація
відзначить 30-ту річницю встановлення партнерства між Збройними силами Румунії
та Національною гвардією Алабами. Румунські чиновники вирушать до штату
Алабама, де з 2 по 4 квітня проведуть зустрічі з губернатором штату,
керівництвом Національної гвардії Алабами, а також із законодавчою владою та
місцевим ЗМІ.

ОЕСР – Державний секретар з питань
вступу Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку Лука
Нікулеску був призначений до Керівного комітету нового регіонального центру
ОЕСР у Стамбулі. Він привітав ініціативу створення Центру, спрямованого на сприяння
міжрегіональному співробітництву, забезпечення платформи для діалогу щодо
публічної політики та підтримки держав регіону у вирішенні основних економічних
і соціальних викликів. Згідно з прес-релізом МЗС у Бухаресті, Лука Нікулеску
водночас висловив готовність румунської влади сприяти галузевим досвідом
діяльності Регіонального центру ОЕСР у Стамбулі, нагадавши, що Румунія надає
фінансову підтримку для основних
регіональних
програм організації.

ОСВІТА – У Румунії уряд схвалив нові закони про освіту, яких
буде скеровано до Парламенту для обговорення та ухвалення. У проєкті збережено
положення, згідно з яким, крім ЗНО, ліцеї зможуть організовувати власний
вступний іспит із профільними тестами на 60% місць. Також до іспиту на атестат
зрілості буде включено додатковий тест з протилежного профілю до того, який
вивчають учні. Нові закони про освіту базуються на проєкті «Освічена Румунія»,
ініційованому президентом Клаусом Йоганнісом, і на реалізацію реформ у цих
законах буде виділено понад 3 мільярди євро з Національного плану відновлення
та стійкості.

ПЕНСІЇ – Спеціальний проєкт пенсійної реформи був
прийнятий Сенатом Румунії в середу та буде скерований до Палати депутатів. У
Сенаті документ ухвалили у тому вигляді, який ухвалили профільні комісії, лише
з поправками, ініційованими представниками влади. Є зміни, спрямовані на
переоподаткування дуже великих спеціальних пенсій, які отримувачі не можуть
накопичувати. Однак опозиція каже, що цього недостатньо, що систему спеціальних
пенсій потрібно повністю скасувати, а принцип внесків застосовувати до всіх
пенсій. Проект реформування закону про спецпенсії – це одна з цілей Національного
плані відновлення та стійкості, від якої залежить виділення європейських коштів.
Майже 200.000 румунів зараз отримують спеціальні пенсії, більшість – понад 170.000
– від системи оборони та громадського порядку. Але найвищі спеціальні пенсії
отримують колишні магістрати – судді та прокурори, чиї пенсії можуть бути
навіть у 10 разів більші за середню пенсію, призначену державою.

ШЕНГЕН – У четвер у
Бухаресті Іспанія підтвердила свою абсолютну підтримку приєднання Румунії до
Шенгенської зони вільного пересування голосом міністра внутрішніх справ
Фернандо Гранде Марласки Гомеса. Румунія
виконала надзвичайну, виняткову роботу в цьому відношенні і робить це протягом
тривалого часу, – підкреслив іспанський чиновник. Він також обговорив зі
своїм румунським колегою Лучіаном Боде двосторонню співпрацю проти торгівлі
наркотиками та людьми. Останній заявив, що Румунія повністю готова стати
частиною Шенгенської зони, і що рішення минулого року було глибоко
несправедливим. Нагадаємо, єдиною країною, яка виступила проти вступу Румунії,
була Австрія, посилаючись на питання нелегальної міграції.

РОБОЧА СИЛА – Згідно з даними, опублікованими в четвер Європейським
статистичним бюро, середньогодинна вартість робочої сили в економіці в цілому
минулого року становила 30,5 євро в ЄС і 34,3 євро в єврозоні, порівняно з 29
євро в ЄС і 32,8 євро в єврозоні в 2021 році. Середні погодинні витрати
приховують значні розриви між країнами-членами ЄС, найнижчі погодинні витрати
на оплату праці були зафіксовані минулого року в Болгарії (8,2 євро) і Румунії
(9,5 євро), а найвищі в Люксембурзі (50,7 євро) і Данії (46,8 євро). Погодинна вартість робочої сили включає
витрати на заробітну плату та витрати, не пов’язані з оплатою праці, наприклад
соціальні внески, які сплачують роботодавці. Найменша частка витрат, не
пов’язаних із заробітною платою, була в Литві (5,4%) і Румунії (5,3%), а
найвища – у Франції (32%) і Швеції (31,9%). У країнах за межами єврозони
погодинні витрати на робочу силу, виражені в національній валюті, зросли
минулого року в усіх державах-членах, найбільше зростання спостерігалося в
Болгарії (15,3%), Угорщині (13,9%), Румунії (12,2%) і Польщі (11,7%), а
найменше зростання в Данії (2,3%). У 2022 році більшість держав-членів
скасували схеми підтримки, запроваджені у 2020 році, щоб пом’якшити вплив
пандемії на роботодавців і працівників.

ЕНЕРГІЯ – Сьогодні учасники переговорів ЄС досягли згоди
щодо більш амбітних цілей щодо розширення використання відновлюваної енергії до
2030 р. Як повідомляє Reuters, це є ключовим елементом планів блоку ЄС щодо
боротьби зі зміною клімату та відмови від викопного палива з Росії. Країни-члени
ЄС та Європейський парламент погодився, що до 2030 року блок ЄС отримуватиме
42,5% енергії з відновлюваних джерел, таких як вітер і сонце. За даними
Європейської комісії, до 2030 року будуть необхідні додаткові інвестиції в
розмірі 113 мільярдів євро у відновлювану енергетику та водневу інфраструктуру,
щоб припинити залежність країн ЄС від викопного палива з Росії.