29 червня 2022 року
САМІТ НАТО – Лідери НАТО офіційно розпочали на саміті в
Мадриді в середу процес вступу Швеції та Фінляндії, що стало можливим завдяки
скасування вето Туреччини у вівторок увечері. Присутній на зустрічі президент
Румунії Клаус Йоганніс уточнив, що підтримка для України була посилена шляхом
прийняття пакету заходів допомоги. Водночас він повідомив, що прийнято нову
стратегічну концепцію НАТО, яка передбачає основні напрямки дій щонайменше на
наступні 10 років, при цьому Чорне море будучи оголошено зоною стратегічних
інтересів. У контексті драматичних подій у сфері безпеки в Україні союзницька
позиція знеохочення та оборони на східному фланзі у довгостроковій перспективі була
закріплена, що є абсолютно необхідним кроком, якого наполегливо вимагала
Румунія, також зазначив глава держави. З іншого боку, він пояснив, що в Мадриді
було вирішено посилити підтримку партнерів, особливо тих, що знаходяться у
східному сусідстві, зокрема Республіки Молдова та Грузії, які найбільше
піддаються загрозам у сфері безпеки. Румунія досягла всіх цілей, які поставила
перед собою на саміті НАТО в Мадриді, зазначив Клаус Йоганніс.
Corina Cristea, 29.06.2022, 05:07
САМІТ НАТО – Лідери НАТО офіційно розпочали на саміті в
Мадриді в середу процес вступу Швеції та Фінляндії, що стало можливим завдяки
скасування вето Туреччини у вівторок увечері. Присутній на зустрічі президент
Румунії Клаус Йоганніс уточнив, що підтримка для України була посилена шляхом
прийняття пакету заходів допомоги. Водночас він повідомив, що прийнято нову
стратегічну концепцію НАТО, яка передбачає основні напрямки дій щонайменше на
наступні 10 років, при цьому Чорне море будучи оголошено зоною стратегічних
інтересів. У контексті драматичних подій у сфері безпеки в Україні союзницька
позиція знеохочення та оборони на східному фланзі у довгостроковій перспективі була
закріплена, що є абсолютно необхідним кроком, якого наполегливо вимагала
Румунія, також зазначив глава держави. З іншого боку, він пояснив, що в Мадриді
було вирішено посилити підтримку партнерів, особливо тих, що знаходяться у
східному сусідстві, зокрема Республіки Молдова та Грузії, які найбільше
піддаються загрозам у сфері безпеки. Румунія досягла всіх цілей, які поставила
перед собою на саміті НАТО в Мадриді, зазначив Клаус Йоганніс.
ОБОРОНА НАТО
– Сполучені Штати зміцнюють свої сили в Європі у відповідь на нові
загрози, виникнуті після вторгнення Росії в Україну, повідомляє Reuters.
Президент Джо Байден оголосив про збільшення військової присутності та
потенціалу США в Іспанії, Польщі, Румунії, країнах Балтії, Великобританії,
Німеччині та Італії. Лідер Білого дому підтвердив сьогодні, на саміті
Північноатлантичного альянсу в Мадриді, що кількість американських есмінців, що
базуються в Іспанії, буде збільшено до шести з чотирьох, дві додаткові
ескадрильї останнього покоління F-35 будуть направлені до Великобританії, а генштаб
5-го армійського корпусу буде перенесено до Польщі. Водночас американські
війська в Румунії будуть доповнені 5000 солдатами. Доповнення американської присутності матиме корисну роль для Румунії, а
також для безпеки всього регіону, заявив президент Румунії Клаус Йоганніс.
ЕНЕРГІЯ – Румунія може стати енергетично
незалежною державою, постачальником енергетичної безпеки в регіоні, а також
транспортним коридором для газу та зеленої енергії з Каспійського моря, -
заявив міністр енергетики Вірджіл Попеску. У вівторок, він взяв участь з
прем’єр-міністром Ніколаєм Чуке в заході, організованому з нагоди початку 15
червня видобутку природного газу в румунському чорноморському периметрі Мідіа,
який розробляє компанія BlackSeaOil&Gas. Очікується, що звідси щорічно видобуватиметься близько 1 млрд кубометрів газу.
ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Ніколає Чуке прийняв у
Бухаресті Генерального секретаря Ліги арабських держав Ахмеда Абулу Гейта, який
перебував з візитом у Румунії. Зустріч була хорошою нагодою підкреслити
постійну позицію Румунії по відношенню до арабських держав, а також послідовний
і збалансований підхід до мирного процесу на Близькому сході, йдеться в повідомлені
уряду. Під час діалогу було проаналізовано наслідки російського військового
нападу на Україну, представлено зусилля щодо підтримки біженців та роль, яку
взяла на себе Румунія разом із країнами-партнерами. Прем’єр-міністр Румунії
оглянув безпекову ситуацію в регіоні та поділився стурбованістю перспективою
миру, підкресливши, що аналітики нагадують про перспективу тривалої війни в
Україні. Ахмед Абул Гейт підкреслив зусилля Ліги арабських держав у
посередництві формули миру та подякував Румунії за її зусилля щодо поставок
зерна арабським державам.
СЕНАТ – У Бухаресті сенатори Парламенту Румунії звільнили,
в середу, на пленарному засіданні посаду спікера Вищої палати Парламенту,
прийнявши до відома відставку Флоріна Кицу з цієї посади. За рішення про
вакансію проголосував 81 сенатор, утрималися – 12. Тимчасовим виконувачем
обов’язків спікера Сенату Румунії буде сенаторка Аліна Горгіу. Колишній
прем’єр-міністр Флорін Кицу подав у відставку після того, як фракція сенаторів НЛП
поінформувала, що позбавила його політичної підтримки на цій посаді.
ДОПОМОГА – Європейська комісія затвердила схему
допомоги Румунії вартістю 60,7 млн євро на підтримку компаній, що працюють у
сфері автомобільних перевезень вантажів та пасажирів. Захід буде доступним для
всіх компаній, які мають дійсну ліцензію ЄС та постраждали від поточної кризи,
спричиненої вторгненням Росії в Україну. Допомога не перевищуватиме 400.000
євро на компанію та надаватиметься до 31 грудня 2022 року.
ЗАБРУДНЕННЯ
– Бухарест входить до п’ятірки найбільш забруднених столиць
Європейського Союзу, – йдеться у звіті міжурядової групи експертів зі зміни
клімату. До лідеруючої четвірки входять Варшава, Загреб, Афіни та Софія. На
ситуацію впливає ряд факторів, у тому числі і дорожній транспорт. Автопарк Румунії складають
дуже старі автомобілі, середній термін використання яких становить майже 17
років, а в Європі цей показник становить
близько 12 років. До цього додається дуже мала частка зелених районів: Бухарест
має сім метрів громадських зелених насаджень на душу населення, тоді як
середній європейський показник становить 18 метрів, а також системи опалення,
такі як газові установки.
КОРОНАВІРУС – У Румунії зростає кількість випадків
захворювання на COVID-19. Протягом минулого тижня по всій країні було
зареєстровано майже чотири тисячі випадків зараження, що приблизно на 1400 випадків
більше, ніж у попередній період. Також збільшилася кількість хворих, які
потребують госпіталізації, з 458 до 638, з них 58 у відділеннях інтенсивної
терапії. Також було оголошено про 13 летальних випадків, десять з яких
зафіксовано у нещеплених пацієнтів.