Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 29 червня 2021 року

29 червня 2021 року

ВОТУМ НЕДОВІРИ – У вівторок, в Бухаресті, на об’єднаному
пленарному засіданні Палати депутатів і Сенату обговорюється і буде винесено на голосування першу резолюцію про вотум недовіри правоцентристському коаліційному уряду на чолі з Флоріном Кицу, ініційована основною опозиційною Соціал-демократичною партією.
Соціал-демократи критикують вжиті заходи виконавчою владою в ключових сферах
діяльності і те, як був складений Національний план відновлення і стійкості.
«Партії урядової коаліції братимуть участь в обговоренні документа, але не
будуть голосувати», – заявив ліберальний прем’єр Флорін Кицу. Для прийняття резолюції
про вотум недовіри і усунення уряду повинні проголосувати 234 депутати. Опозиційні
Соціал-демократична партія і Альянс за Об’єднання румунів разом з незалежними
парламентаріями мають лише 205 голосів.

Ştefan Stoica, 29.06.2021, 05:23

ОМБУДСМЕН – У Румунії Ренате Вебер повернеться на свою посаду Омбудсмена.
Конституційний суд задовольнив подання соціал-демократичної опозиції та
одноголосно вирішив, що відкликання її з посади правлячою право-центристською
коаліцією НЛП-СРР+ПЛУС-ДСУР є неконституційним. У прес-релізі магістрати
зазначають, що з дня опублікування цього рішення в Офіційному віснику Ренате
Вебер повернеться на посаду, виконуючи свій конституційний мандат, на який вона
була призначена рішенням Парламенту 2019 року. На думку суддів Конституційного
суду, рішення законодавчого органу про відкликання Ренати Вебер з посади
Омбудсмена порушує принцип верховенства права та принцип законності і
верховенства Конституції, а також норми закону про організацію та
функціонування установи Омбудсмена. Коли звільнили її, парламентарі правлячої
коаліції дорікнули ій в тому, що вона не
підтримує владу та не вжила жодних дій для досягнення мети Механізму
співробітництва та контролю в сфері правосуддя. Опозиційна
СДП, натомість, зазначила, що звільнення Омбудсмена була своєрідною «публічною стратою». Правляча більшість уже готувалися призначити
її наступника – колишнього суддю Фабіана Дьюлу, якого підтримує ДСУР.

ЕКОНОМІКА – Європейський банк
реконструкції та розвитку (ЄБРР) покращив свої оцінки економічного розвитку
Румунії в 2021 році, прогнозуючи зростання на 6% цього року порівняно з авансом
у 3%, як було прогнозовано у вересні минулого року, вказується в звіті,
опублікованому у вівторок міжнародною фінансовою установою. За її оцінками, Румунія пережила кризу
Covid-19 краще, ніж передбачалося спочатку, із скороченням ВВП у 2020 р. на
3,9%. Загалом приватне споживання в 2020 р. мало найзначніше скорочення на
4,9%, у той час як інвестиції, які зберіглися, і покращення ситуації експорту мали
позитивний внесок у процесі зростання. За останні два квартали економіка зросла
потужними темпами, по мірі того як обмежувальні заходи мали незначний вплив на
економічну діяльність, зазначає ЄБРР. За оцінками установи, до 2022 року Фонд
відновлення та стійкості дасть значний стимул інвестиціям, тоді як приватне
споживання та покращення експорту можуть призвести до економічного зростання на
рівні 5%.

ЗУСТРІЧ – Заощадження не дало хороших
результатів після економічної кризи 2008 року і не є рішенням для подолання
труднощів, породжених пандемією, – заявив у вівторок президент Румунії Клаус Йоханніс.
Він зробив цю заяву після зустрічі проведеної, у вівторок, з послами ЄС,
акредитованими в Бухаресті, яким сказав, що для виходу з пандемічної кризи
основна увага буде приділятися витратам на інвестиції. Ми подолаємо цю
економічну кризу витрачаючи гроші, вкладаючи гроші в інфраструктуру, в реальну
економіку – також заявив президент. Він також сподівається, що після літніх
канікул Румунія отримає позитивну відповідь від Європейської Комісії щодо її
Національного плану відновлення та стійкості.

ПОГРОМ – У середу, в Бухаресті, відбудеться урочисте
засідання парламенту, присвячене вшануванню пам’яті жертв Яського Погрому (північний
схід) з 28 по 30 червня 1941 року, в якому загинуло понад 13 тисяч румунських
євреїв. У своєму посланні, у вівторок, президент Клаус Йоханніс
зазначив, що неприхована ненависть, жорстоке насильство, повна зневага до
людської гідності – лише частина інструментів, які використовувалися тогочасною
владою для реалізації огидного плану – очищення міста від євреїв. Їх примусово
витягнули з домів, розлучили від коханих, жорстоко побили, а потім кинули у
потяги смерті або вбили кулеметними кулями. Представники поліції, армії,
спецслужб напали на членів єврейської громади, грабували, катували, принижували
та вбивали їх, реагуючи тим самим на накази злочинного режиму, нагадав
президент. Він підкреслив, що Яський погром – це не тільки трагедія яських євреїв,
що послідувала за трагедією євреїв, загиблих під час повстання легіонерів
(крайньо правих) на початку того ж року, але це драма і відповідальність, з якими
стикається румунська нація з тих пір … Пам’ять про страждання тих часів та
вшанування пам’яті жертв є головною моральною компенсацією, яку зобов’язані віддати
нинішні та майбутні покоління, вважає президент. Він зазначив, що останнім
часом у публічному просторі дедалі більше присутні заперечення, мова ворожнечі,
спроби спотворити історію, популізм та антисемітизм, і там, де вони знаходять
благодатний ґрунт невігластва, вони пускають небезпечні корені.

ПАНДЕМІЯ – Влада Румунії проводить останні
підготовки до введення, з 1 липня, зеленого COVID-сертифікату, документ, який
полегшить пересування громадян до Європейського Союзу в контексті пандемії. Особи,
які бажають подорожувати до країн ЄС зможуть завантажити цей документ з першого
липня наступного місяця. Між часом влада шукає рішення щодо стимулювання
національної кампанії вакцинації шляхом використання мобільних бригад, щоб
дістатися до віддалених сільських районів. Водночас влада шукає рішення щодо перепродажу
невикористаних доз вакцин. У вівторок було оголошено про лише 73 нові випадки
зараження коронавірусом. Більшість із приблизно 300 летальних випадків, оголошених
за останню добу, передують цьому інтервалу. Трохи більше 500 пацієнтів з
COVID-19 госпіталізовані у лікарнях по всій країні, 80 з яких перебувають у
відділеннях інтенсивної терапії.