29 березня 2022 року
ВІЙНА ПРОТИ
УКРАЇНИ – Москва прийняла рішення скоротити свою військову активність на
Київському та Чернігівському напрямках, – повідомили у вівторок члени
російської делегації після україсько-російських переговорів у Стамбулі. Як
передає AFP, вони також заявили, що переговори щодо угоди про нейтралітет і
без’ядерний статус України переходять у практичну площину. Глава російської
делегації Володимир Мединський розповів про «конструктивні переговори» між
двома сторонами і заявив, що «конкретні» пропозиції України щодо угоди будуть «вже
найближчим часом вивчені і передані президенту Володимиру Путіну». У свою
чергу, київські переговорники заявили, що Україна пропонує «нейтралітет» в
обмін на гарантії безпеки, а це означає, що вона не вступатиме у військові
союзи та не буде розміщувати військові бази на своїй території. Пропозиція
також включатиме 15-річні перемовини про статус анексованого Криму та набуде
чинності лише у разі повного припинення вогню. Українська сторона також хоче
гарантій безпеки, в основі яких ляже механізм реагування на загрози схожий на
статтю 5 статуту НАТО, а саме положення про колективну оборону. Серед тих, хто міг
би виступити гарантом безпеки України, можуть бути США, Великобританія, Франція, Німеччина, Польща, Ізраїль, Туреччина та Канада. Ці пропозиції є найдокладнішими та найконкретнішими, які Україна
оприлюднила до тепер, пише Reuters.
Eugen Coroianu, 29.03.2022, 14:36
ВІЙНА ПРОТИ
УКРАЇНИ – Москва прийняла рішення скоротити свою військову активність на
Київському та Чернігівському напрямках, – повідомили у вівторок члени
російської делегації після україсько-російських переговорів у Стамбулі. Як
передає AFP, вони також заявили, що переговори щодо угоди про нейтралітет і
без’ядерний статус України переходять у практичну площину. Глава російської
делегації Володимир Мединський розповів про «конструктивні переговори» між
двома сторонами і заявив, що «конкретні» пропозиції України щодо угоди будуть «вже
найближчим часом вивчені і передані президенту Володимиру Путіну». У свою
чергу, київські переговорники заявили, що Україна пропонує «нейтралітет» в
обмін на гарантії безпеки, а це означає, що вона не вступатиме у військові
союзи та не буде розміщувати військові бази на своїй території. Пропозиція
також включатиме 15-річні перемовини про статус анексованого Криму та набуде
чинності лише у разі повного припинення вогню. Українська сторона також хоче
гарантій безпеки, в основі яких ляже механізм реагування на загрози схожий на
статтю 5 статуту НАТО, а саме положення про колективну оборону. Серед тих, хто міг
би виступити гарантом безпеки України, можуть бути США, Великобританія, Франція, Німеччина, Польща, Ізраїль, Туреччина та Канада. Ці пропозиції є найдокладнішими та найконкретнішими, які Україна
оприлюднила до тепер, пише Reuters.
БІЖЕНЦІ – Міністри внутрішніх справ країн ЄС у понеділок схвалили план кращої координації дій у справі з українськими біженцями. Комісар ЄС з внутрішніх справ Ілва Йоханссон повідомила, що наразі Україну покинули 3,8 мільйона людей, переважно жінки, діти та люди похилого віку. Держави-члени ЄС звернулися до Єврокомісії з проханням надати додаткове фінансування для вирішення проблеми біженців, а Європейська комісія відповіла, що вже готує додаткову допомогу. Міністри внутрішніх справ країн ЄС погодилися запустити загальноєвропейську платформу для реєстрації біженців, які прибувають до Євросоюзу та подають заявки на тимчасовий захист. Також було узгоджено спільне положення щодо прийому та підтримки дітей, у тому числі неповнолітніх без супроводу, а також план боротьби з торгівлею людьми. У цьому контексті Румунія продовжує свої дії з підтримки українських біженців та України. З початку війни на територію Румунії в’їхало понад 570 тисяч громадян України, більшість з яких – транзитом. Близько 4300 осіб подали заяву про надання притулку в Румунії.
ЕКОНОМІКА -
Наслідки війни в Україні для європейської економіки поки не можуть бути оцінені
кількісно, але зрозуміло, що оцінки економічного зростання, як в ЄС, так і в
Румунії, необхідно переглянути у бік зниження, – заявив Комісар ЄС з
економічних питань Паоло Джентілоні під час конференції, організованій
публікацією The Economist у Бухаресті. Своєю чергою, міністр фінансів Адріан Кичу
заявив, що Румунія отримала від Європейської комісії згоду на більшу гнучкість
у використанні коштів з європейських фондів, щоб 70-80% нових заходів для
підтримки купівельної спроможності румунів було здійснено за рахунок ЄС. У
понеділок Паоло Джентілоні пояснив, що заходи по боротьбі з інфляцією та
економічні наслідки конфлікту в Україні обговорюються на рівні ЄС, але немає жодних
загроз для продовольчої безпеки чи постачання продовольства. Комісар ЄС був
прийнятий президентом Клаусом Йоганнісом, який зазначив, що ЄС має
продемонструвати більшу гнучкість щодо невикористаних фінансових ресурсів за
період 2014-2020 роки, з тим, щоб використати ці кошти для вирішення ситуації з
українськими біженцями. Під час зустрічі з Паоло Джентілоні прем’єр-міністр Ніколає Чуке заявив, що Румунія, як член ЄС і НАТО, є безпечною країною, яка гарантує безпеку бізнесу та інвестицій. Вони проаналізували економічні наслідки російської військової агресії проти України, а в цьому контексті прем’єр-міністр Румунії представив зусилля щодо допомоги біженцям, а також проявлену солідарність щодо українців, які залишаються в їхній країні.
КОРОНАВІРУС – За попередню добу у Румунії було виявлено 4276 нових лабораторно підтверджених випадків COVID-19, що на 2325 випадків більше ніж у понеділок. У лікарнях перебувають понад 2700 хворих на коронавірус, з яких маже 400 – у відділеннях інтенсивної терапії. Відускладненьхворобипомерло45 осіб. Міністр охорони здоров’я Александру Рафіла заявив, що діяльність у ковід-лікарнях поступово відновиться до 30 вересня.
ЄРУСАЛИМ -
Збірна Румунії з футболу сьогодні на виїзді проведе товариський матч з командою Ізраїлю. Це другий товариський матч
румунських футболістів на під керівництвом нового головного тренера Едуарда
Йорденеску. У першому матчі румунська збірна програла в п’ятницю в Бухаресті команді
Греції з рахунком 0:1.
