29 березня 2019 року
ТЕРМІНОВІ
ПОСТАНОВИ – У п’ятницю, уряд в Бухаресті схвалив поправки до ряду термінових постанов,
у тому числі Постанови № 114/2018 про податкові заходи, введені наприкінці
минулого року, і піддані критиці бізнес-середовищем. За словами урядовців, нові
положення враховують погляди зацікавлених осіб, з якими останнім часом
консультувалися представники правлячої коаліції, а також ринкові реалії. Інші
термінові постанови стосуються бюджету Адміністрації Фонду охорони
навколишнього середовища, що дозволяє продовжувати урядові програми з оновлення
автопарку країни. На виділені з державного бюджету кошти, близько 35 тисяч
румунів матимуть можливість замінити свої авто на нові менш забруднювальні або придбати
електричні і гібридні транспортні засоби. Цього року в Румунії буде запущена
нова програма з установки фотоелектричного обладнання, завдяки чому румуни
зможуть виробляти власну електроенергію та тепло, а також стати невеликими
індивідуальними виробниками зеленої енергії.
Daniela Budu, 29.03.2019, 12:02
ТЕРМІНОВІ
ПОСТАНОВИ – У п’ятницю, уряд в Бухаресті схвалив поправки до ряду термінових постанов,
у тому числі Постанови № 114/2018 про податкові заходи, введені наприкінці
минулого року, і піддані критиці бізнес-середовищем. За словами урядовців, нові
положення враховують погляди зацікавлених осіб, з якими останнім часом
консультувалися представники правлячої коаліції, а також ринкові реалії. Інші
термінові постанови стосуються бюджету Адміністрації Фонду охорони
навколишнього середовища, що дозволяє продовжувати урядові програми з оновлення
автопарку країни. На виділені з державного бюджету кошти, близько 35 тисяч
румунів матимуть можливість замінити свої авто на нові менш забруднювальні або придбати
електричні і гібридні транспортні засоби. Цього року в Румунії буде запущена
нова програма з установки фотоелектричного обладнання, завдяки чому румуни
зможуть виробляти власну електроенергію та тепло, а також стати невеликими
індивідуальними виробниками зеленої енергії.
АНТИКОРУПЦІЯ
– Верховний суд Румунії розгляне в середу скаргу, подану, у п’ятницю, колишнім
головою Національної антикорупційної дирекції Лаурою Кодруцою Кьовеші, проти підписки про невиїзд протягом 60 днів, врученої прокурорами
Відділу з питань розслідування злочинів вчинених магістратами, у справі, в якій
її звинувачують у зловживанні службовим становищем, підкупі та завідомо неправдивих показаннях.
Після шестигодинного допиту, Ковеші заявила, що прокурор заборонив їй
розмовляти з пресою про те, що сталося на допиті, і про справу, в якій вона
була викликана. Лаура Кодруца Кьовеші нагадала, що вона бере участь в
міжнародній процедурі призначення головного європейського прокурора.
Європейська Комісія розкритикувала Румунію за перешкоджання цього відбіркового
процесу і закликала нашу країну співпрацювати у призначенні головного європейського
прокурора. На цей пост, Лауру Кодруцу Кьовеші підтримує Європейський Парламент,
однак головний прокурор Європейської
прокуратури буде призначений в результаті переговорів з Радою ЄС. До тепер
відбулися два раунди переговорів, що завершилися без результатів. Наступні
переговори заплановані 4 і 10 квітня. Європейська прокуратура почне діяти до
кінця 2020 року.
КЛІМАТ -
Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану взяв участь у саміті з
питань клімату та сталого розвитку для всіх, організованого Генеральною
Асамблеєю ООН. У своєму виступі глава румунської дипломатії підкреслив, що ООН
відіграє найважливішу роль у боротьбі зі зміною клімату та просуванні глобального
захисту клімату для нинішніх і майбутніх поколінь. Вітаючи Кліматичний саміт
ООН 2019 року, який відбудеться у Нью-Йорку, у вересні, Мелешкану підкреслив
тверду прихильність Румунії до міжнародно-правової бази ООН – Порядок денний
2030 року для сталого розвитку, Паризьку угоду та Рамкову конвенцію ООН про
зміну клімату. Серед зусиль Румунії щодо підтримки боротьби зі зміною клімату
Теодор Мелешкану також згадав конференцію «Будівництво стійкості до стихійних
лих», організовану румунським головуванням Ради ЄС у Бухаресті 12 березня.
ЗУСТРІЧ -
Чергова чотиристороння зустріч у форматі Румунія-Болгарія-Греція-Сербія відбулася,
у п’ятницю, в Палаці Снагов, поблизу Бухареста. Прем’єр-міністри Віоріка Денчіле,
Бойко Борисов, Алексіс Ципрас і президент Сербії Олександр Вучич обговорили
прогрес досягнутий у спільних регіональних проектах у сферах транспорту,
інфраструктури та енергетики. Напередодні цієї наради, в Бухаресті пройшло п’яте
засідання Ради співробітництва на високому рівні між Болгарією та Румунією, в
ході якого було обговорено інтенсивне партнерство з метою зміцнення безпеки та
економічного розвитку, а після спільної зустрічі були підписані двосторонні
документи.
РАКЕТИ -
Міністерство оборони США схвалило продаж Румунії ракет великої дальності типу
земля-земля HIMARS. Для поставок ракет в інші країни необхідно спеціальне схвалення
уряду у Вашингтоні. Крім Румунії, ці ракети, призначені як для оборони, так і
для нападу, зможуть придбати також Польща і Бахрейн. Системи HIMARS здатні
вражати наземні цілі на відстані до 300 кілометрів, використовуючи керовані за
допомогою GPS боєголовки. За даними Міністерства національної оборони,
придбання ракетних систем HIMARS має ключову важливість для безпеки Румунії,
тому що вони забезпечать зміцнення національної і регіональної безпеки. Румунія
купить 54 пускові установки і 216 ракет, а також інші системи даних і
транспортні засоби. Очікується, що замовлення будуть завершені до кінця серпня
2021 року.
ОБОРОНА – У п’ятницю, Бухарестський
апеляційний суд не задовольнив
скаргу Міноборони про скасування указу, підписаного президентом Клаусом Йоханнісом про продовження терміну
повноважень начальника Генерального штабу Румунії генерала
Ніколає Чука. Рішення не є остаточним, але воно підлягає виконанню, тому генерал
Ніколає Чуке повертається на посаду начальника Генштабу Румунії. Міністерство оборони оголосило, що
оскаржить рішення Апеляційного суду. Нагадаємо, що 28 грудня
2018 року Президент підписав указ про продовження на один рік терміну
повноважень генерала Ніколає Чуке на посаді начальника Генштабу румунської армії після того, як він відхилив в ході засідання ВРОК пропозицію Міноборони на цей пост. Пізніше прем’єр-міністр Віоріка Денчіле
і міністр оборони Габріель Леш заявили, що глава держави не мав правової
основи, оскільки пропозиція про продовження терміну повноважень не надходила від
Міноборони.