28 червня 2022 року
НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс з вівторка
і до четверга візьме участь у саміті НАТО в Мадриді. Як повідомили в
Адміністрації президента, головними темами порядку денного є війна в Україні та
криза безпеки в Чорноморському регіоні. У першій частині зустрічі в столиці
Іспанії президент України Володимир Зеленський звернеться через відеозв’язок до
лідерів країн НАТО. Під час саміту глава румунської держави привітає
відображення в новій стратегічній концепції Альянсу поточної безпекової
ситуації, починаючи з визнання Росії головною загрозою для НАТО і до
згадування, вперше про стратегічне значення Чорноморського регіону для
Євроатлантичної безпеки. Клаус Йоганніс наголосить на вагомому внеску Румунії в
підтримку України на гуманітарному рівні, а також згадає про найбільш вразливих
партнерів, особливо зі східного сусідства, передусім Республіки Молдова та
Грузії. Клаус Йоганніс підтвердить тверду підтримку Румунією політики
«відкритих дверей» НАТО, в тому числі вступу Фінляндії та Швеції до
Північноатлантичного альянсу.
Bogdan Matei, 28.06.2022, 10:38
НАТО – Президент Румунії Клаус Йоганніс з вівторка
і до четверга візьме участь у саміті НАТО в Мадриді. Як повідомили в
Адміністрації президента, головними темами порядку денного є війна в Україні та
криза безпеки в Чорноморському регіоні. У першій частині зустрічі в столиці
Іспанії президент України Володимир Зеленський звернеться через відеозв’язок до
лідерів країн НАТО. Під час саміту глава румунської держави привітає
відображення в новій стратегічній концепції Альянсу поточної безпекової
ситуації, починаючи з визнання Росії головною загрозою для НАТО і до
згадування, вперше про стратегічне значення Чорноморського регіону для
Євроатлантичної безпеки. Клаус Йоганніс наголосить на вагомому внеску Румунії в
підтримку України на гуманітарному рівні, а також згадає про найбільш вразливих
партнерів, особливо зі східного сусідства, передусім Республіки Молдова та
Грузії. Клаус Йоганніс підтвердить тверду підтримку Румунією політики
«відкритих дверей» НАТО, в тому числі вступу Фінляндії та Швеції до
Північноатлантичного альянсу.
ПАРТНЕРСТВО – Двопалатний парламент Румунії сьогодні на спільному засіданні прийняв Декларацію з нагоди 25-ї річниці започаткування
Стратегічного партнерства між Румунією та Сполученими Штатами Америки. Обидві
країни, зазначається в документі, поділяють спільні цінності та інтереси,
глибоку відданість демократії та тривалі стратегічні відносини. Ми особливо
вітаємо значний прогрес, досягнутий у співробітництві
двох країн у сфері безпеки, з метою зміцнення східного флангу НАТО, у тому
числі в Чорноморському регіоні, – також зазначено в документі, прийнятому
більшістю голосів сенаторів і депутатів Румунії. Парламентарії привітали
активізацію діалогу щодо виконання умов для включення Румунії до програми
безвізового режиму в’їзду до США, що дозволить румунам подорожувати до
Сполучених Штатів з метою туризму або бізнесу на термін до 90 днів без
необхідності отримувати візи. Під час виступів як представники влади, так і
опозиції підкреслили важливість стратегічного партнерства між двома країнами.
ГАЗ – Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке заявив
у вівторок у Ваду, повіт Констанца, що газові сховища країни зараз заповнені на
41%, а до 1 листопада будуть заповнені до 80%. «Є рішення на рівні ЄС і кожна
країна-член до зими має заповнити свої газові сховища на 80%», – пояснив він.
Румунія може стати енергетично незалежною та постачальником енергетичної
безпеки в регіоні, а також транспортним коридором для газу та зеленої енергії з
Каспійського моря, – заявив, у свою чергу, міністр енергетики Вірджил Попеску.
Вони взяли участь в урочистій церемонії, початку видобутку природного газу з
чорноморського шельфу, у рамках проєкту Мідія, який реалізує компанія Black Sea
Oil & Gas. Вірджил Попеску висловив сподівання, що інвестиції в периметр
Neptun Deep, котрі планують здійснити компанії Romgaz і OMV Petrom будуть
завершені якомога скоріше, що призведе до повної енергетичної незалежності
Румунії від ресурсів інших країн.
ОКУПАЦІЯ – Республіка
Молдова відзначає сьогодні 82 роки з дня окупації Бессарабії Радянським Союзом,
28 червня 1940 року. Тоді радянські війська оголосили ультиматуме Румунії та
анексували Бессарабію, Північну Буковину та Герцаївський край, території, на
яких більшість складали румуни. Радіо Кишинів нагадує, що анексія призвела до
встановлення тоталітарного комуністичного режиму, що означало примусову
колективізацію, зміну латиниці на кирилицю та русифікацію всіх сфер життя,
політичні репресії та депортації. Десятки тисяч людей були депортовані до
Казахстану та Сибіру, багато з них померли в дорозі чи в таборах СРСР.
Історик Іон Варта розповів, що за радянської влади, насильно встановленої на
лівому березі Прута, «близько 400 тис. людей стали жертвами організованого
голоду», «626 тис. людей було вивезено на примусові роботи», а від 120 тис. до
130 тис. людей було депортовано. «Це був справжній геноцид», – підсумував
історик. Території, анексовані в 1940 році, тепер входять до складу Республіки
Молдова та України, котрі проголосили свою незалежність у серпні 1991 року,
після провалу необільшовицького путчу проти останнього радянського лідера,
реформатора Михайла Горбачова.
НЕДОТОРКАНІСТЬ -
Палата депутатів у вівторок позбавила депутатської недоторканості колишнього
міністра сільського господарства, соціал-демократа Адріана Кесною,
звинуваченого прокурорами управління по боротьбі з корупцією у зловживанні
службовим становищем. 251 депутат проголосував «за» і 25 «проти». У понеділок комітет
з правової політики Палати депутатів рекомендував задовольнити клопотання
антикорупційного управління з цього питання. Тимчасовим виконувачем обов’язків міністра
сільського господарства буде міністр транспорту Сорін Гріндяну.
ПІВОНІЯ – Півонія може
стане національною квіткою Румунії, згідно з ініціативою, яка в понеділок
отримала підтримку в Сенаті. Пропозиція, яку сенатори підтримали більшістю
голосів передбачає, що місцева влада періодично влаштовуватиме виставки та
облаштовуватиме місця для цієї квітки в парках і скверах. Паралельно
відбудеться щорічний фестиваль півонії. Півонія має багато значень для
румунського народу. З цією квіткою у румунській традиції та культурі пов’язана сила
любові, відданості та жертовності. Крім цього півонія була обрана як символ
поваги до ветеранів війни та учасників бойових дій. Закон набуде чинності після
його прийняття Палатою депутатів.