28 вересня 2023 року

Головні новини Румунії та найактуальніші новини світу...

Mihai Pelin, 28.09.2023, 10:19

УРЯД – Мінімальна заробітна плата брутто буде збільшена з 3.000 леїв (600 євро)
до 3.300 леїв (660 євро) з 1 жовтня, згідно з рішенням,
ухваленим у четвер урядом у Бухаресті. Цей захід принесе користь 1,8 мільйонам
працівників. Метою підвищення мінімальної заробітної плати є стимулювання
зайнятості, підвищення купівельної спроможності працівників та скорочення
незадекларованої праці. Це також піде на користь іншим соціальним категоріям,
чий дохід розраховується відповідно до мінімальної заробітної плати, таким як
інваліди та ті, хто заробляє гроші від самозайнятості та прав інтелектуальної
власності. (…) Прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що
підвищення мінімальної заробітної плати в сільському господарстві, будівництві
та харчовій промисловості буде відкладено, тому що останні розрахунки
показують, що працівники втратять гроші при оплаті медичного страхування.

ФОРУМ – У четвер та
п’ятницю Центр євроатлантичної стійкості організовує в Бухаресті другий Форум
євроатлантичної стійкості за участю румунських урядовців та іноземних
експертів з передових структур і експертних центрів Європейського союзу і НАТО.
За словами організаторів, тема цьогорічного заходу – «Стійкість на морі та її
вплив на суші – має на меті відповісти на виклики безпеці, що впливають
на морську сферу з далекосяжними наслідками, які в більшості випадків вимагають
скоординованих і глобальних дій. Кожна сесія, запланована на два дні, буде
проходити в дуплексному форматі, тобто одночасно в Бухаресті і Нью-Йорку,
Брюсселі, Вашингтоні, Києві, Любляні і Любліні. Центр євроатлантичної стійкості
– це орган передового досвіду з питань стійкості, партнер НАТО та ЄС, який
працює в інтересах цих організацій, а також країн-членів та партнерів.

ВІЗИТ – Голова Сенату Румунії
Ніколає Чуке сьогодні та завтра бере участь у Конференції спікерів
парламентів країн-членів Ради Європи в Дубліні. Ніколає Чуке повідомив, що
темами, які він обговорюватиме поряд з 400 учасниками конференції, є: наслідки агресивної
війни Російської Федерації проти України та роль національних парламентів у
відновленні України, виклики демократії в нестабільні часи і, не в останню
чергу, рівність і різноманітність у громадському представництві. За словами Чуке, неспровокована і
невиправдана військова агресія Росії проти України призвела до глибоких
трансформацій в європейській геополітиці, особливо в економічній, енергетичній
і торговельній сферах. Чорне море стало зоною підвищеного інтересу для
великих держав, а Румунія має стратегічну позицію
єдиної країни-члена ЄС і НАТО, яка має як сухопутний, так і морський
кордони з Україною, – підкреслив голова Сенату.

МІГРАЦІЯ – Міністри внутрішніх справ держав-членів Європейського Союзу
зустрілися сьогодні в Брюсселі, де головним питанням порядку денного є міграція
та надання притулку. Зустріч відбувається в той час, коли Європа стикається з
масовою хвилею мігрантів, які перетинають центральне Середземномор’я, щоб
досягти південної Італії. Учасники будуть проінформовані про стан поточних
законодавчих дебатів, спрямованих на реформування європейського законодавства
про притулок. Положення, включене в пакт про міграцію та притулок,
представлений Європейською комісією у вересні 2020 року, стосується
обов’язкової системи солідарності між країнами-членами ЄС у разі масового
напливу мігрантів на кордонах країни-члена. Наразі текст заблокований через
розбіжності між країнами. Угорщина, Польща, Австрія та Чехія виступили проти
тексту в липні, тоді як Німеччина, Словаччина та Нідерланди утрималися. За
словами румунського депутата Європарламенту Віктора Негреску, Румунія повинна
скористатися нагодою зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС, щоб представити,
серед іншого, як вона захищає свої кордони, як вона розглядає заяви про надання
притулку і як вона управляє ситуацією з українськими біженцями. Австрія, яка в
грудні минулого року заблокувала приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської
зони, мотивуючи свою позицію недостатнім контролем за потоками мігрантів -
твердження, яке спростовують як румунська влада, так й офіційний Брюсселі.

ОБОРОНА
– Штаб оборони Румунії організував відеоконференцію з представниками місцевих органів влади
повітів Бреїла, Констанца, Галац і Тульча, розташованих на Дунаї, в контексті
атак Російської Федерації на порти на українському боці річки. Згідно із заявою Міністерства оборони,
відеоконференція мала на меті «оптимізувати міжвідомчу координацію дій». До
порядку денного входила презентація безпекової ситуації, процес комунікації
військових з громадськістю, теми підготовки населення, економіки та території
до оборони, а також правові обов’язки різних установ системи національної
оборони, – повідомило джерело.

НАТО – Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
під час неоголошеного візиту до
Києва у четвер заявив, що українські війська поступово набирають обертів
у контрнаступі проти російської армії. Він
оголосив, що країни НАТО уклали всеосяжні рамкові контракти з
компаніями-виробниками озброєнь на суму 2,4 млрд. євро на постачання
боєприпасів. Столтенберг пояснив, що ці контракти дозволять країнам НАТО
поповнити свої виснажені запаси військової допомоги Україні, а також продовжити
постачання українській армії боєприпасів, необхідних у війні проти Росії. З
іншого боку, Генеральний секретар НАТО засудив російські атаки на кордоні
України з Румунією. Він заявив, що немає доказів того, що удари безпілотників
над кордоном були навмисною атакою на Румунію, але назвав їх
безрозсудними і дестабілізуючими. Зі свого боку,
президент України Володимир Зеленський закликав країни НАТО надати Україні
більше зенітних систем на тлі побоювань нової російської кампанії бомбардувань
української енергетичної інфраструктури з наближенням зими. Українська армія
продовжує розпочатий у червні контрнаступ у південних і східних областях -
Запорізькій і Донецькій, намагаючись вийти до Азовського моря, щоб ізолювати
московські війська в Криму, в той час як російська армія наступає на північ.