28 вересня 2018 року

ОДНОСТАТЕВІ
СТОСУНКИ – Стосунки
між особами тієї ж
статі підпадають під визначення
«приватне життя» і поняття «сімейне життя», – постановили судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним поданням румуно-американського
подружжя на предмет конституційності статті Цивільного кодексу про невизнання
одностатевих шлюбів. Конституційний суд, у мотивувальній частині рішення, стверджує,
що одностатеві пари, які
утворюють стабільне подружжя
мають право висловлювати свою індивідуальність в рамках цих відносин і користуватися, з часом та у встановленому законом порядку, правовим визнанням відповідних прав
та обов’язків. Румунія не надає жодної форми офіційного і правового визнання
статусу одностатевого подружжя,
ситуація, в якій перебувають лише
п’ять держав-членів Європейського Союзу – Болгарія, Латвія, Литва, Польща та Словаччина, – зазначає Конституційний суд. Роз’яснення суду були опубліковані в розпал кампанії до референдуму за традиційну сім’ю, в рамках якого 6 і 7 жовтня румуни мають відповісти на запитання чи згодні вони зі зміною конституційного поняття
«сім’я». Ініціатори плебісциту вимагають закріплення в Конституції синтагми,
згідно з якою сім’я – це союз чоловіка і жінки, а не подружжя як зараз.
Референдум відбудеться за народною ініціативою незважаючи на численні критики з
боку правозахисних організацій.

Florentin Căpitănescu, 28.09.2018, 12:00

ОДНОСТАТЕВІ
СТОСУНКИ – Стосунки
між особами тієї ж
статі підпадають під визначення
«приватне життя» і поняття «сімейне життя», – постановили судді Конституційного суду Румунії, у справі за конституційним поданням румуно-американського
подружжя на предмет конституційності статті Цивільного кодексу про невизнання
одностатевих шлюбів. Конституційний суд, у мотивувальній частині рішення, стверджує,
що одностатеві пари, які
утворюють стабільне подружжя
мають право висловлювати свою індивідуальність в рамках цих відносин і користуватися, з часом та у встановленому законом порядку, правовим визнанням відповідних прав
та обов’язків. Румунія не надає жодної форми офіційного і правового визнання
статусу одностатевого подружжя,
ситуація, в якій перебувають лише
п’ять держав-членів Європейського Союзу – Болгарія, Латвія, Литва, Польща та Словаччина, – зазначає Конституційний суд. Роз’яснення суду були опубліковані в розпал кампанії до референдуму за традиційну сім’ю, в рамках якого 6 і 7 жовтня румуни мають відповісти на запитання чи згодні вони зі зміною конституційного поняття
«сім’я». Ініціатори плебісциту вимагають закріплення в Конституції синтагми,
згідно з якою сім’я – це союз чоловіка і жінки, а не подружжя як зараз.
Референдум відбудеться за народною ініціативою незважаючи на численні критики з
боку правозахисних організацій.

ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в країнах єврозони зросла у
вересні 2018 року з 2% до 2,1% порівняно з попереднім місяцем. Про це йдеться в
попередній оцінці, опублікованій сьогодні Євростатом. У вересні найбільше
зростання цін у зоні євро було в сфері енергетики, де був зафіксований
річний приріст в 9,5%. Потім йдуть ціни на продукти харчування, алкоголь та цигарки,
які зросли на 2,7%, а також ціни на послуги, які зросли на 1,3%. За даними
Євростату у серпні, вже сьомий місяць поспіль Румунія мала найвищий річний
рівень інфляції серед держав-членів ЄС. В останній місяць літа індекс споживчих цін становив 4,7%, на 0,4%
більше ніж у липні. Національний банк Румунії переглянув з 3,6% до 3,5%,
прогноз інфляції на кінець поточного року.

ГА ООН – Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер в
кулуарах Генасамблеї ООН зустрівся з прем’єр-міністром Р. Молдови Павлом Філіпом.
Під час зустрічі Клаус Йоханніс підтвердив прихильність Румунії щодо підтримки
європейського вибору модернізації і демократичних перетворень молдовської
держави. У свою чергу Павло Філіп подякував Бухаресту за підтримку і запевнив,
що молдовська влада має намір продовжувати процес зближення з ЄС. Клаус Йоханніс
також провів зустріч з прем’єр-міністром Грузії Мамукою Бахтадзе, з яким
обговорив можливості посилення та диверсифікації торгівлі. Стосуючись співпраці
Грузії з НАТО Президент Румунії високо оцінив її прогрес в статусі
країни-аспіранта, розглядаючи його як внесок в євро-атлантичну безпеку. Нагадаємо,
що виступаючи на ГА ООН, Йоханніс закликав присутніх підтримати кандидатуру
Румунії на посаду непостійного члена Ради Безпеки в період 2020-2021 роки. Глава
держави заявив, що Румунія буде відповідальним партнером у просуванні спільного
порядку денного ООН, додавши, що під час свого головування в Раді ЄС Бухарест посилить
партнерство між Євросоюзом та ООН.

ГОЛОВУВАННЯ В
РАДІ ЄС – Румунський уряд повинен бути об’єднаним в перспективі головування в
Раді ЄС, а внутрішні політичні суперечки є перешкодою на цьому шляху, – заявив
посол Німеччини в Бухаресті Корд Мейер-Клодт. Німецький
дипломат заявив, що в першому півріччі 2019 року, коли Румунія головуватиме в
Раді ЄС, перед Бухарестом відкриються нові шанси, які румунська
влада не повинна упустити. Ці заяви були зроблені в м. Клуж, де посол Німеччини
взяв участь у конференції на тему «Головування Румунії в Раді ЄС – можливості
та виклики». Серед присутніх також був посол Румунії в Німеччині Еміль Хурезяну.

ПРОВАДЖЕННЯ
– Управління по
боротьбі з організованою
злочинністю і тероризмом в Румунії (DIICOT) в п’ятницю оголосило про закриття провадження за фактом державної зради
в справі, порушеній за скаргою лідера опозиційної Націонал-ліберальної партії Людовика
Орбана проти прем’єр-міністра Віорки Денчіле. За даними DIICOT справу
було закрито через відсутність в діянні складу злочину. У травні Людовік Орбан
подав відповідну заяву до Генеральної прокуратури, яка була перенаправлена до
прокурорів Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом. За
словами Людовіка Орбана, у заяві йшлося про меморандум, ухвалений урядом щодо переміщення
Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму та про розголошення лідером
керівної Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня державної таємниці.

КЛІМАТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану
в кулуарах 73-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН в Нью-Йорку провів зустріч зі
своїми колегами з африканських франкомовних країн зустріч на тему «Зміни
клімату та безпека». У цьому контексті були розглянуті способи, в які кліматичні
зміни впливає на життєві умови населення Сахари та на південь від Сахари, а
також створює ризики для внутрішньої та регіональної безпеки. У той же час були
підтверджені традиційно добрі відносини між Румунією та франкомовними африканськими
державами.