28 березня 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...
Данієла Буду and Василь Каптару, 28.03.2025, 10:28
ВРНО – У п’ятницю відбулося перше засідання Вищої ради національної оборони, скликане тимчасовим виконувачем обов’язків президента Румунії Іліє Боложаном. Згідно із заявою, поширеною Адміністрацією Президента, на засіданні було проаналізовано розвиток подій у незаконній і неспровокованій війні, розв’язаній Російською Федерацією проти України три роки тому, з наголосом на ситуації на місцях, а також розглянуто стан і перспективу переговорів щодо припинення збройної агресії. Бухарест вітає результати нещодавніх переговорів про припинення вогню в Ер-Ріяді та зусилля США в цьому напрямку як перший крок до досягнення мирної угоди. У той же час, йдеться у заяві, Румунія, як сусідня країна, що має найдовший сухопутний і морський кордон з Україною, безпосередньо зацікавлена у припиненні війни. Як держава, що межує з Чорним морем, Румунія з великою увагою стежить за всіма переговорами, пов’язаними з припиненням вогню, його моніторингом і забезпеченням безпеки судноплавства в цьому регіоні. Для того, щоб ефективно реагувати на нові геополітичні виклики, Румунія також повинна прийняти проактивну стратегію, одночасно зміцнюючи свої двосторонні відносини зі США. Посилення сил стримування й оборони НАТО, особливо на східному фланзі, залишається пріоритетом влади у Бухаресті, – йдеться у документі. З іншого боку, під час засідання члени ВРНО проаналізували і схвалили рішення про оснащення Військово-морських сил Румунії новим легким корветом, здатним виконувати різні місій в найкоротші терміни.
ВИБОРИ – Національне агентство з питань управління та регулювання у сфері комунікацій, координатор цифрових послуг в Румунії, організував у четвер навчання з метою перевірки здатності реагувати на виклики, які можуть виникнути в онлайн-середовищі напередодні президентських виборів у травні. У навчаннях взяли участь представники національних органів влади, Європейської комісії, найбільших онлайн-платформ і громадянського суспільства. Тим часом, прем’єр-міністр Марчел Чолаку розкритикував нещодавнє рішення Національної ради телерадіомовлення про видалення авторських статей журналістів як відхід від демократії. Думки не можна плутати з інформацією, і вони ніколи не повинні піддаватися цензурі», – заявив прем’єр-міністр, який назвав неприйнятним притягнення журналістів до відповідальності на основі політичних або особистих поглядів членів Національної ради телерадіомовлення, а не закону. Основна роль Національної ради телерадіомовлення полягає у забезпеченні цивілізованих і збалансованих рамок для публічних дебатів, а не в тому, щоб перешкоджати їм або перетворюватися на Міністерство правди, – підсумував Марчел Чолаку.
МИР В УКРАЇНІ – Лідери країн, що підтримують Україну, виключають скасування санкцій проти Росії на даному етапі і навіть розглядають можливість їх посилення – таким був одностайний висновок саміту, що відбувся у четвер у Парижі, після того, як Росія обумовила скасуванням санкцій проти неї в межах угоди про часткове припинення вогню у Чорному морі. В.о. президента Румунії Іліє Боложан заявив на зустрічі, що Румунія виключає сценарій відправки військ в Україну, але якщо мирний план буде досягнутий, вона може стати транспортним центром для визначених сил. Він також оголосив, що Румунія візьме участь у робочій групі з моніторингу дотримання угоди про припинення вогню в Чорному морі, використовуючи наявну інфраструктуру та співпрацю з Туреччиною і Болгарією.
ОБОРОНА – Конституційний суд Румунії відхилив подання сенаторів і депутатів від Альянсу за єдність румунів, Партії молодих людей та партії S.O.S. Румунія щодо неконституційності двох оборонних законів, нещодавно прийнятих парламентом. Конституційні судді постановили, що закон, який дозволяє збивати безпілотники, що порушують повітряний простір Румунії і закон про проведення військових місій та операцій у мирний час на території румунської держави не порушують Конституцію. Подання в основному стосувалися положень, пов’язаних з передачею повноважень іноземним військовим структурам. Конституційний суд встановив, що регулювання спільної компетенції між структурами інституцій, що входять до системи національної оборони, та структурами збройних сил держав-союзників і держав-партнерів не порушує суверенітет Румунії.
ЄВРОСТАТ – Середні погодинні витрати на оплату праці загалом по економіці минулого року становили 33,5 євро в ЄС та 37,3 євро в єврозоні, порівняно з 31,9 євро в ЄС та 35,7 євро в єврозоні у 2023 році. Про це свідчать дані, опубліковані в п’ятницю Європейським статистичним бюро – Євростат. Середні погодинні витрати демонструють значні відмінності між країнами-членами ЄС. Найнижчі погодинні витрати на робочу силу в Болгарії (10,6 євро), Румунії (12,5 євро) та Угорщині (14,1 євро), а найвищі – в Люксембурзі (55,2 євро), Данії (50,1 євро) та Бельгії (48,2 євро). У країнах за межами єврозони погодинна вартість робочої сили, виражена в національній валюті, зросла минулого року в усіх країнах-членах ЄС, причому найбільше – в Румунії (14,2%), Болгарії (13,9%), Угорщині (13,6%) і Польщі (12,8%), а найменше – у Швеції (3,6%).
ЛІТНІЙ ЧАС – У ніч проти 30 березня Румунія перейде на літній час. Стрілки годинника переведуть на одну годину вперед, і 3:00 год. за місцевим часом стане 4:00, таким чином, остання неділя березня матиме лише 23 години, що зробить її найкоротшим днем у році. Перехід з зимового на літній час був предметом гарячих дискусій в останні роки, а Європейський парламент рекомендував відмовитися від переведення годинників. Країни-члени ЄС мали вирішити до 2021 року, чи хочуть вони застосовувати літній або зимовий час на постійній основі, але остаточно так і не домовились. Рішення про переведення годинників було прийнято з практичних міркувань – щоб максимально використати світловий день. Наразі у 70 країнах світу діють літній та зимовий час.
ЄВРОСОЮЗ – Міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Марчел Болош у п’ятницю в Брюсселі виступив на підтримку майбутньої сильної Політики згуртування, яка має залишитися основною довгостроковою структурною інвестиційною політикою ЄС. Згідно з повідомленням міністерства, Марчел Болош представив на Раді з загальних питань спільну позицію 16 держав-членів на підтримку важливості сильної Політики згуртування в бюджеті ЄС після 2027 року. «Сильна політика згуртованості є ключовим фактором для конвергенції, стійкості та конкурентоспроможності, які фундаментально взаємопов’язані та взаємно підсилюють одна одну», – заявив Марчел Болош у Брюсселі. У спільному документі 16 європейських країн підкреслюється важливість подальшої потужної та збалансованої підтримки всіх регіонів Євросоюзу з метою зміцнення економічної, соціальної та територіальної згуртованості.
