26 січня 2023 року
ЕКОНОМІКА
– Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке оголосив, що, згідно з даними Національної
комісії з питань прогнозу, Валовий Внутрішній
Продукт Румунії
у 2022 році зріс на 49 мільярдів євро порівняно з 2021 роком. Він додав, що згідно з попреднім прогнозом в цьому році зростання економіки складе 2,8%. Глава уряду
також високо оцінив роль іноземних інвестицій в румунській економіці минулого
року та ефективність освоєння європейських коштів. Ніколає
Чуке наголосив на важливості діалогу з вітчизняними
суб’єктами підприємницької діяльності
та підтримки румунського капіталу. Прем’єр-міністр повідомив, що аграрії
отримають понад 100 млн євро за схемою державної допомоги для зниження
акцизного збору на дизельне паливо, яке використовується в сільському
господарстві. Зі свого боку, міністр фінансів Адріан Кичіу
заявив, що Румунія змінила тип економічного двигуна, перейшовши від
«повільного» двигуна періоду пандемії COVID-19 до стійкого, заснованого на
економічних стимулах.
Bogdan Matei, 26.01.2023, 12:02
ЕКОНОМІКА
– Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке оголосив, що, згідно з даними Національної
комісії з питань прогнозу, Валовий Внутрішній
Продукт Румунії
у 2022 році зріс на 49 мільярдів євро порівняно з 2021 роком. Він додав, що згідно з попреднім прогнозом в цьому році зростання економіки складе 2,8%. Глава уряду
також високо оцінив роль іноземних інвестицій в румунській економіці минулого
року та ефективність освоєння європейських коштів. Ніколає
Чуке наголосив на важливості діалогу з вітчизняними
суб’єктами підприємницької діяльності
та підтримки румунського капіталу. Прем’єр-міністр повідомив, що аграрії
отримають понад 100 млн євро за схемою державної допомоги для зниження
акцизного збору на дизельне паливо, яке використовується в сільському
господарстві. Зі свого боку, міністр фінансів Адріан Кичіу
заявив, що Румунія змінила тип економічного двигуна, перейшовши від
«повільного» двигуна періоду пандемії COVID-19 до стійкого, заснованого на
економічних стимулах.
КОРДОН – Українська влада оголосила,
що має намір відкрити нові пункти пропуску через кордон з Румунією в
Чернівецькій області, що мають полегшити перевезення вантажів і пересування
людей після недавніх заторів. За словами представників української влади, окрім
пункту пропуску Дяківці-Раковець, який буде відкрито найближчим часом, триває
відновлення ще двох КПП: «Шепіт – Ізвоареле Сучевей» та «Руська – Ульма». Вони не
працюють з 2010 року. На сьогодні рух через пункт пропуску «Сірет-Порубне» оптимізовано,
черги та час очікування значно зменшилися порівняно з тим, що відбувалося наприкінці
минулого року, коли з українського боку були понад 40-кілометрові черги
вантажівок. Проте іноді знову утворюються черги через перебої з
електропостачанням, спричинені ситуацією в сусідній Україні.
СУБСИДІЇ – Цього року держава
надасть допомогу в розмірі 1400 леїв для оплати рахунків за електроенергію,
тепло, газ або придбання дров деяким категоріям населення Румунії: пенсіонерам,
людям з обмеженими можливостями з низькими доходами, бенефіціарам соціальної
допомоги та сім’ям, які отримують допомогу. Є лише одна умова: чистий дохід
члена сім’ї не повинен перевищувати 2000 леїв (приблизно 410 євро). Ця допомога
надається з лютого через енергетичні картки, які будуть надруковані та
розповсюджені Румунською поштою відповідно до списків, складених Міністерством
праці та соціальної солідарності. За даними влади, енергетичні картки отримають
близько чотирьох мільйонів бенефіціарів цих карток.
КОМУНІЗМ – Інститут з питань розслідування
злочинів комунізму та пам’яті румунського вигнання (IICCMER) оголошує про
початок національної кампанії «Барометр комуністичної ностальгії», у рамках
якої він здійснить моніторинг проявів і публічних актів реабілітації комунізму.
Згідно з прес-релізом, IICCMER відзначає наявність течії думок, які намагаються
релятивізувати злочинну природу комуністичного режиму в Румунії (1944-1989 рр.),
паралельно пропагуючи ідею про нібито період економічного, політичного і
культурного розквіту країни, особливо в період, коли державою керував Ніколає
Чаушеску (1965-1989 рр.). Інститут заявляє, що під приводом розваги та свободи слова
такі демонстрації в основному спрямовані на молодь, підриваючи її довіру до
демократії, пропагуючи спрощену та позитивну версію чаушизму. IICCMER стежитиме
за публічними подіями, культурними заходами, науковими творами, розважальними
та комерційними ініціативами, метою яких є просування, інструменталізація,
перегляд чи приховування злочинного характеру комуністичного режиму.
ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Менш ніж за 20 кілометрів від
кордону з Україною на полігон «Смирдан» поблизу міста Галаці прибули танки
Leclerc, головний засіб атаки французької бойової групи, дислокованої в
Румунії. На цьому тижні на полігоні відбуваються масштабні
військові навчання за участі близько 600 французьких військовослужбовців і 200
бойових машин. Навчання на полігоні «Смирдан» є найбільшими, які наразі
проводяться НАТО на східному кордоні ЄС. У п’ятницю міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску та його колеги з Франції та Нідерландів Катрін Колонна,
відповідно Вопке Гукстра, відвідають Національний навчальний центр «Джетіка» у Чинку (центр Румунії). За даними МЗС, програма візиту міністрів включатиме зустріч
з військовослужбовцями, особливо з Франції та Нідерландів, а також відвідування
деяких військових об’єктів, які спільно використовуються військами НАТО,
дислокованими в Румунії.
СТОКГОЛЬМ – Два румунські фільми, «Метроном» Александра
Белка та «М.Р.Т.» Крістіана Мунджиу були відібрані до конкурсу 46-го
Гетеборзького міжнародного кінофестивалю у Швеції, найбільшої події такого роду
в Скандинавії, який відбудеться з 27 січня по 5 лютого. Згідно з прес-релізом Румунського
інституту культури у Стокгольмі, на фестивалі щорічно представлено близько 400
постановок з усього світу, а покази відвідують близько 160 тис. глядачів.
«Метроном», дебютний фільм режисера Александра Белка, представляє історію
кохання двох молодих людей у комуністичній Румунії 1972 року, а кінокритики називають
його соціо-історичним аналізом покоління, змушеного жити в суспільстві страху, взаємних
підозр і недовіри. У фільмі «М.Р.Т.» відомого румунського режисера Крістіана
Мунджиу, дія відбувається в звичайному трасільванському селі, в якому спокій
місцевих жителів порушується, коли до маленької місцевої фабрики прийшли нові
працівники, а розчарування, конфлікти та імпульси вириваються на поверхню через
тонкий шар видимого розуміння та спокою.