Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 26 січня 2015 року

26 січня 2015 року

УКРАЇНА – Санкції проти Росії необхідно посилити “у відсутності реальної участі щодо знайдення політичного рішення, з метою уникнення втрати людських життів в Україні”, йдеться в прес-релізі Президента Румунії Клауса Йоханніса на тему нападів на цивільне населення в українському портовому місті Маріуполі. Президент Румунії вважає, подібно Європейському союзу і Сполученим Штатам, що напади на цивільне населення Маріуполя є “злочинними” і, що відповідальність належить “не тільки українським сепаратистам, але й Російській Федерації, яка бере участь в озброєнні повстанців і не використовує свій вплив для розрядження конфлікту”. “Румунія засуджує порушення суверенітету і територіальної цілісності України і продовжуватиме підтримувати євроатлантичні та європейські прагнення цієї держави. У цьому контексті, вважаю доречним збереження санкцій проти Російської Федерації і у відсутності її реальної участі у знайденні політичного рішення, з метою уникнення втрати людських життів, необхідно мати на увазі посилення цих санкцій”, вказується у прес-релізі, опублікованому на сайті Адміністрації Президента.

Mihai Pelin, 26.01.2015, 01:53

ЕМБАРГО – Румунія і Болгарія вимагали, у понеділок, в Брюсселі на зустрічі міністрів сільського господарства, заходів підтримки після ембарго, введеного Росією на сільськогосподарську продукцію з ЄС. Ця заява була зроблена румунським міністром сільського господарства Даніелем Костянтином, який також зустрівся з комісаром з питань сільського господарства Філом Хоганом. Румунський міністр уточнив, що хоча Румунія не експортує безпосередньо сільськогосподарську продукцію на російський ринок, вітчизняні виробники страждають від російського ембарго через натиск на ціни. Йдеться про сектори мяса, молочних продуктів та овочів. Даніель Костянтин також сказав, що Румунії вдалося залучити до тепер 87% коштів ЄС, що виділяються на розвиток сільського господарства та сільських районів і 100% коштів, виділених шляхом Агентства платежів у сільськогосподарському секторі.

КРЕДИТУВАННЯ – Близько 1500 осіб вимагали, у неділю, в Бухаресті, від румунської влади втрутитися в терміновому порядку у вирішенні кризи, викликаної надмірним зміцненням швейцарського франка по відношенню до національної валюти, лея. Учасники заявили, що вони незадоволені рішеннями, запропонованими певними комерційними банками – замороженням або скороченням процентів. Група клієнтів з кредитами у швейцарських франках зробила уже пропозицію про прийняття закону, який передбачає перетворення кредитів в іноземній валюті в національну валюту за курсом з дня підписання договору та з максимальною різницею розміром у 20%.

ФІНАНСИ — МВФ висловив стурбованість у звязку із законом про особисте банкрутство в Румунії. У листі, направленому до Парламенту, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції та Національного банку, МВФ уточнив, що без належної оцінки впливу та консультації із зацікавленими сторонами, такий закон може негативно вплинути на фінансовий ринок. Делегація міжнародних кредиторів прибуде, у вівторок, в Румунію, для переговорів третього оціночного огляду чинної угоди типу попереджувальний стенд-бай. Згідно прес-релізу від Міжнародного валютного фонду, до 10 лютого, делегація зустрінеться з представниками влади, приватного сектора, профспілок, політичних партій і громадянського суспільства. На порядку денному переговорів делегації МВФ в Бухаресті фігуруватимуть Закон про неплатоспроможність фізичних осіб та криза кредитів у швейцарських франках.

МОЛДОВА — У Кишиневі, сотні осіб протестували проти рішення ліберал-демократів і демократів з Республіки Молдова відмовитися від участі лібералів в урядуванні і покладатися, натомість, на парламентську підтримку комуністів. У Бухаресті, колишній міністр закордонних справ, сенатор Тітус Корлецян, оцінив, що майбутня кишинівська виконавча влада не повинна йти на поступки відносно пріоритетів європейської інтеграції. Колишній глава дипломатії в Бухаресті нагадав, що Румунія виконала свій обовязок по відношенню до свого сусіда, якого вона постійно підтримувала в європейському курсі, що завершився, в минулому році, підписанням Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з ЄС.

ВИБОРИ — 40–ий Алексіс Ціпрас, лідер радикальної лівої партії СІРІЗА, переможець на виборах від неділі, був призначений, у понеділок, премєр-міністром Греції, після того як склав присягу перед Президентом Каролосом Папуліасом. Партія Ціпраса та партія “Незалежні греки”, яка, подібно СІРІЗА виступає проти угоди про міжнародну допомогу з ЄС і МВФ, домовилися сформувати уряд. СІРІЗА отримала 36,3% голосів виборців, що на 8,5% більше ніж партія Нова демократія, праве крило, премєр-міністра Антоніса Самараса, у той час як “Незалежні греки” отримали 4,75% голосів. Інженер за фахом, Алексіс Ціпрас заявив, що буде співпрацювати з європейськими лідерами для “справедливого і взаємовигідного рішення», але уточнив, що, головними будуть громадяни Греції. СІРІЗА обіцяє вирішити економічні проблеми Греції шляхом усунення державної заборгованості і відмови від політики жорсткої економії.

ТЕНІС — Чоловіча парна двійка з тенісу у складі Флорін Мерджа (Румунія)/Домінік Інглот (Великобританія) вийшла, у понеділок, в чвертьфінал Відкритого чемпіонату Австралії після перемоги з рахунком 7-6, 6-3, над парою братів Боба і Майка Брайана зі США, яка посідає перше місце у світовому рейтингу. У чвертьфіналі Мерджа та Інглот зустрінуть румуно-голанську пару Хорія Текеу/Жан-Жюльєн Рожер, які, теж у понеділок, перемогли з рахунком, 3-6, 7-5, 7-6 пару Ерік Буторак (США)/Сем Грот (Австралія). У жіночому одиночному змаганні, румунка Сімона Халеп, третя ракетка світу та росіянка Екатерина Макарова зіграють, у вівторок, за місце в півфіналі.