26 квітня 2025 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу ...
Сорін Йордан і Христина Манта, 26.04.2025, 10:11
ДЕФІЦИТ – За перші три місяці 2025 року дефіцит бюджету Румунії досяг 2,28% валового внутрішнього продукту, що на 0,24 процентних пункти вище, ніж торік, свідчать дані, опубліковані Міністерством фінансів. Збільшення розриву між доходами і витратами є тривожним сигналом, кажуть економісти, враховуючи, що Румунія повинна скоротити дефіцит з 9,3% до 7% ВВП в цьому році. Таким чином, держава витратила на 44 мільярди леїв (понад 8,8 мільярда євро) більше, ніж отримала за перші три місяці. Загальні доходи склали 141 млрд леїв (близько 28,3 млрд євро), збільшившись майже на 7%, завдяки вищим поточним надходженням, головним чином, податкам на заробітну плату і доходи, страховим внескам, акцизам і неподатковим надходженням. Водночас видатки склали майже 185 млрд леїв (близько 37,1 млрд євро) і зросли в номінальному вираженні на 10,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністр фінансів Танцош Барна заявив, що ці дані відображають перші результати заходів, вжитих урядом для відновлення бюджетного балансу, і сказав, що скорочення витрат і збільшення інвестицій в економіку повинні продовжуватися.
ВИБОРИ – Вищий касаційний суд остаточно врегулював ситуацію, що склалася після безпрецедентного рішення Апеляційного суду міста Плоєшть (південь), який у четвер постановив призупинити дію грудневого рішення Конституційного суду, що скасував президентські вибори. Судді Верховного суду задовольнили апеляції, подані Конституційним судом і прокуратурою на це рішення, фактично скасувавши суперечливе рішення судді з Плоєшть. Аргументом Верховного суду було те, що оскарження рішення Конституційного суду в адміністративному порядку є неприпустимим, оскільки жоден суд в Румунії не має повноважень судити або призупиняти рішення Конституційного суду. У своїй апеляції на рішення Плоєштського судді Конституційний суд відреагував жорстко, звинувативши суддю у порушенні основного закону. У той же час, він підкреслив, що незалежність судді не виправдовує ігнорування конституції в правовій державі. Суддя Александру Васіле, який призупинив рішення КСР в апеляційному суді Плоєшть, стверджував, що КС втрутився надто пізно та порушив власні попередні рішення, включно з підтвердженням першого туру голосування. Він заявив, що ймовірні фальсифікації, на які посилався КС, не стосуються безпосередньо процесу голосування або встановлення результатів, а скоріше виборчої кампанії та її фінансування. Тим часом, Центральне виборче бюро оголосило, що процедура виборів президента Румунії триває. Перший тур відбудеться 4 травня, а другий – 18 травня.
ВАТИКАН – Десятки глав держав і урядів, в тому числі т.в.о. президента Румунії Іліє Боложан, прем’єр-міністр Марчел Чолаку та інші високопосадовці Румунії, а також понад 180 офіційних делегацій з усього світу взяли участь у похороні Папи Римського Франциска, який помер у понеділок у віці 88 років. Сотні тисяч християн віддали останню шану людині, яка очолювала Католицьку Церкву протягом останніх 12 років. Месу біля базиліки Святого Петра очолив кардинал Джованні Баттіста Ре, декан Колегії кардиналів. По її завершенні труну з тілом Папи Франциска на папемобілі перевезли до римської базиліки Санта Марія Маджоре, місця останнього спочинку колишнього понтифіка. Тисячі вірних зібралися вздовж 6-кілометрового маршруту похорону і аплодували, коли проїжджав папамобіль. Ватикан оголосив, що охочі відвідати могилу Папи Франциска в базиліці Санта Марія Маджоре зможуть це зробити від неділі. На знак поваги до тотальної відкритості і теплоти, яку Папа Франциск завжди виявляв до румунів, уряд в Бухаресті оголосив сьогодні день національної жалоби.
УКРАЇНА – Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели сьогодні коротку зустріч у Ватикані, де були присутні на похороні Папи Римського Франциска. Наприкінці Білий дім назвав розмову «продуктивною», а Зеленський заявив, що вона має потенціал стати історичною. Це перша зустріч двох лідерів після їхнього гарячого діалогу в Овальному кабінеті Білого дому в лютому. Після похорону понтифіка київський лідер мав можливість поговорити з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, президентом Франції Еммануелем Макроном і був помічений з прем’єр-міністром Великої Британії Кейром Стармером, рішучим прихильником України. Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні також провела переговори з Дональдом Трампом. Перед поїздкою до Риму президент США дав інтерв’ю журналу Time, в якому заявив, що окупований Кримський півострів залишиться російським, що є умовою мирного плану, який обговорював його посол у Москві Стів Віткофф. Представники вашингтонської адміністрації попередили, що незабаром можуть відмовитися від зусиль, спрямованих на припинення війни, якщо Москва і Київ не зможуть домовитися.
МІСТ – Представники влади сусідніх Румунії та Республіки Молдова взяли сьогодні участь у заході, присвяченому початку робіт з будівництва першого за 60 років автомобільного мосту через річку Прут. Унгенський міст матиме довжину 260 метрів і ширину 13 метрів, яка згодом буде розширена до 25 метрів. Буде побудована система автомобільних доріг з двома смугами руху в кожному напрямку, а також передбачена можливість пішохідного транзиту. На лівому та правому берегах Пруту будуть також з’єднувальні дороги довжиною один кілометр. Новий міст буде готовий до експлуатації з осені наступного року. Вартість проєкту становить 30 мільйонів євро.
ЕНЕРГІЯ – Міністр енергетики Румунії Себастьян Бурдужа оголосив про підписання 60 нових фінансових контрактів через Фонд модернізації для проєктів відновлюваної енергетики, призначених для споживання державними установами. Він зазначив, що інвестиції в сонячні парки в місцевих громадах перевищили 2 мільярди леїв (400 мільйонів євро). Бурдужа повідомив, що загалом було підписано понад 830 фінансових контрактів на інвестиції загальною потужністю майже 300 мегават, встановлених для власного споживання. Це лікарні, школи та інші установи, які зможуть виробляти власну енергію для власного споживання, що безпосередньо вплине на зменшення їхніх рахунків, залишаючи більше коштів для інвестицій, створення нових робочих місць та збільшення доходів, додав міністр.
АРЕШТ– Служба безпеки Росії (ФСБ) заявила, що заарештувала громадянина Румунії, якого підозрюють у шпигунстві на користь України в південному місті Сочі. Російська влада заявила, що минулого літа румун нібито збирав і передавав українським спецслужбам дані про розташування систем протиповітряної оборони в місті Сочі. Російська преса опублікувала відео, на якому двоє агентів ФСБ заарештовують чоловіка і притискають його до землі. Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що уважно стежить за ситуацією румуна, затриманого в Абхазії чотири місяці тому і перевезеного до Сочі. Румунська дипломатична служба заявляє, що вже вжила заходів для надання консульського захисту і допомоги центральним і місцевим органам влади відповідно до міжнародних стандартів. МЗС Румунії також інформує, що перебуває в контакті з родиною відповідної особи.
ПАРЛАМЕНТ – Наступного тижня румунські сенатори обговорять законопроект про внесення змін до правил виходу на пенсію в системі правосуддя. Документ буде розглянутий верхньою палатою парламенту в понеділок. Постійне бюро прийняло рішення про прискорений графік аналізу та голосування щодо законопроекту, ініційованого лідерами правлячої коаліції в Бухаресті. Законопроект швидко отримає висновки і звіти профільних комітетів, а в понеділок буде винесений на голосування на пленарному засіданні Сенату. Палата депутатів прийняла в середу, як перший орган, з яким будуть проведені консультації, законопроект, який передбачає, що пенсійний вік для суддів зросте до 65 років, починаючи з 1 січня 2026 року. У понеділок Сенат також обговорить і проголосує просту пропозицію, подану сувереністською опозиційною партією «Альянс за об’єднання румунів» проти міністра праці Сімони Букури-Опреску. Очікується, що на пленарному засіданні вона відповість на критику щодо проблем у пенсійній системі. Також у Палаті депутатів члени профільних комітетів, як очікується, приймуть рішення щодо законодавчої ініціативи, яка передбачає заходи для захисту клієнтів забудовників.
