26 вересня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Штефан Стойка and Христина Штірбець, 26.09.2024, 09:30
ООН – Незалежно від того, наскільки небезпечним є сьогоднішній світ, відповідь на його проблеми завжди полягатиме в більшій співпраці та більшій солідарності, заявив у середу в Нью-Йорку президент Румунії Клаус Йоганніс у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН. Глава держави підкреслив зусилля і внесок Румунії у вирішення поточних глобальних проблем: від безпекових криз, таких як війна в Україні або конфлікт на Близькому Сході, до основних викликів людству. Він підкреслив, що безпека є не регіональною, а глобальною, і що війна, розв’язана Росією в Україні, вплинула на країни і людей в усьому світі.
КРЕДИТ – Румунія підписала в середу кредитну угоду зі Сполученими Штатами на суму майже 1 мільярд доларів США для модернізації армії. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, який взяв участь у церемонії підписання угоди, ці гроші будуть використані як для зміцнення обороноздатності шляхом оснащення румунських збройних сил сучасними технологіями, так і для розвитку місцевої оборонної промисловості. Зі свого боку, посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек зазначила, що кредитна угода демонструє силу і стійкість двостороннього партнерства і спільне прагнення забезпечити мир, стабільність і безпеку в регіоні.
ПРОГНОЗ – Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) значно погіршив свої прогнози щодо румунської економіки на 2024 рік, причому зниження попиту на аутсорсинг вплинуло на ІТ-сектор, йдеться у звіті, опублікованому міжнародною фінансовою установою в четвер. Згідно з останніми прогнозами ЄБРР, очікується, що цього року ВВП Румунії зросте на 1,4%, порівняно з травневою оцінкою в 3,2%. На наступний рік ЄБРР очікує зростання на 2,6%, порівняно з 3,4%, прогнованими у травні. У Болгарії та Румунії підвищення мінімальної заробітної плати стимулювало попит, але призвело до збільшення дефіциту торговельного балансу та посилило інфляційний тиск, йдеться у звіті ЄБРР. З іншого боку, вищенаведена установа нагадує, що останні оцінки Бухарестської фіскальної ради вказують на розширення бюджетного дефіциту до 8% ВВП у 2024 році. Міжнародний валютний фонд (МВФ) також переглянув у бік зниження свої оцінки зростання румунської економіки в цьому році з 3,8%, як прогнозувалося в жовтні 2023 року, до 2,8%, згідно з доповіддю «Перспективи світової економіки», опублікованою в квітні. Минулого тижня Національна комісія зі стратегії та прогнозування переглянула свій прогноз зростання ВВП з 3,4% до 2,8%.
ПРОТЕСТ – Федерація профспілок залізничних перевізників Румунії провела в четвер акцію протесту перед будівлею Міністерства праці та соціальної солідарності через невдоволення деяких професійних категорій прийняттям та впровадженням Закону про державну пенсійну систему, який мав би негативний вплив на інші закони, такі як «Статут залізничного персоналу». Протестувальники стверджують, що закон поставив у невигідне становище людей, які працювали в трудових групах, людей з обмеженими можливостями та різними ступенями інвалідності, а також пенсіонерів з низькими пенсіями, які після перерахунку отримують меншу пенсію. Учасники закликають політиків врахувати їхні пропозиції, щоб відновити соціальну справедливість і сприяти збереженню довгострокової законодавчої стабільності у сфері пенсійного забезпечення.
ШЕНГЕН – Європейська комісія підтвердила в четвер свою позицію, що Румунія і Болгарія повністю готові до повноправного членства в Шенгенській зоні. «Позиція Комісії щодо скасування внутрішнього прикордонного контролю для Болгарії та Румунії залишається ясною: Болгарія і Румунія продемонстрували свою спроможність в управлінні кордонами. Вони готові і повинні повною мірою скористатися перевагами Шенгенської зони», – зазначив речник Єврокомісії. Він відповів на питання про наслідки запровадження внутрішнього прикордонного контролю кількома країнами Шенгенської зони. Десять днів тому, для боротьби з нелегальною імміграцією, Німеччина запровадила контроль на всіх своїх сухопутних кордонах на шість місяців. Наприкінці березня поточного року Румунія разом з Болгарією приєдналася до зони вільного пересування ЄС частково – лише з повітряними та морськими кордонами – через відсутність одностайності в Раді ЄС, і рішення про скасування контролю на сухопутних кордонах все ще очікується.
ДІТИ – Згідно зі статистикою, кількість дітей в Румунії, батьки яких працюють за кордоном, за останній рік скоротилася на 17%. Ця цифра є значною, оскільки все більше батьків повертаються додому або беруть на себе роль фінансової підтримки, не виїжджаючи за кордон. Однак, станом на березень, понад 60 000 дітей у близько 50 000 сімях все ще жили далеко від своїх близьких. Але тривожним фактом є те, що деякі з цих дітей опиняються в системі спеціального захисту, де стикаються з додатковими проблемами адаптації до нового середовища та відсутністю постійного контакту з батьками. Саме тому експерти стверджують, що наявність стабільної батьківської фігури є вкрай важливою для емоційного та соціального розвитку дітей раннього віку.
МІСТА – Брашов, що в центрі Румунії, вважається найпривабливішим містом країни для життя, згідно з Індексом привабливості міст, складеним Інститутом перспективних міст (Institute for Visionary Cities). За ним слідують Клуж-Напока та Орадя, обидва на північному заході. Замикають рейтинг міста Сібіу в центрі, Тімішоара на заході, Констанца на південному сході, столиця Бухарест, Ясси на північному сході, Алба-Юлія в центрі та П’ятра-Нямц на північному сході. Дослідження оцінює намір переїхати і загальне сприйняття якості життя як з точки зору тих, хто живе у великих містах, так і з точки зору нерезидентів. У ньому зазначається, що можливості для проведення дозвілля виявилися найважливішим фактором в аргументації респондентів, переваживши такі традиційні фактори, як добре оплачувана робота та інфраструктура, які посіли друге місце, за якими слідує здатність міста заохочувати творчість та інновації.
ОСВІТА – Представники бізнесу в Румунії скаржаться, що, незважаючи на інвестиції в дуальну освіту, значна частина молодих румунів, які навчаються за цим типом, виїжджають за кордон. Віце-президент Національної асоціації малих і середніх торговців Румунії Фелічу Парасків каже, що в цьому контексті немає гарантії, що ті, хто фінансово підтримує таких учнів 2-3 роки отримають вигоду з досвіду, набутого учнями, і що, як показує практика, підприємці в Румунії просто навчають майбутніх працівників для більш розвинених країн. Парасків вважає, що навчальні заклади повинні бути більш пов’язані з реальними потребами економіки та наголошує на необхідності змінити суспільне сприйняття деяких професій, щоб зробити їх більш привабливими для молоді.
ІНОЗЕМНІ ПРАЦІВНИКИ – Румунія стає все більш привабливою для іноземних робітників, згідно з дослідженням Фонду розвитку громадянського суспільства. Країни походження більшості іноземних робітників – Непал, Туреччина, Італія, Республіка Молдова, Шрі-Ланка та Індія. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції, вони працюють у будівництві, готельно-ресторанному бізнесі та роздрібній торгівлі, і 80% з них є некваліфікованими працівниками. Інтеграція іноземних робітників не є легкою, але вона важлива для економічного зростання Румунії, – заявила Рамона Кіріак, голова представництва Європейського Союзу в Бухаресті. За її словами, іноземні працівники в Румунії стикаються з мовними бар’єрами, а також зі зловживаннями з боку роботодавців. З цією метою представники кількох міністерств спільно працюють над законодавчою базою для допомоги іммігрантам, повідомили в канцелярії прем’єр-міністра Румунії. Планується зміцнити державні контрольні установи, такі як Інспекція праці, щоб забезпечити гідні умови праці, хорошу оплату і захист від торгівлі людьми для іммігрантів. У 2023 році кількість індивідуальних трудових договорів іноземних працівників у Румунії становила 200.000.
ЄВРОКОМІСІЯ – Європейська Комісія відкрила дві процедури порушення проти Румунії і просить повідомляти про стан імплементації двох директив. Пакет порушень стосується 26 країн-членів ЄС, за винятком Данії. Перша справа, що стосується Румунії, це зобов’язання Бухареста перенести в румунське законодавство нові правила ЄС, які спрощують бюрократичну тяганину при видачі дозволів на проекти з відновлюваної енергетики. Комісія надіслала лист з офіційним повідомленням, оскільки країна не повністю імплементувала директиву до листопада 2023 року. Румунія, разом з 25 іншими нотифікованими державами, повинна була імплементувати її до 1 липня 2024 року. Другий лист про відстрочку, який отримали загалом 17 країн-членів, стосується нездатності транспонувати європейські поправки до трьох директив. Це Закон про прозорість, Директива про бухгалтерський облік та Директива про аудит. Серед найважливіших змін – ті, що вимагають від великих компаній, які котируються на біржі, розкривати інформацію про соціальні та екологічні ризики, з якими вони стикаються, а також про те, як їхня діяльність впливає на людей і навколишнє середовище. Кінцевий термін для транспозиції закінчився 6 липня 2024 року. В обох випадках Румунія тепер має два місяці, щоб транспонувати директиви і повідомити про це виконавчу владу ЄС.
ДУНАЙ – Очікується, що повінь на Дунаї зайде в Румунію 2-3 жовтня, коли потік річки в поєднанні з дощами і водою з приток досягне максимуму в 9.500 кубометрів на секунду, оголосив генеральний директор Румунської національної адміністрації водних ресурсів Сорін Лукачі. Департамент з надзвичайних ситуацій передав, що вже підготував заходи, які будуть адаптовані до нових умов, спричинених сильними дощами, що очікуються наприкінці цього тижня. Голова Департаменту з надзвичайних ситуацій передав Раєд Арафат заявив наприкінці сьогоднішньої урядової оперативної наради, що, якщо цього вимагатиме ситуація, населення буде проінформовано, в тому числі за допомогою повідомлень RO-ALERT, а місцевим адміністраціям було запропоновано виявити вразливі групи населення і вчасно розглянути питання про їх евакуацію. Метеорологи попередили, що в неділю на заході Румунії розпочнуться сильні дощі, кількість опадів сягатиме 60-80 літрів на квадратний метр. Досі Дунай спричиняв значні повені в країнах, через які він протікає, оскільки Європу накрив циклон «Ешлі», який приніс мороз, сильний вітер і зливи.
