Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 25 серпня 2019 року

25 серпня 2019 року

ВИБОРИ – Колишній міністр культури Теодор Палеологу є
кандидатом у президенти від партії «Народний рух (ПНР). Його кандидатура була одноголосно
схвалена у неділю членами Національної колегії за пропозицією почесного голови
ПНР, колишнього глави держави Траяна Бесеску. У суботу делегати з’їзду Соціал-демократичної
партії, «першої скрипки» у керівній коаліції висунули кандидатом у президенти
лідера партії та прем’єр-міністра Віоріку Денчіле. До тепер про намір
балотуватися у президенти вже заявили чинний глава держави Клаус Йоханніс,
якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, лідер
опозиційного альянсу USR-PLUS Дан Барна, Рамона Йоана Брюнсільс від невеличкої
позапарламентської партії, а також актор та колишній депутат Європарламенту Мірча
Дякону. Згідно зі ЗМІ і лідер Альянсу лібералів і демократів (при владі) Келін
Попеску Терічану незабаром оголосить про свій намір поборотися за крісло
президента. Вибори Президента Румунії пройдуть у листопаді цього року.

Bogdan Matei, 25.08.2019, 14:08

УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у понеділок
внесене на розгляд глави держави Клауса Йоханніса кандидатів на посади міністрів
юстиції, освіти, внутрішніх справ та віце-прем’єра з економічних питань. Суддя
Дана Гирбован може очолити Міністерство юстиції замість Ани Бірчалл, яка знову
обійме посаду віце-прем’єр-міністра з питань стратегічних партнерств,
генеральний секретар СДП Михай Фіфор очолить Міністерство внутрішніх справ,
сенатор Шербан Валека – Міносвіти, а на посаду віце-прем’єр-міністра з
економічних питань запропонована кандидатура депутата Юліана Янку. Новина про
висунення кандидатури судді Дани Гирбован на посаду міністра юстиції викликала
жорстку критику опозиції, яка нагадує, що вона була гарячим прихильником
суперечливої судової реформи, зокрема внесення ряду змін до законодавства,
якими керівна коаліція намагалася підпорядкувати собі судову гілку влади і
припинити боротьбу з корупцією.

ПАРЛАМЕНТ -
Наступного тижня відбудеться позачергова сесія Парламенту Румунії,
скликана на прохання опозиції, яка
вимагає скасування закону про амністію та помилування, а також суперечливої
термінової постанови уряду №114, яку опозиція вважає надзвичайно «токсичною»
для економіки Румунії. Постанова містить низку податково-бюджетних заходів, в
тому числі так званий «податок на жадібність», запроваджучи додаткове
оподаткування енергетичних компаній і банків, які, на думку керівної
лівоцентристської більшості, отримують в Румунії неприродні і аморально високі
прибутки. Представники Соціал-демократичної партії зауважують, що
нормативно-правовий акт також передбачає підвищення пенсій з 1 вересня та
обмеження цін на природний газ і електроенергію для населення.

ЗОЛОТИЙ ОЛЕНЬ – Головний
приз фестивалю Міжнародного фестивалю естрадної музики «Золотий олень», який
традиційно проходить у місті Брашов отримала
італійська співачка Еліза Гайотто. 12 солістів з десяти країн, в тому
числі двоє з Румунії, боролися за трофей фестивалю. За рішенням журі в суботу
ввечері подіум зайняли: 1 місце – Сара Де Блу з Австрії, 2 місце – Ральфс
Ейландс з Латвії, 3 місце – Моніка Марія з Литви. Продовжуючи півстолітню
традицію, учасники виконували, крім пісні з власного репертуару, й одну
румунську пісню. У суботу на урочистому гала-вечері було вручено й кілька
спеціальних призів, у тому числі і за найкраще виконання румунської пісні, яку Національне
телебачення та Радіо Румунія присудили австралійському співаку Альфі Аркурі. Сьогодні
програмою заходу передбачено вечір фольклору з найвідомішими співаками, в тому
числі леутарами. Міжнародний фестиваль «Золотий олень» дебютував у 1968 році і
проходив 18 разів, востаннє у 2018 році, коли організатори відзначили 50-річчя
створення фестивалю.

НАЦМЕНШИНИ – У місті Сігішоара, єдиній заселеній
середньовічній фортеці у південно-східній Європі, сьогодні парадом етнорізноманітності завершився XVII-й Міжкультурний фестиваль «ProEtnica». Упродовж п’яти днів на головній сцені заходу виступали понад 50 художніх
колективів усіх національних меншин Румунії, в тому числі української. На
вулицях середньовічної фортеці були розміщені стенди народних майстрів та
презентаційні стенди національних меншин. У цьому році новинкою фестивалю була
«Літературна зала», розділ, у якому письменники національних меншин, а також
письменники, які пишуть про нацменшини, представили свої твори, провели дебати,
читання, презентації книг, виставки тощо. «ProEtnica» – це традиційний фестиваль, спрямований на
заохочення соціальної взаємодії задля зміцнення міжетнічного миру в
плюралістичному та демократичному суспільстві, сприяючи міжкультурному діалогу
та мистецькій взаємодії.