25 вересня 2024 року
Новини Румунії та найактуальніші новини світу.
Коріна Крістя and Христина Штірбець, 25.09.2024, 13:11
ООН – Румунія виступає за розширення Ради Безпеки, де прозорість і відповідальність є нормою, а не винятком, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у середу в Нью-Йорку під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Він також заявив, що Румунія надала потужну та багатовимірну підтримку Україні та її народу і готова продовжувати її так довго, як це буде необхідно, і що Бухарест повністю підтримує мирну ініціативу Президента Володимира Зеленського. Глава румунської держави підкреслив вирішальну роль, яку відіграє Румунія через свої дунайські та чорноморські порти у сприянні експорту зерна з України. Водночас Президент Клаус Йоганніс говорив про конфлікт у секторі Газа та закликав до припинення бойових дій, висловивши свою підтримку рішенню на основі принципу двох держав у межах безпечних та визнаних кордонів. Клаус Йоганніс взяв участь у 79-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Центральною темою зустрічі була «Єдність у різноманітності в ім’я миру, сталого розвитку та людської гідності для всіх і всюди».
МЗС – Міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску взяла участь у відкритті Генеральної Асамблеї ООН у складі делегації на чолі з президентом Клаусом Йоганнісом. Програма включала участь у брифінгу Ради Безпеки ООН щодо України. З цієї нагоди Лумініца Одобеску підкреслила важливість подальшої міжнародної підтримки України та наголосила на підтримці Румунією Мирної формули, запропонованої Президентом Володимиром Зеленським, яка є єдиною основою, що може призвести до справедливого та тривалого миру. Вона також підкреслила, що Бухарест підтримує і надалі підтримуватиме Республіку Молдова, стабільність якої має вирішальне значення для всього регіону. Глава румунської дипломатії також взяла участь у трансатлантичній вечері, організованій Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У цьому контексті вона підтвердила важливість трансатлантичної єдності в управлінні глобальними викликами.
УГОДА – У середу в Бухаресті міністр фінансів Румунії Марчел Болош та директор Агентства оборонного співробітництва США Майкл Міллер підписали угоду про надання кредиту на суму $920 млн від Фонду військового фінансування США. Це допоможе прискорити масштабну програму військової модернізації Румунії, в тому числі закупівлю американського оборонного обладнання, такого як бойові танки «Абрамс», а також спільне виробництво боєприпасів. Майкл Міллер підкреслив важливість Румунії на східному фланзі та готовність США продовжувати цю співпрацю. «Румунія є постачальником, а не лише споживачем безпеки в рамках альянсу НАТО», – підкреслила посол США в Румунії Кетлін Кавалек, яка була присутня на церемонії підписання разом з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку. Глава уряду, у свою чергу, заявив, що «підписання оборонної кредитної угоди є важливим моментом в еволюції стратегічного партнерства між Румунією та США і вагомим аргументом довіри та статусу, яким користується Румунія у відносинах з нашим стратегічним союзником».
УРЯД – Уряд Бухареста сухвалив у середу кілька рішень, прямованих на підтримку сімей, які постраждали від нещодавніх повеней на сході країни. Заходи включають надання 15.000 леїв (близько 3.000 євро) на придбання будівельних матеріалів, побутової техніки та палива. Румунська виконавча влада також вирішила, що кожна сім’я або окрема особа, яка постраждала в результаті повеней, отримає екстрену допомогу в розмірі 10.000 леїв. Водночас, 347 сімей та одиноких людей, які опинилися в складних ситуаціях в інших частинах країни, отримають підтримку на основі соціальних запитів. Також у середу уряд постановив, що верхня межа цін на поліси обов’язкового автострахування буде збережена ще на три місяці до кінця року. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що це рішення дозволить запобігти «виникненню дисбалансу на ринку та зростанню цін» на автоцивілки.
ВИБОРИ МОЛДОВА – Центральна виборча комісія в Кишиневі затвердила участь 11 кандидатів у виборах на посаду президента Республіки Молдова. На думку аналітиків, чинний президент Майя Санду, яка балотується на новий термін, є фаворитом опитувань. Її головними опонентами є колишній генеральний прокурор Олександр Стояногло, якого підтримують соціалісти, та колишній мер Бєльців Ренато Усатий, лідер «Нашої партії». Президентські вибори заплановані на 20 жовтня, і одночасно з голосуванням за найвищу посаду в країні відбудеться референдум про внесення змін до Конституції Республіки Молдова щодо вступу до ЄС. З 14 партій, зареєстрованих для участі у виборах, більшість підтримують ідею членства в ЄС. Але соціалісти бойкотують референдум, а комуністи і партія з політичного блоку, пов’язаного з олігархом Іланом Шором, заявили про свою опозицію до членства в ЄС.
ДУНАЙ – Прогнозований штормовий паводок на Дунаї не повинен створити жодних проблем, – стверджують румунські гідрологи, за оцінками яких максимальний рівень течії ріки в Румунії буде нижчим, ніж передбачалося спочатку. Очікується, що пік у 8.000 метрів на секунду (8.000 м/с) буде досягнутий 30 вересня, і це рівень, який влада може контролювати без будь-яких проблем, за словами представників усіх центральних і місцевих служб з надзвичайних ситуацій. Тим часом фахівці перевірили зони, що перебувають під загрозою підтоплення. Тисячі мішків були заповнені піском, частина з яких вже вивезена в зону захисту.
СТАТИСТИКА – Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, середня заробітна плата брутто в Румунії в 2023 році становила 7.042 леї на місяць, що на 15 відсотків більше, ніж у попередньому році. Це означає, що середня чиста заробітна плата становить 4.412 леїв на місяць, що на 611 леїв більше. Найвищі зарплати були в секторах інформації та комунікації, фінансового посередництва та страхування, а також у виробництві та постачанні електроенергії та тепла. З іншого боку, середній чистий заробіток, нижчий за середній по економіці, був у тих, хто працював у готелях, ресторанах, операціях з нерухомістю, розподілі води, санітарії та утилізації відходів. Дані Національного інституту статистики також показують, що минулого року жінки заробили в середньому майже на 9% менше, ніж чоловіки.
ЄВРОБАРОМЕТР – Більше трьох чвертей європейців стверджують, що Європейський Союз повинен відігравати сильнішу координуючу роль у сфері енергетики, згідно з опублікованим у вівторок Євробарометром Європейським Союзом. За його словами, громадяни Європи підтримують енергетичну політику ЄС. Переважна більшість європейців погоджується, що кліматичні цілі ЄС стимулюватимуть створення нових робочих місць і залучення інвестицій у сектор чистої енергії. Водночас три чверті вважають, що європейська політика зменшить залежність від імпорту енергоносіїв. Європа, на думку більшості опитаних, повинна диверсифікувати свої джерела енергії, в тому числі шляхом інвестицій у відновлювані джерела, і понад 50% кажуть, що ми повинні економити енергію, коли це можливо.
