25 вересня 2023 року
БЮДЖЕТ – Уряд ухвалив проект закону про
фіскально-бюджетні заходи, який має на меті збільшити доходи і скоротити
державні витрати. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що Румунія
більше не може дозволити собі пільги та привілеї вартістю 75 мільярдів леїв та
ухилення від сплати податків на суму 150 мільярдів леїв на рік.
Серед заходів передбачено, що всі працівники платитимуть страхові внески до фонду медичного
страхування, включаючи ті, хто
працює в будівництві та сільському господарстві, які в даний час звільнені від
цього. Також податок сплачуватимуть ті, хто працює в ІТ-сфері і мають зарплату
понад 10 000 леїв, а бюджетники із зарплатою понад 8 000 леїв чистими більше не
отримуватимуть відпочинкові путівки або харчові купони. Спеціальний податок платитимуть люди, які володіють
будинками вартістю понад 500 000 євро, але тільки якщо вони не платять
банківські кредити. Закон не передбачає суттєвих змін щодо ПДВ, як заявив
прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Також передбачені нові податкові правила для
бізнесу. Ухвалений урядом закон буде направлений до парламенту, де політичні фракції матимуть можливість внести поправки. Потім закон з
поправками повернеться до Уряду, який має прийняти його остаточний варіант.
Після цього закон буде направлений до Парламенту, який встановить дату і час,
коли прем’єр-міністр Марчел Чолаку візьме на себе відповідальність за його прийняття. Напередодні відбулося нове
засідання Економічного і соціального комітету, який дав негативний висновок
щодо проєкту, заявивши, що заходи зі скорочення витрат є непереконливими і
матимуть негативний вплив на економіку. Опозиційні Союз «За порятунок Румунії» та Альянс за об’єднання румунів піддали
критиці ці заходи й оголосили про намір ініціювати вотум недовіри кабінету
міністрів, який, однак не планує підтримати Демократичний союз угорців Румунії.
Згідно з Конституцією, якщо протягом трьох днів уряд не буде відправлений у
відставку шляхом висловлення вотуму недовіри, законопроєкт, за який він взяв на
себе відповідальність, вважається прийнятим.
Leila Keamil, 25.09.2023, 10:30
БЮДЖЕТ – Уряд ухвалив проект закону про
фіскально-бюджетні заходи, який має на меті збільшити доходи і скоротити
державні витрати. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що Румунія
більше не може дозволити собі пільги та привілеї вартістю 75 мільярдів леїв та
ухилення від сплати податків на суму 150 мільярдів леїв на рік.
Серед заходів передбачено, що всі працівники платитимуть страхові внески до фонду медичного
страхування, включаючи ті, хто
працює в будівництві та сільському господарстві, які в даний час звільнені від
цього. Також податок сплачуватимуть ті, хто працює в ІТ-сфері і мають зарплату
понад 10 000 леїв, а бюджетники із зарплатою понад 8 000 леїв чистими більше не
отримуватимуть відпочинкові путівки або харчові купони. Спеціальний податок платитимуть люди, які володіють
будинками вартістю понад 500 000 євро, але тільки якщо вони не платять
банківські кредити. Закон не передбачає суттєвих змін щодо ПДВ, як заявив
прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Також передбачені нові податкові правила для
бізнесу. Ухвалений урядом закон буде направлений до парламенту, де політичні фракції матимуть можливість внести поправки. Потім закон з
поправками повернеться до Уряду, який має прийняти його остаточний варіант.
Після цього закон буде направлений до Парламенту, який встановить дату і час,
коли прем’єр-міністр Марчел Чолаку візьме на себе відповідальність за його прийняття. Напередодні відбулося нове
засідання Економічного і соціального комітету, який дав негативний висновок
щодо проєкту, заявивши, що заходи зі скорочення витрат є непереконливими і
матимуть негативний вплив на економіку. Опозиційні Союз «За порятунок Румунії» та Альянс за об’єднання румунів піддали
критиці ці заходи й оголосили про намір ініціювати вотум недовіри кабінету
міністрів, який, однак не планує підтримати Демократичний союз угорців Румунії.
Згідно з Конституцією, якщо протягом трьох днів уряд не буде відправлений у
відставку шляхом висловлення вотуму недовіри, законопроєкт, за який він взяв на
себе відповідальність, вважається прийнятим.
МВФ
– Сьогодні до Бухареста прибула делегація Міжнародного
валютного фонду (МВФ) для проведення щорічного аналізу стану румунської економіки. До 4 жовтня міжнародні експерти
обговорюватимуть економічну політику та останні зміни
з представниками Міністерства фінансів, Національного банку Румунії та інших урядових структур. Експерти МВФ також зустрінуться з представниками
приватного сектору та неурядових організацій. Такі консультації відбуваються
регулярно з усіма країнами-членами з метою представлення рекомендацій для
забезпечення стабільності та позитивних зрушень в економіці, – зазначають
в МВФ.
ОПИТУВАННЯ – Більшість румунів оцінюють рух напрямку Румунії як неправильний. Принаймні це випливає з опитування громадської думки, проведеного Центром міської та
регіональної соціології – CURS. 69% респондентів вважають, що Румунія рухається у неправильному напрямку і лише
22% – у правильному. Так само 41% опитаних вважають, що через рік їхнє становище погіршиться, 38% – що
залишиться незмінним, а 18% – що покращиться. Згідно з
опитуванням CURS, основними проблемами, з якими стикаються румуни, є інфляція,
ціни, низький рівень доходів, рівень життя, корупція та злодійство. Рейтинг довіри до державних та суспільних інститутів залишається
незмінним: на першому місці – Пожежна служба – 73%,
далі йдуть Збройні сили – 68% і Церква
– 63%. Якби парламентські вибори відбулися наступної неділі, 50% опитаних
проголосували б за Соціал-демократичну та Націонал-ліберальну
партії,
які зараз перебувають при владі.
ВІЗИТ – Голова Сенату Румунії Ніколає Чуке
зустрівся у понеділок зі спікером Парламенту Грузії Шалвою Папуашвілі, який
перебуває з офіційним візитом у Бухаресті. Ніколає Чуке
заявив, що Румунія продовжує бути прихильником європейського порядку денного
Грузії та наголосив на підтвердженні зміцнення двосторонніх відносин. Шалва
Папуашвілі також зустрівся в понеділок з тимчасовим виконувачем обов’язків голови Палати депутатів Румунії Альфредом Сімонісом, а також з міністеркою
закордонних справ Лумініцою Одобеску. У червні 2022 року ЄС відмовив Грузії у
статусі кандидата на вступ, надавши його лише
Україні та Республіці Молдова. Зокрема, ЄС очікує від Тбілісі реформування
системи правосуддя, виборчої системи, забезпечення свободи преси та посилення боротьби з олігархами. На початку березня десятки тисяч людей протестували в грузинській столиці, звинувачуючи уряд у відході від
прозахідних прагнень.
МУЗИКА – У
неділю ввечері концертом Королівського оркестру Концертгебау з Амстердама
(Нідерланди) в Палацовому залі в Бухаресті завершився 29-й Міжнародний
фестиваль ім. Джордже Енеску. На сцену також вийшли Академічний хор Радіо та
Дитячий хор Румунського Радіо. Протягом місяця захід зібрав на сценах Бухареста
та країни понад 40 оркестрів з 16 країн та понад 3 500 найвідоміших музикантів
світу. Після цього фестивалю, одного з найважливіших у світі, у понеділок стартував
конкурс «Remember Enescu»,
присвячений молодим музикантам. Цього року він проходить у місті Тімішоарі,
який несе титул культурної столиць Європи 2023 року.