24 березня 2022 року
САМІТ НАТО – У четвер у Брюсселі на
позачерговому засіданні НАТО глави держав і урядів 30 країн-членів затвердили
розміщення 4 нових бойових груп в Румунії, Болгарії, Словаччині та Угорщині.
Вони доповнять бойові групи, які вже існують в країнах Балтії та Польщі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що буде посилено оборону на
морі та в повітрі, посилено кібербезпеку, а українська армія буде оснащена
протитанковими і протиракетними системами, а також обладнанням для захисту від
ядерної та хімічної загроз. Однак, Генеральний секретар НАТО Єнс
Столтенберг заявив, що НАТО не відправить війська в Україну. Союзники роблять
усе можливе, щоб підтримати Україну зброєю, щоб українці могли захищатися, але
ми маємо відповідальність, щоб цей конфлікт не набув ескалації за
межами України, що спричинить навіть більші страждання, навіть більшу кількість
смертей та руйнувань», – заявив Єнс Столтенберг. З іншого боку, НАТО закликає
Китай не підтримувати Москву економічно чи військово. Водночас вторгнення Росії
в Україну було засуджено найрішучішим чином, НАТО закликав президента Росії
Володимира Путіна негайно припинити війну і закликав Білорусь припинити її
співучасті. Присутній
на саміті в Брюсселі разом з прем’єр-міністром Ніколає Чуке, президент
Клаус Йоханніс підкреслив, що посилення союзницької присутності в
Румунії, в Чорному морі та на всьому Східному фланзі є стратегічним
завданням нашої країни у відповідь на наслідки російської агресії на європейську та
євроатлантичну безпеку від Балтійського до Чорного моря.На зустрічі також був присутній й президент США Джо Байден. Це був
другий позачерговий саміт НАТО цього року після саміту від 25 лютого.
Ştefan Stoica, 24.03.2022, 09:58
САМІТ НАТО – У четвер у Брюсселі на
позачерговому засіданні НАТО глави держав і урядів 30 країн-членів затвердили
розміщення 4 нових бойових груп в Румунії, Болгарії, Словаччині та Угорщині.
Вони доповнять бойові групи, які вже існують в країнах Балтії та Польщі.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що буде посилено оборону на
морі та в повітрі, посилено кібербезпеку, а українська армія буде оснащена
протитанковими і протиракетними системами, а також обладнанням для захисту від
ядерної та хімічної загроз. Однак, Генеральний секретар НАТО Єнс
Столтенберг заявив, що НАТО не відправить війська в Україну. Союзники роблять
усе можливе, щоб підтримати Україну зброєю, щоб українці могли захищатися, але
ми маємо відповідальність, щоб цей конфлікт не набув ескалації за
межами України, що спричинить навіть більші страждання, навіть більшу кількість
смертей та руйнувань», – заявив Єнс Столтенберг. З іншого боку, НАТО закликає
Китай не підтримувати Москву економічно чи військово. Водночас вторгнення Росії
в Україну було засуджено найрішучішим чином, НАТО закликав президента Росії
Володимира Путіна негайно припинити війну і закликав Білорусь припинити її
співучасті. Присутній
на саміті в Брюсселі разом з прем’єр-міністром Ніколає Чуке, президент
Клаус Йоханніс підкреслив, що посилення союзницької присутності в
Румунії, в Чорному морі та на всьому Східному фланзі є стратегічним
завданням нашої країни у відповідь на наслідки російської агресії на європейську та
євроатлантичну безпеку від Балтійського до Чорного моря.На зустрічі також був присутній й президент США Джо Байден. Це був
другий позачерговий саміт НАТО цього року після саміту від 25 лютого.
ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА -
Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь сьогодні та завтра в Брюсселі у
засіданні Європейської Ради. Також бере участь лідер Білого дому Джо Байден,
щоб підтвердити єдність і тісну трансатлантичну координацію в нинішньому
контексті безпеки, спричиненому агресією Росії проти України. Порядок денний
переговорів Європейської Ради в основному стосується поточного розвитку воєнної
ситуації в Україні, шляхи
підтримки ЄС України зокрема у політичній,
фінансовій, матеріальній та гуманітарній сферах. Європейські чиновники також
обговорять способи підтримки українських біженців. Глави держав і урядів держав-членів
ЄС також узгодять Стратегічний компас, новий інструмент, який дає загальну
оцінку стратегічного простору на наступні десять років, в якому діє ЄС, у сфері
безпеки та оборони. Також на порядку денному Європейської Ради фігурують питання цін на
енергоносії, заходи підтримки найбільш вразливих категорій та короткострокова
підтримка бізнес-спільноти.
УКРАЇНА – США у четвер оголосили про нові фінансові санкції проти Росії, спрямовані на політиків, олігархів та оборонну промисловість у відповідь на вторгнення в Україну, а також посилюють координацію із західними союзниками, щоб не дати Москві можливість використовувати свої золоті запаси, передає AFP. Ці заходи, які в основному передбачають заморожування майна у Сполучених Штатах Америки стосуються понад 300 депутатів Держдуми та самої установи, а також десятки «великих державних компаній» оборонного сектору. Теж у четвер росіяни та українці обміняли полонених, – повідомила у Facebook віце-прем’єр-міністерка України Ірина Верещук. На місці подій майже через місяць від початку російського вторгнення в Україну тривають бої, а збитки зростають, так само і жертви.
Брюссель
– Лідери найбільших промислово розвинених країн світу (G7) – США,
Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Японії та Канади, які зустрілися в Брюсселі в
четвер, попередити Росію не використовувати ядерну, хімічну або біологічну
зброю у війні проти України, – зазначається
у заявій, оприлюдненій наприкінці зустрічі. Усі країни готові
прийняти біженців з України, – йдеться
у повідомленні. Що стосується енергетики, лідери закликають країни-виробники
нафти і газу діяти відповідально та збільшити поставки на міжнародні ринки,
додавши, що Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК) має діяти у цьому сенсі. Вони також пообіцяли, що
країни-члени G7 уникатимуть заборон на експорт продовольства.
ЗАКОНОПРОЄКТ – Палата депутатів Румунії прийняла нормативно-правовий акт в
останньому читанні, який дозволяє
добудовувати гідроелектростанції,
котрі були занедбані з міркувань екології та охорони навколишнього природного
середовища. Соціал-демократи, які мають
найбільшу депутатську фракцію і є ініціаторами законопроєкту, стверджують, що
він дозволяє капіталізувати значні суми, в євро, вже вкладені в будівництво
занедбаних ГЕС. Проти цієї законодавчої
ініціативи виступили лише опозиційні депутати. Союзу «За порятунок Румунії» стверджує, що переваги, які принесуть суперечливі
гідроелектростанції після завершення будівництва є незначними, а природа зазнає
невиправної шкоди.
Уряд – Уряд Румунії готує нову серію заходів,
спрямованих на підтримку вразливих верств населення та бізнесу, щоб пом’якшити
витрати, спричинені порушенням ланцюгів постачання палива та продовольства, – заявив
міністр фінансів Адріан Кичу. На його думку, виконавча влада з початку цього
року витратила на фінансування такого роду проєктів 3,4% від ВВП. З іншого
боку, цього року Румунія має залучити 6 мільярдів євро через Національну
програму відновлення та стійкості.
Мадлен Олбрайт – Прем’єр-міністр Румунії
Ніколає Чуке висловив жаль з приводу смерті колишнього держсекретаря США Мадлен
Олбрайт, яку він назвав винятковою особистістю. ЇЇ спадок і невтомна підтримка
свободи та демократії будуть всі пам’ятати, – написав у Twitter прем’єр-міністр
Румунії. У середу на 84 році життя померла перша жінка-держсекретар США
Мадлен Олбрайт. Вона керувала американською дипломатією в період з 1997 по 2001
роки під час президента демократа Білла Клінтона.
Навчальне судно – Навчальний корабель Військово-морських
сил Румунії «Мірча» сьогодні починає вперше цього року навальні курси. На
борту навчатимуться понад 90 студентів. Майбутні румунські військово-морські
спеціалісти доповнять теоретичні знання практичними навігаційними навичками.
Заплановано кілька зупинок у портах Суда в Греції, Сет у Франції, Кастельйон в
Іспанії, Неаполь в Італії та Стамбул у Туреччині. У квітні екіпаж візьме участь
у міжнародних морських фестивалях в містах Сеті та Кастельон. Вітрильник
повернеться до Констанци (на південному сході Румунії) 17 травня, у день, коли
кораблю виповниться 83 роки з моменту вступу на службу Військово-морських сил
Румунії.
КОРОНАВІРУС – У Румунії було зареєстровано за
останню добу трохи більше 4.000 нових випадків коронавірусу та 37 смертей від
цієї хвороби, 4 з них до звітного періоду. Наразі у відділеннях інтенсивної
терапії перебувають 428 пацієнтів у важкому стані, що є найменшою кількістю за останні
три місяці. Нагадаємо, що вже два тижні Румунія не застосовує жодних антиковідних
обмежень та всі правила щодо обмеження поширення коронавірусу були скасовані.
Однак міністр охорони здоров’я Александру Рафіла рекомендує далі носити захисну
маску в засобах транспорту та в закритих приміщеннях, а також уникати великих скупчень людей. Міністр Александру Рафіла також нагадав, що
досі діють центри вакцинації проти коронавірусу на рівні медичних закладів.