23 листопада 2022 року
УКРАЇНА – Європейський парламент, на сьогоднішньому пленарному засіданні в
Страсбурзі, оголосив Росію державою-спонсором тероризму. Про це йдеться в прес-релізі
ЄП. У середу євродепутати прийняли резолюцію щодо останніх подій у жорстокій
загарбницькій війні Росії проти України. У документі наголошується, що навмисні напади та звірства,
скоєні Російською Федерацією проти цивільного населення України, руйнування
цивільної інфраструктури та інші серйозні порушення прав людини та міжнародного
права, становлять акти тероризму. Також у середу на щотижневій загальній
аудієнції Папа Франциск порівняв страждання українців у «мучеництві агресії» з
Голодомором 1930-х років в
Україні за наказом радянського диктатора Сталіна. З іншого боку, у Стамбулі
гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі провів у середу раунд переговорів із головою
«Росатома» Олексієм Ліхацевим щодо створення охоронної зони навколо Запорізької
АЕС. яка знаходиться під контролем Росії. Він уже кілька місяців попереджає про
ризик потенційно катастрофічної аварії через повторні вибухи поблизу АЕС, у
яких Росія та Україна звинувачують одна одну.
Leila Keamil, 23.11.2022, 12:33
УКРАЇНА – Європейський парламент, на сьогоднішньому пленарному засіданні в
Страсбурзі, оголосив Росію державою-спонсором тероризму. Про це йдеться в прес-релізі
ЄП. У середу євродепутати прийняли резолюцію щодо останніх подій у жорстокій
загарбницькій війні Росії проти України. У документі наголошується, що навмисні напади та звірства,
скоєні Російською Федерацією проти цивільного населення України, руйнування
цивільної інфраструктури та інші серйозні порушення прав людини та міжнародного
права, становлять акти тероризму. Також у середу на щотижневій загальній
аудієнції Папа Франциск порівняв страждання українців у «мучеництві агресії» з
Голодомором 1930-х років в
Україні за наказом радянського диктатора Сталіна. З іншого боку, у Стамбулі
гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі провів у середу раунд переговорів із головою
«Росатома» Олексієм Ліхацевим щодо створення охоронної зони навколо Запорізької
АЕС. яка знаходиться під контролем Росії. Він уже кілька місяців попереджає про
ризик потенційно катастрофічної аварії через повторні вибухи поблизу АЕС, у
яких Росія та Україна звинувачують одна одну.
ПРАВОСУДДЯ – Президент Румунії
Клаус Йоганніс привітав висновки доповіді Європейської комісії, в якій
пропонується скасування Механізму співпраці та контролю у сфері правосуддя.
«Закінчується етап, але треба продовжувати зусилля, тому що реформи необхідні
насамперед для румунів», – наголосив глава держави. І прем’єр-міністр Ніколає
Чуке зазначив, що звіт Європейської комісії та пов’язані з ним події спонукають
уряд продовжувати встановлений курс на підтримку незалежності правосуддя,
боротьби з корупцією на благо румунського суспільства.
НАТО-РУМУНІЯ – 29 та 30 листопада у Бухаресті уперше
відбудеться зустріч міністрів закордонних справ країн НАТО. Це будуть робочі
сесії щодо реалізації
рішень, ухвалених влітку на саміті союзників у Мадриді, війни
в Україні, енергетичної безпеки
та співпраці з партнерами.
До участі у зустрічі в
Бухаресті були також запрошені Україна, Республіка Молдова, Грузія
та Боснія-Герцеговина, а також Фінляндія та Швеція.
ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоганніс перебуває з офіційним візитом у Латвії де він зустрівся зі своїм колегою Егілсом
Левітсом. Як повідомляє Адміністрація Президента, візит відбувається у
рік століття встановлення румунсько-латвійських дипломатичних відносин. У
четвер глава держави відвідає з офіційним візитом Литовську Республіку – Вільнюс, а у п’ятницю у Каунасі
візьме участь у міжнародному симпозіумі «Ідея Європи». Після цього президент
разом зі своїми колегами з Литви, Латвії та Польщі візьме участь у саміті,
присвяченому зміцненню східного флангу НАТО, підтримці України та Республіки
Молдова та популяризації європейської пам’яті з наголосом на боротьбі з дезінформацією та спробами
переписати історію.
СПІВПРАЦЯ – Румунія та Іспанія
виступають за більш активний, відповідальний і спроможний надавати підтримку
Євросоюз, здатний відігравати відповідну роль шляхом впровадження Стратегічного
компасу та у повній взаємодоповнюваності з НАТО та уникнення накладень, у тому
числі в поточному безпековому контексті, позначеному війною Росії проти України.
Про це йдеться у спільній декларації, підписаній у середу в місті
Кастельон-де-ла-Плана, Іспанія, главами урядів Румунії та Іспанії. Водночас
Бухарест і Мадрид заявляють про свою відданість сильному та консолідованому
НАТО, «орієнтованому на повну реалізацію Стратегічної концепції, ухваленої в
Мадриді, з особливим наголосом на зміцненні оборони та політики стримування на східному
фланзі, забезпеченні внеску в колективну оборону, засновану на 360-градусному
підході». Прем’єр-міністра Румунії в Кастельйон-де-ла-Плані зустрів з
військовими почестями глава іспанського уряду Педро Санчес. За словами Ніколая Чуке, двосторонні
зв’язки стали ще тіснішими завдяки дуже сильній, добре інтегрованій і дуже
активній спільноті у майже
мільйон румунів, які роблять свій внесок у розвиток суспільства та економіки
Іспанії.
ШЕНГЕН – Міністерство закордонних справ Румунії стверджує, що додаткова
оціночна місія, нещодавно
проведена європейськими експертами, підтвердила, що Румунія продовжує
виконувати всі необхідні умови для застосування Шенгенських правил, у тому
числі з погляду візової політики та захисту даних. У поширеній заяві МЗС вітає висновки членів місії та висловлює
впевненість у тому, що результати візиту будуть ретельно та відкрито
проаналізовані всіма європейськими партнерами щодо визнання певної доданої
вартості, яку Румунія принесе своїм
приєднанням до Шенгенської
зони, безпеці цього простору та
Європейського Союзу загалом. До
складу оціночної місії
увійшли експерти Європейської
комісії, Ради ЄС, а також з Чехії, Німеччини, Нідерландів та Швеції. Тим часом
канцлер Австрії публічно висловив побоювання щодо розширення Шенгенської зони
після того, як минулого тижня міністр внутрішніх справ Австрії Герхард Карнер
заявив, що його країна не погодиться на розширення, оскільки «система не
працює».
ЕНЕРГОРИНОК – Проєкт закону про внесення змін до Постанови про обмеження цін на
електроенергію на рівні до 1,3 лея за кіловат/годину був прийнятий у середу в Палаті депутатів. Керівна Націонал-ліберальна партія вважає,
що нова форма постанови вигідна побутовим і промисловим споживачам. Від
опозиції Альянс за об’єднання
румунів вважає, що нові правила
призведуть до збентеження енергоринку, а тарифікація спожитої енергії застосовуватиметься дискреційно.
Законопроект також різко розкритикували парламентарі опозиційного Союзу «За порятунок Румунії»,
які звинувачують нинішню правлячу коаліцію в саботажі економіки та енергетичної
системи. Згідно із законопроектом, обмежена ціна буде застосовуватися в
залежності від спожитої
електроенергії, але не
перевищить 1,3 лея за кіловат/год.