22 лютого 2023 року
БЕЗПЕКА – Лідери країн Бухарестської дев’ятки, у середу
у Варшаві, в присутності президента США Джо Байдена та
генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, прийняли спільну
заяву щодо
річниці вторгнення Росії в Україну. «Росія глибоко помилилася коли вторглася в
Україну та спробувала підірвати міжнародний правопорядок.
Ми сильніші і більш об’єднані, ніж коли-небудь», -
зазначають лідери центрально-східноєвропейських країн НАТО.
Згідно із заявою, Росія є найбільшою та
прямою загрозою для безпеки Альянсу, і для захисту своїх
громадян та території союзники готові підвищити рівень військової присутності в країнах на східному фланзі НАТО. До
Бухарестської дев’ятки входять Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща,
Румунія, Словаччина та Угорщина. Президент Румунії Клаус Йоганніс
наголосив на необхідності продовжувати підтримку України. Він сказав, що
Румунія підтримує вступ України в НАТО, коли будуть
виконані всі умови. У контексті посилення проблем безпеки
особливо важливим є посилення стійкості Р.Молдова, а Румунія буде продовжувати діяти як надійний союзник, – сказав
Клаус Йоганніс. Саміт мав на меті продовжити координацію дій між
союзниками на східному фланзі НАТО та США. У вівторок, того ж дня, коли
Володимир Путін виступив з посланням до Федеральних зборів Росії, Джо Байден запевнив,
що Захід продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, і
зазначив, що Північноатлантичний альянс більш згуртований і сильний, ніж коли-небудь. Джо Байден прибув до Варшави після неанонсованого візиту до Києва у понеділок.
Leila Keamil, 22.02.2023, 10:51
БЕЗПЕКА – Лідери країн Бухарестської дев’ятки, у середу
у Варшаві, в присутності президента США Джо Байдена та
генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, прийняли спільну
заяву щодо
річниці вторгнення Росії в Україну. «Росія глибоко помилилася коли вторглася в
Україну та спробувала підірвати міжнародний правопорядок.
Ми сильніші і більш об’єднані, ніж коли-небудь», -
зазначають лідери центрально-східноєвропейських країн НАТО.
Згідно із заявою, Росія є найбільшою та
прямою загрозою для безпеки Альянсу, і для захисту своїх
громадян та території союзники готові підвищити рівень військової присутності в країнах на східному фланзі НАТО. До
Бухарестської дев’ятки входять Болгарія, Чехія, Естонія, Латвія, Литва, Польща,
Румунія, Словаччина та Угорщина. Президент Румунії Клаус Йоганніс
наголосив на необхідності продовжувати підтримку України. Він сказав, що
Румунія підтримує вступ України в НАТО, коли будуть
виконані всі умови. У контексті посилення проблем безпеки
особливо важливим є посилення стійкості Р.Молдова, а Румунія буде продовжувати діяти як надійний союзник, – сказав
Клаус Йоганніс. Саміт мав на меті продовжити координацію дій між
союзниками на східному фланзі НАТО та США. У вівторок, того ж дня, коли
Володимир Путін виступив з посланням до Федеральних зборів Росії, Джо Байден запевнив,
що Захід продовжуватиме підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, і
зазначив, що Північноатлантичний альянс більш згуртований і сильний, ніж коли-небудь. Джо Байден прибув до Варшави після неанонсованого візиту до Києва у понеділок.
ВІЗИТ – Президентка Республіки Молдова
Майя Санду у четвер відвідає Бухарест із робочим візитом на запрошення свого
колеги Клауса Йоганніса. Про це повідомила Адміністрація Президента Румунії.
Будуть розглянуті спільні проєкти, що становлять стратегічний інтерес, у сферах
енергетики, транспорту, охорони здоров’я, освіти та інформаційного суспільства
з наголосом на ініціативах, спрямованих на зближення Республіки Молдова з
простором ЄС. Водночас обговорюватимуться статус та підтримка Румунії в
просуванні Республіки Молдова по європейському шляху. Крім того президенти
обміняються думками щодо проблем безпеки, а також щодо способів подолання
економічних, соціальних та гуманітарних наслідків російської агресії в сусідній
Україні. І прем’єр-міністр Р. Молдова Дорін Речан відвідає Бухарест 1 березня в
рамках свого першого офіційного візиту за кордон після вступу на посаду.
ПРОПАГАНДА – Міністерство закордонних справ Румунії
оголосило про припинення діяльності Російського центру культури та науки в
Румунії. У вівторок, 21 лютого 2023 року, до Міністерства закордонних справ
Румунії був викликаний посол РФ у Бухаресті задля
повідомлення рішення румунської влади. Російському дипломату нагадали численні
ситуації, коли центр «свідомо брав участь в акціях спотворення реальності та
історичної правди на рівні румунської громадської думки», – йдеться у заяві
зовнішньополітичного відомства. Згідно з документом МЗС, проблеми посилилися
після розв’язання Російською Федерацією загарбницької війни проти України.
«Своїми діями цент відхилився від своїх цілей щодо зміцнення культурних
зав’язків та перетворився на інструмент пропаганди, дезінформації та виправдання
військових злочинів Російської Федерації в Україні», – йдеться у повідомленні
румунського МЗС. Роботу центру буде припинено не пізніше 20 серпня 2023 року,
до цього часу мають бути завершені всі адміністративні процедури.
СІЛЬСТКЕ ГОСПОДАРСТВО – Понад 400 фахівців з 13 країн
беруть участь у міжнародному заході «RomanianAgri Trade Summit», організованому
у Бухаресті. У відеозверненні до учасників заходу прем’єр-міністр Ніколає Чуке
заявив, що доступ до внутрішнього та зовнішнього ринків для румунських
агропродовольчих товарів має бути стратегічною метою державної політики. Він
також сказав, що румунські фермери та оператори агробізнесу сприймаються як
надзвичайно важливий чинник середньострокового та довгострокового розвитку
Румунії. Ніколає Чуке додав, що країна має велику логістичну перевагу, яку
необхідно максимально використати, що дозволить здійснити більш прикладну
експортну орієнтацію на інші регіони, такі як Північна Африка, Середній Схід та
Азія. На румунському саміті з торгівлі сільськогосподарською продукцією
обговорювалися нагальні питання агробізнесу, з метою створення солідних засад для
комплексного діалогу між відомими аналітиками, владою та великими компаніями
місцевого та міжнародного сільськогосподарського ринку, – повідомляють організатори.
ДТП – Румунія, як і раніше, має
найвищий рівень смертності внаслідок дорожньо-транспортних пригод серед країн
Європейського Союзу: 86 смертей на мільйон жителів, в той час як у Швеці,
наприклад, зафіксовано 21 випадок. За попередніми даними за минулий рік,
опублікованими Єврокомісією, середній показник на рівні ЄС становить 46 аварій.
На рівні всього Європейського Союзу внаслідок дорожньо-транспортних пригод
минулого року загинуло 260 тисяч осіб, що на 3% більше, ніж 2021 року. У квітні
минулого року Міністерство транспорту Румунії запустило Національну безпекову
стратегію на дорогах на 2022-2030 роки, яка передбачає, в тому числі,
автоматичну систему штрафів, встановлення 300 радарів і 500 камер відеофіксації порушень ПДР,
а також рейтинг безпеки дорожнього руху.
ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ – Депутати
Європарламенту прийняли резолюцію, в якій закликають Європейську комісію та
Раду ЄС розпочати переговори щодо приєднання Республіки Молдова до Євросоюзу
цього року, з огляду на те, що наступного року відбудуться вибори до Європарламенту.
Резолюція була парафована в Кишиневі, де у вівторок завершилася 10-а
Парламентська асамблея Euronest, в якій взяли участь європейські депутати,
зокрема зі східних країн. При цьому у тексті резолюції автори також закликають
до поступової інтеграції Республіки Молдова та України до єдиного європейського
ринку до завершення переговорів про приєднання. Асамблея Euronest також
проголосувала за резолюцію, в якій йдеться про підтримку європейського шляху України,
Республіки Молдова та Грузії.