21 листопада 2024 року

Новини Румунії та найактуальніші новини світу

Роксана Васіле and Христина Штірбець, 21.11.2024, 07:57

УРЯД – Уряд Румунії сьогодні прийняв національну енергетичну стратегію на наступні 10 років, з продовженням до 2050 року. Вона спрямована на поступовий перехід від вугільної генерації до більш чистого природного газу, а в середньостроковій і довгостроковій перспективі – до ядерної енергетики. Три економічні стратегії також були на порядку денному виконавчої влади. Перша – це стратегія індустріалізації Румунії на 2024-2030 роки. Вона передбачає перехід румунської промисловості на чисту енергію і містить загальні цілі, включаючи ретехнологізацію та інновації з акцентом на «зелені» галузі, стимулювання експорту, створення нових висококваліфікованих робочих місць, декарбонізацію енергоємних галузей і створення моделей циркулярної економіки. Друга прийнята стратегія стосується неенергетичних мінеральних ресурсів і спрямована на розвиток інтегрованого ланцюга в гірничодобувній промисловості, від досліджень, розвідки та розробки до переробки та валоризації. Третя національна стратегія – це стратегія ринкового нагляду: єдиний ринок і необхідність, з одного боку, гарантувати вільний рух продукції в межах Європейського Союзу, а з іншого – перевіряти, чи відповідає ця продукція стандартам якості.

ВИБОРИ – 24 листопада в Румунії відбудеться перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 8 грудня, а між ними пройдуть вибори до Парламенту. Тринадцять кандидатів, з яких 10 від партій і троє незалежних – претендують на найвищу посаду. До виборчих бюлетенів було внесено 14 імен, але один кандидат зняв свою кандидатуру на користь іншого. Влада відкрила рекордні 950 виборчих дільниць для румунів, які проживають за кордоном. Вони можуть проголосувати в першому турі президентських виборів у п’ятницю, суботу та неділю.

ПОСОЛ США – Посол США в Румунії Кетлін Кавалек заявила в четвер, що рішення Румунії придбати новітні винищувачі F-35 є «важливим кроком» у поточній модернізації румунських збройних сил і зробить «значний внесок» у довгострокову оборону і колективну безпеку НАТО. «Провідна позиція Румунії на східному фланзі Альянсу продовжує відігравати важливу роль у зміцненні євроатлантичної безпеки», – сказала Кетлін Кавалек після підписання разом з міністром оборони Ангелом Тилваром Протоколу про початок програми переходу ВПС Румунії на літаки 5-го покоління F-35. За словами посла, США вітають Румунію з її зобов’язанням виділяти до 2,5% ВВП на оборону, і «це матиме тривалий вплив на обороноздатність країни та її внесок у колективну оборону НАТО». Нагадаємо, що минулого тижня Сенат Румунії схвалив, як орган, що приймає кінцеве рішення, законопроєкт про купівлю Румунією 32 винищувачів F-35 від США.

ЄВРОКОМІСІЯ – У середу ввечері праві, правоцентристські та соціал-демократичні партії Європейського парламенту досягли політичної домовленості про затвердження нового складу Європейської комісії, в результаті чого румунка Роксана Минзату стала виконавчим віце-президентом з питань людей, навичок та навчання в Єврокомісії, яку очолює Урсула фон дер Ляєн. Європейський Парламент проведе остаточне голосування щодо складу нової Європейської Комісії 27 листопада на пленарному засіданні в Страсбурзі.

ДОПОМОГА – У четвер Європейська комісія схвалила, відповідно до правил ЄС про державну допомогу, схему Румунії, спрямовану на зниження рівня податку на електроенергію для великих енергоспоживаючих підприємств. Програма діятиме до 31 грудня 2031 року і має бюджет у розмірі 578 мільйонів євро, – йдеться у заяві виконавчої влади ЄС. Податок покликаний стимулювати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел. Схема має на меті зменшити ризик того, що енергоємні компанії перенесуть свою діяльність за межі ЄС з менш амбітною кліматичною політикою через цей податок. У 2011 році Румунія запровадила зелені сертифікати для стимулювання використання відновлюваної електроенергії, згідно з якими виробники електроенергії з відновлюваних джерел отримують зелені сертифікати за кожну вироблену та поставлену в мережу мегават-годину.

ВІДНОСИНИ – У першому півріччі цього року товарообіг між Румунією та Польщею склав понад 6,7 мільярда євро. Такі дані були представлені на Румунсько-польському економічному форумі, організованому сьогодні в Бухаресті з нагоди візиту польської економічної місії до нашої країни. Генеральний секретар Торгово-промислової палати Румунії Овідіу Сілагі повідомив, що дефіцит торгівлі Румунії з Польщею за перші шість місяців цього року склав понад 2,4 мільярда євро. За його словами, кількість компаній з польським капіталом в нашій країні становила понад 1.700 на кінець третього кварталу 2024 року. Також, сальдо польських прямих інвестицій в нашій країні на кінець 2023 року становило понад 1 мільярд євро і склало близько 1% від загального сальдо прямих іноземних інвестицій в Румунії.

ТУРИЗМ – Осінній румунський туристичний ярмарок – 2024 року відкрився сьогодні в Бухаресті. Відвідувачі мають доступ до широкого спектру рекламних пакетів, ексклюзивних знижок та ідей для відпочинку на будь-який смак та бюджет, – стверджують організатори. Понад 100 компаній-учасників пропонують канікули по всьому світі, а знижки на туристичні пакети під час ярмарку сягають 50%. Серед учасників – туроператори з Румунії, Болгарії, Туреччини, Греції, Ізраїлю, Австрії, Угорщини, Єгипту, В’єтнаму та Італії.

ЯПОНСЬКИЙ СТРАЙК – 1200 лікарів-реабілітологів і 400 лікарів-резидентів у Румунії оголосили японський страйк, незадоволені рішенням Комітету з питань охорони здоров’я Палати депутатів, яке включає положення про те, що фізіотерапевти зможуть надавати допомогу пацієнтам без необхідності направлення від лікаря-спеціаліста. Румунське товариство медичної реабілітації попередило, що поправка матиме серйозний вплив на безпеку і здоров’я пацієнтів, надаючи право приймати медичні рішення фізіотерапевтам, більшість з яких закінчили фізіотерапію не в галузі охорони здоров’я, а в галузі фізичного виховання і спорту. Представники лікарів стверджують, що таким чином пацієнти з інвалідністю в Румунії ризикують залишитися без доступу до фахівців з медичної реабілітації, які навчаються 11 років, в той час як фізіотерапевти – лише три роки.

МКС – Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, колишнього міністра оборони Йоава Галланта та лідера палестинського ісламістського угрупування ХАМАС Аль-Масрі, відомого як Мохаммед Дейф. Палата попереднього провадження Гаазького суду відхилила оскарження Ізраїлем своєї юрисдикції і заявила, що є достатньо підстав вважати, що Нетаньяху і Галлант скоїли воєнні злочини і злочини проти людяності, схвалюючи напади на цивільне населення в секторі Газа. Судді Міжнародного кримінального суду видали ордер на арешт Дейфа, хоча Ізраїль оголосив його загиблим після нападу в червні, смерть якого не була підтверджена ісламістським угрупуванням. Лідера збройного крила ХАМАСу вважають відповідальним за напад на Ізраїль 8 жовтня 2023 року. Рішення Гаазького суду було піддано різкій критиці в Ізраїлі. Президент держави Іцхак Герцог назвав його абсурдним, колишній прем’єр-міністр Нафталі Беннет – ганьбою, а лідер опозиції Яір Лапід засудив його як нагороду за тероризм. Натомість ХАМАС закликав поширити відповідальність за злочини на всіх ізраїльських лідерів.