21 листопада 2021 року

Bogdan Matei, 21.11.2021, 12:22

УРЯД – Президент
Румунії Клаус Йоганніс запросив на понеділок парламентські партії на консультації
щодо кандидатури на посаду прем’єр-міністра. Ліва Соціал-демократична та права
Націонал-ліберальна партії, політичні сили з найбільшою часткою в парламенті
Румунії, сьогодні продовжили переговори щодо складу та плану дій уряду, який
вони планують сформувати разом з Демократичним союзом угорців Румунії. Ці три політичні
сили майже погодили політичну угоду та план дій уряду. Згідно з
Націонал-ліберальною партією вони не передбачають підвищення податків, але було
погоджено розпуск до 31 березня суперечливого Спецвідділу з розслідування
злочинів, скоєних суддями і прокурорами. При цьому зростуть пенсії, зарплати та
соцвиплати на дітей. Залишається невирішеним питання про те, кандидат від якої партії
першим очолить уряд в системі ротації прем’єр-міністра. Ліберали знову висунули
на цей пост тимчасового виконувача обов’язків міністра оборони Ніколая Чуке, а
соціал-демократи запропонували на пост глави уряду кандидатуру їхнього лідера
Марчела Чолаку. Три політичні сили погодили розподіл міністерських крісел за двома
сценаріями. Якщо першим прем’єр-міністром буде лідер Соціал-демократичної партії,
ліберали і соціал-демократи матимуть рівну кількість міністерств, а якщо першого
главу уряду дасть Націонал-ліберальна партія, ліберали отримають менше міністерств.
Демократичний союз угорців Румунії каже, що збереже за собою міністерства
розвитку, навколишнього середовища та спорту в обох варіантах кабінету
міністрів. Нинішня політична криза виникла після того, як минулого місяця
парламент більшістю голосів оголосив недовіру і відправив у відставку уряд
меншості на чолі з лідером лібералів Флоріном Кицу. Резолюція про недовіру
кабінету міністрів була ініційована Соціал-демократичною партією, нинішнім
партнером лібералів по переговорах, а за відставку уряду також проголосували
Союз «За порятунок Румунії» та Альянс за об’єднання румунів. Дві наступні
спроби сформувати кабінет міністрів меншості завершилися невдачею.

ВІЗИТ – Президентка
Республіки Молдова, прозахідна лідерка Майя Санду у вівторок здійснить
офіційний візит до сусідньої Румунії на запрошення свого колеги Клауса Йоганніса.
Це перший візит до Румунії після позачергових парламентських виборів 11 липня,
на яких пропрезидентська партія «Дія та солідарність» (PAS) здобула незаперечну
перемогу, і відбувається в контексті святкування цього року 30-річчя з моменту
встановлення двосторонніх дипломатичних відносин. У 1991 році Кишинів
проголосив незалежність від Москви. Візит, зазначають в Адміністрації
Президента Румунії, стане гарною можливістю підтвердити особливі, привілейовані
відносини в рамках Стратегічного партнерства заради європейської інтеграції
Республіки Молдова, відносини, що мають в основі спільну мову, культуру та
історію. Політичні консультації президентів Йоганніса та Санду зміцнять чудову
та глибоку двосторонню співпрацю на політичному, економічному та галузевому рівнях
та стимулюватимуть просування спільних проєктів, що становлять стратегічний
інтерес у сферах енергетики, транспорту, охорони здоров’я, освіти та
інформаційного суспільства, з наголосом на проєктах, які мають на меті з’єднати
Республіку Молдова з простором Європейського Союзу, через Румунію, і принести
реальні та конкретні вигоди всім її громадянам, – зазначається також у заяві.

СПИСОК -
Національний комітет з надзвичайних ситуацій оновив список країн/територій з
високим рівнем епідеміологічної небезпеки. До «червоної» зони були віднесені,
серед інших, Німеччина, Греція, Угорщина, Болгарія, Велика Британія, Кіпр,
Йорданія, Сан-Марино. З «червоної» зони в «жовту» перейшли Азербайджан та
Бруней-Даруссалам. Через зростання захворюваності із «зеленої» зони в «жовту»
перейшли, серед інших, Франція, Португалія, Монако, Чилі, Ліван і Гайана. У «зелену»
зону увійшли Таїланд, Іран, Аруба, Сент-Кітс і Невіс. Список набуде чинності
сьогодні опівночі.

ПАНДЕМІЯ – В Європі чергова хвиля
поширення нового коронавірусу змусила деякі держави знову запровадити жорсткі
обмеження, що призвело до масових протестів. Австрійці та голландці вийшли на
вулиці, засуджуючи те, що вони назвали «корона-диктатурою». В Австрії, де з
понеділка вступить в силу повний локдаун, посилилася напруженість між
громадянами, які відчувають себе обмеженими у своїх правах і свободах, та
державними органами, які намагаються вакцинувати населення, щоб лікарні могли
впоратися з рекордною кількістю захворювань. У суботу на вулиці Відня вийшли
близько 40 тисяч людей. З 1 лютого 2022 року в Австрії буде запроваджено
обов’язкову вакцинацію громадян проти COVID-19, до аналогічного рішення все
більше схиляється й Німеччина. Проте найжорстокіші протести були в Нідерландах.
Троє осіб було госпіталізовано у
Роттердамі і більше 50 були заарештовані під час жорстких сутичок з поліцією, демонстранти
кидали каміння в бік поліцейських, які у відповідь застосували сльозогінний газ.
Нідерланди запровадили частковий карантин і розглядають можливість введення інших
заходів, таких як повне обмеження доступу невакцинованих людей, яких не
пускатимуть у ресторани або на різні публічні заходи на базі негативного
результату тестування на COVID-19. У Нідерландах рівень вакцинації становить
понад 88% населення віком понад 18 років. У суботу також відбулися протести
проти карантинних обмежень у Бельгії та Данії. Кількість нових випадків
коронавірусу стрімко зростає і в окремих країнах Східної Європи – Словаччині,
Чехії та Угорщині.