Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 20 листопада 2017 року

20 листопада 2017 року

ОБОРОНА – Сенат Румунії сьогодні прийняв проект закону про закупівлю
ракетного комплексу «Patriot» в рамках
програми оснащення Збройних Сил Румунії. Раніше Комітет з питань оборони
рекомендував парламенту прийняти відповідний законопроект, який у вівторок буде
внесений на розгляд Палати депутатів. Румунія планує купити сім
зенітно-ракетних комплексів «Patriot» загальною
вартістю близько 4 мільярдів доларів. Перший комплекс, на продаж якого
адміністрація США вже дала свою згоду, коштує 750 мільйонів доларів і буде
придбаний до кінця року. У даний час Збройні Сили Румунії мають на оснащені
радянські системи земля-повітря, які є операційно та
технологічно застарілими.

Florentin Căpitănescu, 20.11.2017, 12:07

ПОЛІТИКА – Резолюція
про недовіру уряду, ініційована опозиційними
Націонал-ліберальною партією та Союзом Рятуйте Румунію у понеділок була
зачитана на спільному засіданні двох палат румунського парламенту. Документ,
зареєстрований минулої п’ятниці, підписали 148 народних обранців. Вони
дорікають уряду Міхая Тудосе у відсутності передбачуваної податкової політики,
зокрема після змін до Податкового кодексу, які передбачають перенесення обов’язку
здійснення соціальних платежів з роботодавця до працівника та зменшення податку
на прибуток від 16% до 10% починаючи з 1 січня 2018 року. Наразі не була
встановлена дата винесення резолюції на голосування. В останні тижні, на тлі планів
коаліції більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу
лібералів й демократів внести низку змін до Податкового кодексу та законів
правосуддя, у найбільших містах країни, в тому числі в Бухаресті, пройшли вуличні
протести. З протилежного боку прем’єр-міністр, соціал-демократ Міхай Тудосе
стверджує, що податкова реформа, принесе більше грошей в бюджет та Пенсійний
фонд, а компанії матимуть спрощену систему сплати податків.

ЄВРОСОЮЗ – Міністр з європейських справ Румунії Віктор Негреску сьогодні
взяв участь у першій тристоронній зустрічі з колегами із Франції та Німеччини Наталі Луазо та Мікаєлєм Ротом. З цієї нагоди сторони підтвердили необхідність
оновлення європейського проекту, особливо у перспективі головування Румунії в
Раді ЄС у першому півріччі 2019 року. Міністр Негреску заявив, що Румунія хоче
наблизитися до «твердого ядра», а головування в Раді ЄС стане можливістю
зміцнити єдність держав-членів. Так само міністри обговорили наступні
багаторічні фінансові рамки ЄС, зміцнення внутрішньої безпеки та зовнішньої політики ЄС. Тристороння зустріч відбулася в кулуарах Ради ЄС із загальних
справ.

БРЕКЗИТ– Міністри європейських справ країн
Європейського Союзу сьогодні, в Брюсселі визначили міста, в які будуть переміщені Європейське агентство з лікарських
засобів (EMA) та Європейська банківська організація (ЕВА). Обидві установи
зараз перебувають у Лондоні, але мусять переїхати після виходу Великої Британії
з ЄС. Бухарест разом з іншими 18 містами
висловив бажання прийняти в себе регуляторне агентство ЄС в
сфері лікарських засобів, але
врешті решт, після детального аналізу заявок, було прийнято рішення про його переміщення в Амстердам. Агентство має
900 співробітників і відповідає за безпеку ліків, що продаються на ринку в
понад 500 мільйонів споживачів.

КНИГИ – У середу в Бухаресті стартує 24-ий Міжнародний книжковий ярмарок-ГАУДЕАМУС, організований
Румунським Радіо. Уперше в історії ярмарку почесним гостем заходу в цьому році
є не країна, а Європейський Союз через Представництво Європейської Комісії у
Бухаресті. Під гаслом «Єдність у різноманітності» ЄС закликає якомога більше
людей відкрити для себе та досліджувати багату культурну спадщину Європи.
Цьогорічний ярмарок матиме декілька ювілейних моментів: 60 років з моменту
підписання Римського договору, 30 років від запуску програми «Еразм» та 10
років від вступу Румунії до ЄС. Цього року в ярмарку беруть участь 300
учасників та передбачено понад 800 заходів.

БІДНІСТЬ – Близько половини (49,2%) румунських дітей у минулому році
перебували в зоні ризику бідності та соціальної ізоляції. Це найвищий відсоток
серед держав ЄС і майже вдвічі більший середнього показника в ЄС, що становить
26,4%. Принаймні це випливає з даних, опублікованих сьогодні Євростатом. На
протилежному боці, найменший відсоток дітей, наражених на ризики бідності
показали Данія (13,8%), Фінляндія (14,7%) та Словенія (14,9%). Згідно з даними
Євростату, у 2016 році в країнах Євросоюзу приблизно 24,8 мільйонів дітей у
віці від 0 до 17 років перебували під загрозою бідності та соціальної ізоляції.
У Румунії минулого року в цій ситуації знаходилося близько 1,8 мільйона дітей. Упродовж 2010-2016 років на рівні ЄС частка дітей, що
перебувають під ризиком бідності та соціальної ізоляції зменшилась з 27,5% до
26,4%.

ПОДАТКИ – Наслідки нових змін до податкового законодавства, схвалених урядом нещодавно, були обговорені сьогодні членами Комітету з
питань бюджету та економіки. Були запрошені також представники роботодавців, іноземних
та місцевих інвесторів, Асоціації румунських міст і Торгово-промислової палати Румунії.
Нагадаємо, що найбільше невдоволлення в суспільстві викликало переведення обов’язку сплати соціальних
внесків від роботодавця до працівника починаючи з 1 січня 2018 року. У зв’язку
з цим, з понеділка роботодавці зобов’язані почати переговори про внесення змін до трудових договорів
незалежно від кількості наявних працівників. Уряд стверджує, що це необхідно,
тому що до тепер закон зобов’язував роботодавця до колективних переговорів лише,
якщо компанія мала більше 21 працівника. Переговори щодо укладення нових
трудових договорів мають бути завершені до 20 грудня.

ПЕРЕГОВОРИ – Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер у понеділок
закликав німецьких політиків повернутися за стіл переговорів довкола
утворення нового уряду і, заради забезпечення стабільності країни
та Європи, відхилив ідею проведення позачергових
парламентських виборів. Канцлер Ангела Меркель
висловив стурбованість провалом 12-годинних коаліційних переговорів у неділю між
очолюваним нею консервативним Християнсько-демократичним союзом (ХДС),
баварським Християнсько-соціальним союзом, ліберальною Вільною демократичною партією, представники якої покинули переговори, та
зеленими. Сторонам не вдалося дійти спільної згоди щодо ряду чутливих питань,
такі як міграція, екологічна політика, оподаткування та національна безпека.
Водночас Соціал-демократична партія, друга за величиною політична сила в
Німеччині у неділю знову відхилила пропозицію християн-демократів відновити
попередню коаліцію. За цих обставин єдиними двома можливими варіантами є скликання позачергових парламентських
виборів, через два місяці від попередніх, та утворення партією Ангели Меркель
уряду меншості.