20 вересня 2023 року
ООН – Розширений чорноморський регіон повинен бути захищений від наслідків війни Росії проти України – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у національному зверненні в рамках Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Він додав, що Румунія не кине своїх найбільш вразливих партнерів, маючи на увазі транзит українського зерна через територію нашої країни. Глава держави підкреслив, що ця війна показала, що Чорне море потребує більшої уваги на глобальному рівні, оскільки має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки. Президент також заявив, що Румунія стурбована наслідками зміни клімату, забруднення та енергетичної незахищеності і докладає видимих зусиль для боротьби з ними. Він згадав про підтримку кліматичного виховання, що є пріоритетом для Румунії, і додав, що взаємозв’язок між кліматом і безпекою має займати більш важливе місце на порядку денному ООН. Раніше Йоганніс заявив, що Румунія досягла 62% своїх національних цілей щодо впровадження Порядку денного сталого розвитку до 2030 року і значного прогресу в досягненні цілей сталого розвитку, пов’язаних із захистом навколишнього середовища та обмеженням зміни клімату.
Eugen Coroianu, 20.09.2023, 05:42
ООН – Розширений чорноморський регіон повинен бути захищений від наслідків війни Росії проти України – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс у національному зверненні в рамках Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй. Він додав, що Румунія не кине своїх найбільш вразливих партнерів, маючи на увазі транзит українського зерна через територію нашої країни. Глава держави підкреслив, що ця війна показала, що Чорне море потребує більшої уваги на глобальному рівні, оскільки має стратегічне значення для трансатлантичної безпеки. Президент також заявив, що Румунія стурбована наслідками зміни клімату, забруднення та енергетичної незахищеності і докладає видимих зусиль для боротьби з ними. Він згадав про підтримку кліматичного виховання, що є пріоритетом для Румунії, і додав, що взаємозв’язок між кліматом і безпекою має займати більш важливе місце на порядку денному ООН. Раніше Йоганніс заявив, що Румунія досягла 62% своїх національних цілей щодо впровадження Порядку денного сталого розвитку до 2030 року і значного прогресу в досягненні цілей сталого розвитку, пов’язаних із захистом навколишнього середовища та обмеженням зміни клімату.
ЗАХОДИ – Уряд у Бухаресті обговорив сьогодні
в першому читанні пакет фіскальних заходів і скорочення бюджетних витрат. Уряд
на чолі з Марчелом Чолаку має намір ухвалити документ найближчими днями, щоб
потім взяти на себе відповідальність у Парламенті. Документ містить нові
заходи, спрямовані на посилення боротьби з ухиленням від сплати податків і
скорочення державних витрат. Опозиція стверджує, що запропоновані податкові
зміни матимуть негативний вплив на економіку, підприємців та ліберальні професії.
Перед засіданням прем’єр-міністр заявив що Румунія має найвищий рівень ухилення
від сплати податків в Європейському Союзі – понад 10% від валового внутрішнього
продукту.
ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів відхилила у
середу звичайну пропозицію, висунуту опозицією міністру охорони здоров’я,
соціал-демократу Александру Рафілі. Документ, підписаний 56 депутатами
опозиційних Союзу «За порятунок Румунії» та партії «Сила правих», обговорювався
на засіданні Палати в понеділок. Ініціатори критикують діяльність міністра у
сфері охорони здоров’я, зокрема, у питанні створення нових лікарень. Вони також
стверджують, що Рафіла вже більше двох років відмовляється видати правила, що
імплементують закон про внутрішньолікарняні інфекції, і що він зруйнував
національну програму боротьби з раком. Міністр відкинув усі звинувачення і
звинуватив підписантів у демагогії.
ОБОРОНА – Ситуація з безпекою на румунському
кордоні з Україною була однією з тем, яку обговорив міністр оборони Анджел Тилвер
на зустрічі зі своїм американським колегою Ллойдом Остіном в Рамштайні,
Німеччина. Міністр Тилвер подякував міністру Остіну за рішення розмістити в
Румунії літаки F-16 на додаток до місій НАТО з патрулювання повітряного
простору. Міністр зазначив, що румунська влада занепокоєна посиленням атак
Російської Федерації на українську цивільну і портову інфраструктуру поблизу
румунського кордону, що також створює ризики для румунських громадян, які
проживають поблизу цих об’єктів. У цьому контексті пан Тилвер представив
заходи, вжиті на національному рівні для посилення безпеки на кордоні з
Україною, – інформує Міністерство оборони Румунії.
ГЕНОЦИД – Румунія бере участь сьогодні в Гаазі в Міжнародному суді ООН в
якості держави-інтервента у справі, порушеній Україною проти Російської
Федерації за звинуваченням у геноциді. Згідно з прес-релізом Міністерства
закордонних справ у Бухаресті, з міркувань ефективності та належного здійснення
правосуддя, враховуючи надзвичайно близькі правові позиції у цій справі та дуже
велику кількість інтервентів, Румунія разом з Бельгією, Хорватією, Данією,
Естонією, Фінляндією, Ірландією, Люксембургом та Швецією
представить спільне клопотання. Міністерство підкреслює, що участь у цьому
процесі відображає важливість, яку Румунія надає дотриманню Конвенції про
запобігання злочину геноциду та покарання за нього, а також її впевненість у
ролі Міжнародного суду, головного судового органу ООН.
ЕНЕРГІЯ – Уряд Канади може виділити до 3
мільярдів доларів на фінансування нових ядерних реакторів CANDU для Чернаводської
електростанції (південний схід Румунії) – повідомляє Міністерство енергетики в
Бухаресті після зустрічі в Оттаві міністрів Себастьяна Бурдужі і Джонатана
Вілкінсона. Джерело повідомляє, що Румунія побудує два нових ядерних реактори
CANDU (канадський дейтерієвий уран) на АЕС Чернаводе (енергоблоки
№3 і №4), які додадуть 1400 мегават до румунської енергосистеми. За цих
обставин проект має важливе значення для енергетичної безпеки Румунії і зміцнять
її потенціал стати східноєвропейським енергетичним хабом. Нові реактори також
допоможуть Румунії уникнути близько восьми мільйонів тонн викидів вуглецю на
рік і досягти своєї мети – поступово відмовитися від використання вугілля у
виробництві електроенергії до 2032 року. І Канада, і Румунія прагнуть досягти
нульового рівня викидів до 2050 року – мети, в досягненні якої ядерна
енергетика відіграє ключову роль, – йдеться в прес-релізі міністерства.
