19 травня 2022 року
ПРОДОВОЛЧА БЕЗПЕКА – Міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у середу, в міністерській зустрічі в
Нью-Йорку під назвою «Заклик до дій для глобальної продовольчої безпеки», на
якій заявив, що на тлі конфлікту в Україні, капіталізація потенційного чорноморського
порту Констанца має стратегічне значення. Констанца стала першим портом за
експортом зерна, підкреслив глава румунської дипломатії. За його словами,
потрібні спільні зусилля, щоб вивезти зерно з України та захисту від дрейфуючих
мін. Ауреску закликав до більших міжнародних зусиль з метою створення коридору,
який також мав би морську складову, для транспортування товарів з України,
особливо зернових, до третіх країн, які на них чекають. Сьогодні в Нью-Йорку
міністр Богдан Ауреску також бере участь у відкритих дебатах Ради Безпеки ООН
на тему «Підтримка міжнародному миру та безпеці – конфлікти та продовольча
безпека», організованих США. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
перебуває в Нью-Йорку на запрошення держсекретаря США Ентоні Блінкена.
Leila Keamil, 19.05.2022, 05:34
ПРОДОВОЛЧА БЕЗПЕКА – Міністр закордонних
справ Румунії Богдан Ауреску взяв участь, у середу, в міністерській зустрічі в
Нью-Йорку під назвою «Заклик до дій для глобальної продовольчої безпеки», на
якій заявив, що на тлі конфлікту в Україні, капіталізація потенційного чорноморського
порту Констанца має стратегічне значення. Констанца стала першим портом за
експортом зерна, підкреслив глава румунської дипломатії. За його словами,
потрібні спільні зусилля, щоб вивезти зерно з України та захисту від дрейфуючих
мін. Ауреску закликав до більших міжнародних зусиль з метою створення коридору,
який також мав би морську складову, для транспортування товарів з України,
особливо зернових, до третіх країн, які на них чекають. Сьогодні в Нью-Йорку
міністр Богдан Ауреску також бере участь у відкритих дебатах Ради Безпеки ООН
на тему «Підтримка міжнародному миру та безпеці – конфлікти та продовольча
безпека», організованих США. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску
перебуває в Нью-Йорку на запрошення держсекретаря США Ентоні Блінкена.
СПІВПРАЦЯ – У четвер, президент Румунії Клаус Йоганніс відвідав разом із
прем’єр-міністром Румунії Ніколаєм Чуке та прем’єр-міністром
Португалії Антоніу Коштою 1-й навчальний батальйон із Каракала (південь). Там проходять
тренування близько 200 португальських
військовослужбовців, які цього року перебувають у Румунії для
консолідації південно-східного флангу НАТО. Президент Йоганніс ствердив, що
Бухарест і Лісабон успішно координують роботу з консолідації посилення оборони
в Чорноморському регіоні, а також на південному фланзі НАТО. Він нагадав, що у 2014 році, після незаконної
анексії Кримського півострова Російською Федерацією, розпочався масштабний
процес адаптації альянсу до нестабільного та непередбачуваного середовища
безпеки. Прем’єр-міністр Португалії Антоніу Кошта наголосив, що спалах
конфлікту в Україні після вторгнення Росії 24 лютого спричинив серйозні зміни у
європейському середовищі безпеки і що того ж дня його країна схвалила рішення
про розміщення військових сил у Румунії для зміцнення оборони НАТО на Східному
фланзі. У свою чергу прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке подякував Португалії
за її вагомий внесок у багатонаціональні структури на території Румунії, а
також за участь у заходах підвищеної пильності в Румунії.
ОБОРОНА -
Франція розгорнула в Румунії найсучаснішу систему оборони «земля-повітря» проти
загроз, які створює конфлікт в Україні, повідомив у четвер Генеральний штаб
французьких збройних сил. Ця система, яка носить назву «Мамба», може
забезпечити захист сил, що діють у цьому районі, і, перш за все, призначена для
захисту авіабази НАТО, на якій розгорнуто кілька тисяч військовослужбовців,
пояснив полковник Паскаль Янні, речник Французького генштабу. Французькі збройні
сили присутні в Румунії з 26 лютого.
ЕКОЛОГІЯ – Шість пляжів на румунських
приморських курортах Неводарь, Мамая, Ефоріє та Олімп отримали цього року нагороду
«Блакитний прапор» від Фонду екологічної освіти. «Блакитні прапори»
присуджуються пляжам і маринам, організованим на основі переліку суворих
критеріїв, з-поміж яких якість води, послуги першої допомоги, доступ для людей
з фізичними вадами, регулярне прибирання. «Блакитний прапор» є одним із
найвідоміших у світі екологічних знаків для пляжів, марин та операторів
стійкого туризму. Фонд екологічної освіти, який присуджує ці прапори, є
неприбутковою організацією, представленою в десятках країн Європи, Північної та
Південної Америки, Африки, Азії та Океанії.
ОФШОРИ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила, у середу,
проєкт зі внесення змін до Закону «Про офшори». Новий нормативний акт дозволить
розпочати видобуток природного газу в Чорному морі. У той час як правлячі СДП,
НЛП і ДСУР підтримали новий закон, зазначивши, що він забезпечить енергетичну
безпеку Румунії, опозиційний Союз за об’єднання румунів розкритикував його,
заявивши, що він надає лише права інвесторам. За словами міністра енергетики
Вірджіла Попеску, після початку видобутку блакитного палева в Чорному морі,
Румунія вироблятиме більше природного газу, ніж може спожити. Він наголосив на
тому, що додаткові доходи, отримані в результаті застосування закону, мають
бути спрямовані на інвестиції. Представники
Федерації нафти і газу оцінили, що новий закон «Про офшори» значно
вдосконалений і дотримується основних принципів: стабільності,
передбачуваності, конкурентного оподаткування та вільного ринку.
УГОДА – У четвер, Європейський
парламент прийняв річний звіт про виконання угоди про асоціацію між ЄС та Респ.
Молдова, який містить заклик до ЄС надати більше стратегічної підтримки
Кишиневу після подачі заявки на вступ до ЄС. Згідно з прес-релізом ЄП, в
контексті погіршення середовища безпеки, війна в Україні непропорційно вплинула
на сусідню Респ. Молдову. Економіка цієї країни постраждала через втрату
можливостей імпорту та експорту та через швидке зростання цін на енергоносії, а
також ця країна прийняла найбільшу кількість українських біженців.
НАТО – Президент США Джо Байден заявив у четвер, що Фінляндія та
Швеція відповідають всім критеріям для вступу в НАТО. У промові в
Білому домі разом із прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон та
президентом Фінляндії Саулі Нііністо, наступного дня після офіційного подання
двома країнами заявок на членство в НАТО, Джо Байден оголосив, що він звернеться
до Конгресу із запитом затвердити «як
найшвидше» їхні кандидатури. Раніше не бажаючи відмовлятися від свого
історичного нейтралітету, дві скандинавські країни вирішили приєднатися до
Північноатлантичного альянсу після того, як російська армія вторглася в Україну
24 лютого.