18 травня 2022 року
МІЖНАРОДНИЙ СУД – Румунія
вирішила приєднатися на користь України у справі в Міжнародному суді проти
Російської Федерації, повідомило у середу МЗС Румунії. 26 лютого 2022 року
Україна подала клопотання про порушення справи проти Російської Федерації до
Міжнародного суду юстиції у справі щодо «тлумачення, застосування або
виконання» зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та
покарання за нього. МЗС Румунії повідомляє, що своєму клопотанні Україна
стверджує, що Російська Федерація невиправдано застосувала звинувачення у вчиненні актів геноциду на території Луганської та Донецької
областей для виправдання визнання так званих ДНР та ЛНР, а також для проведення
так званої «спеціальної військової операції» проти України. Ці неправдиві
звинувачення Російська Федерація використала як привід для військового
вторгнення в Україну, що призвело до серйозних і масових порушень прав людини
та міжнародного гуманітарного права, – повідомили в Міністерстві закордонних
справ Румунії.
Roxana Vasile, 18.05.2022, 04:15
МІЖНАРОДНИЙ СУД – Румунія
вирішила приєднатися на користь України у справі в Міжнародному суді проти
Російської Федерації, повідомило у середу МЗС Румунії. 26 лютого 2022 року
Україна подала клопотання про порушення справи проти Російської Федерації до
Міжнародного суду юстиції у справі щодо «тлумачення, застосування або
виконання» зобов’язань за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та
покарання за нього. МЗС Румунії повідомляє, що своєму клопотанні Україна
стверджує, що Російська Федерація невиправдано застосувала звинувачення у вчиненні актів геноциду на території Луганської та Донецької
областей для виправдання визнання так званих ДНР та ЛНР, а також для проведення
так званої «спеціальної військової операції» проти України. Ці неправдиві
звинувачення Російська Федерація використала як привід для військового
вторгнення в Україну, що призвело до серйозних і масових порушень прав людини
та міжнародного гуманітарного права, – повідомили в Міністерстві закордонних
справ Румунії.
НАТО – Сьогодні Фінляндія та Швеція спільно подали заявки на членство в
НАТО. У четвер прем’єр-міністр Швеції Магдалена Андерссон і президент Фінляндії
Саулі Нііністо відправляться до Вашингтона, щоб зустрітися з президентом США
Джо Байденом. З огляду на те, що Росія, здається, послабила свої загрози у
відповідь на приєднання двох країн, головна перешкода тепер приходить зсередини
Альянсу, зазначає AFP. Туреччина, чия ратифікація є обов’язковою, вороже
ставиться до їх членства. Вона закидає Швеції та Фінляндії те, що вони не
схвалили запити про екстрадицію осіб, яких остання звинувачує у тому, що є
членами терористичних організацій, таких як Робітнича партія
Курдистану, і заморозили експорт зброї до Туреччини. Оглядачі вважають, що
Туреччина намагається отримати щось в обмін на схвалення вступу, наприклад,
скасування відмови США продавати її винищувачі F-35.
ЗАКОН – Палата депутатів у Бухаресті, орган, що приймає остаточне рішення у
цьому питанні, ухвалила у середу проєкт зі внесення змін до Закону «Про офшори».
За проголосували 248 депутатів, проти – 34. Новий нормативний акт дозволить розпочати
видобуток природного газу в Чорному морі. У той час як правлячі СДП, НЛП і ДСУР
підтримали новий закон, зазначивши, що він забезпечує енергетичну безпеку
Румунії, опозиційний Союз за об’єднання румунів розкритикував його, заявивши,
що він надає лише права інвесторам. За словами міністра енергетики Вірджіла
Попеску, після початку видобутку блакитного палева в Чорному морі, Румунія
вироблятиме більше природного газу, ніж може спожити. Він наголосив на тому, що
додаткові доходи, отримані в результаті застосування закону, мають бути
спрямовані на інвестиції. Представники Федерації нафти і газу оцінили, що новий
закон «Про офшори» значно вдосконалений і дотримується основних принципів:
стабільності, передбачуваності, конкурентного оподаткування та вільного ринку.
УРЯД – У середу, уряд Румунії схвалив термінову постанову, яка дозволяє
роботодавцям добровільно підвищувати мінімальну заробітну плату на 200 леїв (40
євро), не сплачуючи податки з цього підвищення. Захід почне діяти з 1 червня і
є частиною пакету «Підтримка Румунії», метою якого є боротьба з негативними
наслідками зростання цін. Захід поширюється на працівників, які працюють за
індивідуальним трудовим договором за повним робочим розкладом. Цим заходом
користуватимуться також новоприйняті на роботу особи у період з 1 червня по 31 грудня. Також у середу уряд Румунії
затвердив рішення, згідно з яким близько 3000 автоперевізників отримають
державну допомогу в розмірі 300 мільйонів леїв (60 мільйонів євро) для
компенсації підвищення цін на пальне.
ХАРЧОВА БЕЗПЕКА – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску перебуває
в Нью-Йорку у середу та четвер на запрошення держсекретаря США Ентоні Блінкена
на двох зустрічах з глобальної продовольчої безпеки, ініційованих США, які цього
місяця головують у Раді Безпеки ООН. У зустрічах беруть участь представники країн, які найбільше постраждали від
загострення продовольчої кризи, а також держав, які, подібно Румунії, можуть
сприяти зміцненню безпеки на місцях. Відсутність продовольчої безпеки широко
поширена та посилюється пандемією Covid-19, конфліктами та зміною клімату. За
офіційними оцінками, у 2019 році кількість людей, які зіткнулися з цим явищем,
досягла 161 мільйона, а 44 мільйони з 38 держав перебувають
на межі голоду.
ПАРТНЕРСТВО РУМУНІЯ-США – Румунія була, є і буде надійним партнером
Сполучених Штатів Америки, а двосторонні відносини дуже міцні та значно розвинулися
за останні десятиліття, написав у середу у Facebook міністр внутрішніх справ
Лучіан Боде. Він перебуває з візитом у Вашингтоні з нагоди 25-ї річниці
започаткування Стратегічного партнерства між Румунією та США. Це хороший момент
для поширення наших дій щодо спільних викликів, з якими ми стикаємося, враховуючи
те, що ми переживаємо одну з найгірших гуманітарних криз та криз у галузі безпеки
з моменту закінчення Другої світової війни, – ствердив Боде. Він
підкреслив роль румунської громади в США у розвитку двосторонніх відносин.
ВИСТАВКА – У середу в Бухаресті відкрилася восьма найбільша в Східній
Європі виставка військового, авіаційного та оборонного обладнання – Black Sea Defense and Aerospace. Триденний захід об’єднує понад 390 престижних компаній з 33 країн на п’яти
континентах. Вони представляють елементи новизни та сучасний етап розвитку
військової техніки і можливостей, а також новітні тенденції та технічні
рішення, отримані в результаті наукових досліджень у сфері безпеки та оборони.
ЄВРОПАРЛАМЕНТ – У середу, виступаючи в Європейському парламенті в Брюсселі,
президент Республіки Молдова Майя Санду закликала країни ЄС підтримати
європейські прагнення її країни. У своїй промові перед депутатами
Європарламенту Майя Санду підкреслила, що вторгнення Росії в Україну нагадує про
неспокійне минуле Європи з «захопленнями регіонів, геополітичними завоюваннями
та сферами впливу». Вона нагадала про те, як Республіка Молдова та її громадяни
реагували на «шок, агонію та невизначеність війни» «добротою, щедрістю та співчуттям», приймаючи
велику кількість українських вимушених переселенців та надаючи гуманітарну
підтримку Україні. У контексті війни, Республіка Молдова подала офіційну заявку
на членство в ЄС у березні цього року. У зв’язку з цим президент Майя Санду
висловила тверде переконання, що її країна є частиною Європейського
Співтовариства. «Надання статусу країни-кандидата Республіці Молдова є
правильним рішенням. Наше місце в Європейському Союзі, – сказала Майя Санду.