18 січня 2020 року
Leila Keamil, 18.01.2020, 05:51
ВІЗИТ – З вівторка по четвер, глава румунської
держави Клаус Йоханніс
відвідає Ізраїль, повідомляє Адміністрація президента. Візит відбувається з нагоди п’ятого
Форуму міжнародних лідерів,
присвяченого пам’яті Голокосту та 75-й річниці визволення концтабору
Аушвіц-Біркенау – «Пам’ятати про Голокост, боротися з антисемітизмом», яке
відбудеться 23 січня в Єрусалимі. Участь президента Йоханніса у цьому міжнародному форумі є
частиною демаршів,
зроблених румунською державою щодо збереження пам’яті
про Голокост, боротьби з антисемітизмом, расизмом, ксенофобією, просування європейських
цінностей, толерантності, поваги до фундаментальних прав та свобод. У кулуарах Форуму, Клаус Йоханніс зустрінеться
зі своїм ізраїльським колегою Реувен Рівліном.
ГОЛОКОСТ
– У неділю міністр закордонних справ
Румунії Богдан Ауреску візьме участь у Брюсселі на міністерському засіданні Міжнародного
альянсу в пам’ять про Голокост (IHRA), де він виступить із промовою та візьме
участь в обміні думками зі своїми колегами щодо збільшення кількості випадків
антисемітизму та дискримінації, а також конкретних способів протидії цим
тенденціям. Захід організовано люксембурзьким Міжнародним альянсом в пам’ять
про Голокост (IHRA). Міжнародна організація, із головним місцем розташування у Берліні,
Міжнародний альянс в пам’ять про Голокост має 31 держав-членів, 11
держав-спостерігачів та 7 постійних міжнародних партнерів. Організація була
заснована в 1998 році і діє з метою зміцнення пам’яті та дослідження Голокосту.
Румунія була головуючою організації з березня 2016 по березень 2017 року.
ВАТИКАН -
Папа Франциск надіслав грамоту та лист поздоровлення монсеньйору Іоану Боті,
папському прелату в Греко-католицькій єпархії Клуж-Герла (північний захід) з
нагоди свого 100-річчя. Таким чином, монсеньйор Іоан Бота став найстарішим
папським прелатом у Румунії. Він був військовим офіцером Румунської
Королівської армії, військовополоненим, політв’язнем за часів комуністичного
режиму, робітником, викладачем, священиком та університетським професором на Факультеті
греко-католицької теології Університету Бабеш-Бояй в Клуж-Напоці. Після повалення
комунізму, його заслуги офіцера на Східному фронті були визнані. Нагадаємо, що Папа
Франциск минулого року здійснив триденний історичний візит до Румунії під гаслом
«Прямуймо разом».
ЮСТИЦІЯ -
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) засудив Румунію за порушення права на
вільне вираження свого громадянина, позивач має отримати від румунської держави
5.000 євро відшкодування моральних збитків – про це було оголошено сьогодні в
Бухаресті. У січні 2012 року цей громадянин Румунії приєднався до акції
протесту проти правоцентристського режиму колишнього президента Траяна Бесеску,
але його оштрафували за порушення громадського порядку, за те що він вигукував гасла
під час ночі, коли люди спали. На думку суддів у Страсбурзі, особа, яка
протестувала проти політичних керівників країни під час мітингу, не може бути
оштрафована жандармами за порушення громадського порядку і спокою,
посилаючись на гасла проти відповідної політичної влади. Рішення ЄСПЛ є
остаточним.
БРЕКЗИТ
– Після Брекзиту, Лондон не буде автоматично висилати європейських
громадян, які не подали заявку на отримання статусу резидента у Великобританії,
– заявив координатор Європейського парламенту з питань Брекзиту Гі Верхофштадт.
Він уточнив, що отримав запевнення, що особи, які не просили такого статусу,
скористаються пільговим періодом, у який вони зможуть вирішити свою ситуацію.
Відповідно до схеми легалізації проживання на території Великобританії після Брекзиту,
європейські громадяни, які доведуть, що проживають принаймні п’ять років у цій
країні, отримують статус постійного резидента, а інші можуть отримати статус
тимчасового резидента, який можна перетворити на статус постійного резидента
після сповнення тих п’ять років проживання. До тепер, понад 2,4 мільйона
громадян Європейського Союзу отримали право жити і працювати в Сполученому
Королівстві після Брекзиту. Із загальної кількості заявок, більшість – понад
500 тисяч – були подані поляками. За ними слідують румуни – понад 435 тисяч
заявок, і італійці – близько 290 тисяч.
АЕРОПОРТ
– Міжнародний аеропорт «Аврам Янку» з міста Клуж-Напока (північний захід)
отримав дозвіл на ввезення на територію Румунії домашніх тварин з третіх країн
з метою некомерційного обігу. Таким чином, він став першим регіональним
аеропортом країни, який надає цю послугу пасажирам. До тепер, домашніх тварин
можна було завозити повітряним шляхом в Румунію лише через бухарестський Міжнародний
аеропорт «Анрі Коанда».
ТЕНІС -
Організатори тенісного турніру AustralianOpen,
першого Великого шолому року, оголосили, у суботу, що запровадили систему
вимірювання забруднення повітря, що зможе призвести до переривання або
припинення матчів. Відкритий чемпіонат Австралії стартуватиме в понеділок, але
у відбіркових матчах кілька гравців були змушені відмовитися виступати через
забруднене повітря на тлі пожеж, що охопили країну в останні місяці. Четверо
румунок є на головній таблиці австралійського турніру – Сімона Халеп (4 WTA), Сорана Кирстя
(74 WTA), Іріна
Бегу (105 WTA) та
Моніка Нікулеску (128 WTA).
ВОДНЕ
ПОЛО – Чоловіча збірна Румунії з водного поло несподівано перемогла збірну
Росії з рахунком 11-10, в суботу, в своєму останньому матчі в групі В на
чемпіонаті Європи в Будапешті. У перших двох іграх групи Румунія отримала поразки
перед Нідерландами з рахунком 9-8 та
Сербії – 15-7. Перед останнім матчем
цього вечора Сербія – Нідерланди, Сербія займає перше місце, за нею слідують
Росія, Румунія і Нідерланди. Остання команда групи буде грати за місця 13-16, а
команди, які посіли 2 та 3 місця будуть зустрічатися по схемі
хрест-навхрест для кваліфікації до чвертьфіналу, куди безпосередньо
потрапляє переможець групи.
