18 квітня 2022 року
Leila Keamil, 18.04.2022, 08:45
ПАРЛАМЕНТ РУМУНІЇ – Цього тижня в екстренному порядку Сенат Румунії обговорює
поправки до Закону «Про офшори». Проєкт закону регулює видобуток природного
газу в Чорному морі. Відповідно до закону в його нинішньому вигляді, у разі
енергетичної кризи, Румунія має пріоритет у забезпеченні газопостачання.
Документ щодо якого домовилися лідери правлячих НЛП, СДП та ДСУР, передбачає,
що 60% доходів, отриманих від видобутку газів з румунського морського
периметра, належатимуть державі, а 40% – інвесторам. Румунія також матиме
переважне право купівлі видобутого газу, а надлишки будуть експортуватися. Проєкт
закону встановлює ту саму фінансову структуру для берегових, глибоководних
нафтових периметрів.
УРЯД – Прем’єр-міністр Румунії Ніколає Чуке сьогодні повторив, що в такій кризовій
ситуації, яку зараз переживає Румунія, єдиним рішенням є інвестиції, і що роль
уряду полягає в тому, щоб підтримувати їх через державну політику, спрямовану
на забезпечення стабільності та економічного розвитку. В інтерв’ю Радіо Румунія
він наголосив на тому, що для забезпечення стабільності, бізнес-середовище має
підтримуватися державною політикою. Прем’єр-міністр зазначив, що міжнародні
фінансові установи підтверджують, що рішення виконавчої влади були і є
правильними. Глава уряду також повідомив, що у 2022 році Румунія має найбільший
інвестиційний бюджет за останні 30 років – 88 мільярдів леїв (близько 18
мільярдів євро). Також буде залучена велика кількість європейських коштів, що
дає можливість розвивати економіку та забезпечувати нові робочі місця.
СПІВРОБІТНИЦТВО
– Міністр
закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів телефонну розмову з
держсекретарем США Ентоні Блінкеном у понеділок, щоб обговорити наслідки
незаконної військової агресії Росії проти України та зусиль союзників по управлінню
ними та
відповідному реагуванню. Згідно з
комюніке МЗС, вони також обговорили конкретні шляхи надання підтримки Україні
та аспекти двостороннього співробітництва в рамках Стратегічного партнерства
Румунії та США. Державний секретар Ентоні Блінкен подякував міністру Ауреску за
його регіональну роль і за всі заходи, вжиті Румунією для подолання поточної
кризи, за багатовимірну підтримку, надану Україні та іншим вразливим партнерам
у регіоні, включаючи колишню Республіку Молдова. Глава румунської дипломатії
подякував за рішення США збільшити свою військову присутність в Румунії. Він
наголосив на необхідності подальшої консолідації сильної американської та
союзницької присутності в Румунії та на всьому Східному фланзі, особливо в
Чорноморському регіоні.
БІЖЕНЦІ З УКРАЇНИ – 87.531 особа, у тому числі 6.750 громадян України,
в’їхали на територію Румунії в неділю через прикордонні переходи по всій
країні. З початку кризи в Україні до Румунії в’їхало понад 737 тис. українців,
більшість із них транзитом до інших країн. З іншого боку, майже 40% усіх
українських переселенців, які після початку війни знайшли місце роботи в
Румунії, працюють у обробній промисловості, за даними Міністерства праці та
соціального захисту. На другому місці – сфера будівництва, за нею -
ресторанно-готельний сектор. Також українські біженці розгортають в Румунії
діяльність в таких галузях як оптова торгівля, адміністративні послуги та
послуги допомоги. Близько чверті всіх українських біженців, які знайшли роботу
в Румунії, були працевлаштовані в бухарестських компаніях. З 24 лютого до цього
часу в Румунії працевлаштовано 1891 громадянин України.
ДОПОМОГА – Румунія передала Україні 11 функціональних та повністю
обладнаних карет швидкої допомоги, які будуть використовуватися для евакуації поранених
та надання невідкладної медичної допомоги, повідомила в понеділок Сучавська
інспекція з надзвичайних ситуацій (північно-східна Румунія). Дев’ять карет – з повітового
фонду швидкої допомоги та дві – з фонду Мобільної служби екстреної допомоги та
реанімації. У Сучавському повіті існує перший європейський логістичний центр
для прийому, зберігання, обробки та передачі гуманітарної допомоги, наданої
Україні країнами-членами Європейського Союзу. Центр відкрив Департамент з
надзвичайних ситуацій під егідою Європейського механізму цивільного захисту.
ВИСТАВКА – У понеділок,
18 квітня, у фойє
пленарного залу Сенату була
відкрита фотовиставка «Сучава 2022 – митниця
надії на шляху болю»,
що представляє драму українців, які вирішили покинути країну через війну,
особливо матерів з дітьми. Виставка об’єднує понад 180 фотографій, свідчення спільних
зусиль румунської влади та громадянського суспільства щодо управління цієї
гуманітарною кризою, викликаною переселенцями з України. Фотографії належать як
відомим митцям, так і простим свідкам подій, що відбувалися на їхніх очах, заявив
для агентства Agerpres Іоан Крістіан Шологон, заступник
префекта Сучавського повіту, ініціатор цього заходу. Наразі, починаючи з 24
лютого, близько 250.000 українців в’їхали в Румунію через прикордонний пункт
пропуску Сірет, з них понад 12.000 пройшли через операційні табори сучавського повіту,
за словами місцевих представників влади.
ВІЙНА В УКРАЇНІ – Україна заповнила анкету про вступ до ЄС і, сподівається
отримати статус кандидата в ході засідання Європейської Ради, яке заплановано
на 23-24 червня. Між часом президент України Володимир Зеленський у
відеозверненні попередив, що Росія готує великий наступ на сході України. У
понеділок українська влада закликала Росію сприяти створенню гуманітарного
коридору для евакуації мирних жителів з обложеного портового міста Маріуполя та
із металургійного заводу, який є останньою значною зоною
опору українців у цьому місті, повідомляє Reuters. Міністр закордонних справ
Києва Дмитро Кулеба заявив, що Маріуполь більше не існує після
тижнів російських бомбардувань, передає ВВС. Також у понеділок внаслідок
російських бомбардувань Харкова, загинули щонайменше троє людей, повідомила
місцева влада. Як повідомляє AFP, Харків, друге за величиною місто в Україні з
населенням майже 1,5 мільйона осіб, з початку російського наступу був мішенню
безперервних нападів, але залишається надалі під контролем українських збройних
сил.
ДНІ
ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ – Сьогодні і завтра Національний банк Румунії організовує «Дні
відкритих дверей» з нагоди 142-ї річниці свого заснування. Старий палац у
Бухаресті, а також регіональні відділення та агентства відкриті для відвідування.
Широка публіка може відвідати постійну виставку Музею НБР, у тому числі золотий
злиток із резерву центрального банку, та дві тимчасові виставки: «100 років від
дня народження короля Міхая I (1921-2017)» і «Екатерина Теодорою – героїня Першої
світової війни».
