18 жовтня 2022 року
ШЕНГЕН – Європейський парламент на пленарному
засіданні у Страсбурзі ухвалив у вівторок незаконодавчу резолюцію, яка закликає Раду ЄС ухвалити позитивне рішення щодо приєднання Румунії та Болгарії до
Шенгенської зони. 547 євродепутатів проголосували «за» резолюцію, 49 – «проти» та
43 утрималися. Резолюція закликає Раду Європи прийняти рішення, яке передбачає, серед іншого, скасування перевірок людей на
всіх внутрішніх кордонах обох держав від початку наступного року. Євродепутати критикують той
факт, що країни-члени ще не прийняли рішення щодо вступу Болгарії та Румунії,
хоча дві країни виконали необхідні умови ще з 2011 року. На їхню думку, збереження внутрішнього прикордонного контролю є
дискримінаційним і негативним та впливає на життя мобільних
працівників та громадян, а перешкоджання імпорту, експорту
та вільному переміщенню товарів із портів шкодить єдиному ринку ЄС. Наразі усі країни ЄС, за винятком Болгарії,
Хорватії, Кіпру, Ірландії та Румунії, входять до Шенгенської зони. Європарламент постійно вимагав,щоб Болгарію та Румунію повністю прийняли до Шенгенської зони: у резолюції 2018 року на
цю тему, у резолюції 2020 року щодо ситуації Шенгенської зоні в контексті
пандемії COVID-19 та в 2021 році у звіті про функціонування простору вільного
пересування. Для розширення Шенгену потрібне одностайне рішення Ради ЄС.
Bogdan Matei, 18.10.2022, 10:12
ШЕНГЕН – Європейський парламент на пленарному
засіданні у Страсбурзі ухвалив у вівторок незаконодавчу резолюцію, яка закликає Раду ЄС ухвалити позитивне рішення щодо приєднання Румунії та Болгарії до
Шенгенської зони. 547 євродепутатів проголосували «за» резолюцію, 49 – «проти» та
43 утрималися. Резолюція закликає Раду Європи прийняти рішення, яке передбачає, серед іншого, скасування перевірок людей на
всіх внутрішніх кордонах обох держав від початку наступного року. Євродепутати критикують той
факт, що країни-члени ще не прийняли рішення щодо вступу Болгарії та Румунії,
хоча дві країни виконали необхідні умови ще з 2011 року. На їхню думку, збереження внутрішнього прикордонного контролю є
дискримінаційним і негативним та впливає на життя мобільних
працівників та громадян, а перешкоджання імпорту, експорту
та вільному переміщенню товарів із портів шкодить єдиному ринку ЄС. Наразі усі країни ЄС, за винятком Болгарії,
Хорватії, Кіпру, Ірландії та Румунії, входять до Шенгенської зони. Європарламент постійно вимагав,щоб Болгарію та Румунію повністю прийняли до Шенгенської зони: у резолюції 2018 року на
цю тему, у резолюції 2020 року щодо ситуації Шенгенської зоні в контексті
пандемії COVID-19 та в 2021 році у звіті про функціонування простору вільного
пересування. Для розширення Шенгену потрібне одностайне рішення Ради ЄС.
ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ – Торгівля людьми є формою сучасного рабства, яку румунський
уряд повністю засуджує,- заявив
прем’єр-міністр Ніколає Чуке у зверненні з нагоди Європейського дня боротьби з
торгівлею людьми, який відзначається 18 жовтня. Це важливий момент на
європейському рівні, але також на національному рівні, прийняття та
усвідомлення важливості боротьби з цим явищем глобальної злочинності,
яке впливає на життя найбільш уразливих серед нас, – заявив Ніколає Чуке. Він нагадав, що за
останні два роки проблема торгівлі людьми стала пріоритетом румунської виконавчої
влади на найвищому рівні, міжінституційна координація для запобігання та
боротьби з цим лихом, а також допомога врятованим жертвами є пріоритетами канцелярії прем’єр-міністра.
АВТОСАЛОН – Паризький автосалон, який
вважається найбільшою подією такого роду у світі, стартував в понеділок після
чотирирічної перерви. Захід відкритий лише один тиждень, а не два, як це було
раніше, і на ньому відсутні такі гучні імена: як BMW, Volkswagen, Jaguar, а також японські
чи південнокорейські виробники. Зірки цьогорічного салону це електромобілі, в контексті енергетичної кризи
та кліматичних викликів. Румунський виробник «Dacia»
також присутній у столиці Франції з першим повногібридним автомобілем «Jogger»,
який буде доступний для продажу на початку 2023 року. Світова прем’єра мала місце в Парижі, був представлений концепт «MANIFESTO», повний спектр моделей з також нова
візуальна форма, а
також лімітована серія моделі «Duster» під назвою «Mat Edition». У Румунії модель «Dacia» виробляється на заводі в Міовені (південь),
відкритий в
1968 році та придбаний французькою
групою Renault у 1999 році.
УКРАЇНА – Сполучені Штати Америки притягнуть Москву до відповідальності за
військові злочини, заявив Білий дім, після того, як російські військові
атакували українські міста безпілотниками-камікадзе,
убивши щонайменше чотирьох людей у багатоквартирному будинку в Києві.
Останніми днями Росія зберігає високий рівень дальніх ударів по цілях в
Україні, в тому числі з безпілотниками
іранського походження. Тегеран заперечує постачання безпілотників
Москві, а Кремль не коментує цю інформацію. З іншого боку, Росія почала
надсилати до Білорусі важку бойову техніку, стверджують у Міноборони в Мінську.
На думку аналітиків, Москва знову може використати Білорусь як майданчик для
наступу на північ України, як це було на початку вторгнення 24 лютого. Однак це
також може бути тактикою, щоб змусити українську армію розгорнути свої війська
на півночі країни, щоб послабити її потенціал у контрнаступах на інших фронтах.
БІЖЕНЦІ – Генеральний інспекторат прикордонної
поліції повідомив, що в понеділок 71.807
осіб, в тому числі 7.513 громадян
України, в’їхали до Румунії через прикордонні пункти по всій країні, що майже
на 11% менше, ніж попереднього дня. Починаючи з 10 лютого 2022 року, за два тижні
до вторгнення російської армії в Україну, до Румунії в’їхало понад 2.600.000
українців, більшість
з них продовжили подорож до країн Західної Європи.
ЕУДЖЕН СІМІОН – Румунський
академік Еуджен Сіміон помер у вівторок на 89 році життя. Він був критиком,
істориком літератури та есеїстом, доктором філологічних наук. У 1970-1973 роках
він був професором Університету Париж IV (Сорбонна), де викладав курси з
румунської культури та цивілізації, а в 1992 році він був запрошеним професором
у Паризькій вищій нормальній школі «Фонтене-о-Роз». Еуджен Сіміон
опублікував понад 3.000 статей і досліджень у літературних і культурних
журналах. Водночас він є автором грандіозної праці, яка містить фундаментальні книги
для румунської літератури та румунської культури. Він два рази був головою Румунської
академії та був нагороджений численними нагородами та відзнаками.