Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 16 лютого 2023 року

16 лютого 2023 року

ЗЕМЛЕТРУСИ
– Три літаки ВПС Румунії виконали в четвер гуманітарну місію на підтримку
населення, постраждалого від землетрусів у Туреччині та Сирії, в результаті
яких загинули понад 41 тисяча людей. Два літаки C-27J Spartan вилетіли до
Газіантеп, Туреччина, і літак C-130 Hercules до Бейрута, Ліван, для перевезення
приблизно 12 тонн продуктів першої необхідності, подарованих румунською державою. У ніч із середи на четвер перші
румунські рятувальники, які діяли в районах, постраждалих від землетрусів у
Туреччині, повернулися до країни двома транспортними літаками Spartan ВПС
Румунії. Порятунок 4 громадян Туреччини з-під завалів свідчить про те, що
румунська команда виявила людяність і повернула надію безнадійним, наголосив
прем’єр-міністр Ніколає Чуке. Зі свого боку, міністр внутрішніх
справ Лучіан Боде заявив, що дії румунських рятувальників довели, що Румунія
може надати підтримку всім європейським громадянам, які опинилися в критичній
ситуації. У Туреччині залишилися 59 румунських рятувальників, які продовжують
підтримувати місцеву владу. За даними ООН, допомоги потребують 9 млн сирійців і
2,2 млн турків. У Бухаресті прем’єр-міністр Румунії оголосив, з іншого боку,
про створення сьогодні міжміністерської групи, яка головним чином
контролюватиме запобігання, підготовку та реагування установ у надзвичайних
ситуаціях.

Leila Keamil, 16.02.2023, 05:25

ВЗАЄМИНИ
– У четвер, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів телефонну
розмову зі своїм грецьким колегою Нікосом Дендіасом. Обидва високопоставлені
особи відзначили дуже добрий рівень румунсько-грецьких відносин і обговорили
руйнівні наслідки землетрусів у Туреччині, поінформувавши один одного про підтримку,
надану цій країні. Обидва міністри також обговорили питання приєднання Румунії
до Шенгенської зони. Богдан Ауреску передав особливу вдячність Греції за
постійну та активну підтримку приєднання Румунії до Шенгену та за конкретні
кроки для просування цієї мети в діалозі з Австрією. Нагадаємо, 8 грудня 2022
року на Раді юстиції та внутрішніх справ Румунію не прийняли до Шенгенської
зони через спротив Австрії та Нідерландів.

ВІЗИТ – Спікер Палати депутатів Румунії Марчел Чолаку перебуває з офіційним дводенним візитом
в Італії, в Римі. Згідно з програмою візиту, сьогодні
пройшла зустріч румунської та італійської делегацій на чолі з Марчелом
Чолаку та його італійським колегою Лоренцо Фонтаною. Також Марчел Чолаку зустрінеться з мером Риму Роберто Гуалтьєрі. У п’ятницю спікер Палати депутатів зустрінеться з міністром
внутрішніх справ Італії Маттео П’янтедозі, а потім з представниками румунських єпархіальних громад регіону Лаціо.

НАРКОТИКИ
– Палата депутатів у Бухаресті прийняла в середу закон, який посилює покарання
для тих, хто безправно вирощує, продає, пропонує або виробляє небезпечні
наркотики. Проект було переглянуто на запит президента Клауса Йоганніса, який
зажадав чіткішого регулювання щодо речовин, нещодавно згаданих у законі, таких
як етноботанічні речовини. Покарання за незаконний обіг наркотиків становитиме
від 3 до 10 років позбавлення волі, а у випадку з наркотиками підвищеної
небезпеки – від 5 до 15 років ув’язнення. У разі смерті потерпілого – покарання
становить від 15 до 25 років позбавлення волі. Покарання
для тих, хто зберігає наркотики для власного споживання,
не були збільшені.

РЕЗОЛЮЦІЯ
– Парламентарі Європарламенту проголосували в четвер за резолюцію, якою вимагають, щоб
російські лідери, винні у військових злочинах в Україні, були засуджені та
покарані міжнародним судом. Резолюція була прийнята в річницю
війни, розв’язаної Росією 24 лютого минулого року. Голова Комітету із закордонних справ,
євродепутат Девід Макалістер заявив у Страсбурзі, що напад Росії спрямована не
лише на Україну, а й на усю структуру безпеки та миру в Європі. Тому
економічна, фінансова, гуманітарна та військова підтримка України з боку ЄС має
бути посилена, наголосив Девід Макалістер.

НАЦІОНАЛЬНІ
МЕНШИНИ – За ініціативи Румунії та Угорщини Рада Європи
вирішила розглянути ситуацію з національними меншинами в Україні та звернутися до
Венеціанської комісії з цього приводу, заявив у середу міністр закордонних
справ Угорщини. За
словами Петера Сійярто, наразі в Україні є 99 початкових і середніх шкіл, які
працюють як навчальні заклади етнічних угорців, і згідно з новим законом,
прийнятим наприкінці минулого року, вони стануть державними школами з певним
рівнем доступу до навчання угорською мовою з 1 вересня. Також набуде чинності постанова,
згідно з якою кількість курсів, що проводяться мовами меншин, буде поступово
знижена до 40% з 4-го класу, а випускні іспити, вступні іспити і професійна
підготовка національною мовою будуть так само скасовані. Новий закон «Про
національні меншини» в Україні викликав невдоволення та реакції в Румунії,
останньою була реакція президента Клауса Йоганніса, який обговорив цю тему по
телефону із президентом України Володимиром Зеленським. Він висловив свою повну
відкритість до пошуку рішень, щоб румунська громада в Україні користувалася такими
ж правами, якими користується українська громада в Румунії.

РЕСП.
МОЛДОВА – Парламент Республіки Молдова затвердив програму та новий склад уряду на чолі з Доріном Речаном. Більшість міністрів кабміну Гавріліца
зберегли свої портфелі, оголошено лише чотири нових імена. Водночас у новому
уряді буде створено нове Міністерство енергетики. Серед цілей програми,
запропонованої Доріном Речаном, є розпочаття переговорів про вступ до ЄС та
прискорення процесу інтеграції. Кабінет міністрів Реджена має пройти
голосування без проблем, враховуючи, що в законодавчому органі домінує Партія
«Дія та солідарність», заснована проєвропейською президенткою Майєю Санду,
повідомляє кореспондент «Радіо Румунія» у Кишиневі. Нагадаємо, Наталія Гавріліца
оголосила про свою відставку минулого тижня. Офіційні особи з Кишинева
пояснили, що зміна уряду була необхідна через складну ситуацію з безпекою, і Дорін
Речан вважався придатним з огляду на його досвід роботи міністром внутрішніх
справ та радником президентки Майї Санду з питань національної безпеки.
Додатковий аргумент було висунуто на початку тижня, коли Майя Санду представила
подробиці плану Росії щодо повалення проєвропейського уряду в Республіці
Молдова. Аналітики з Кишинева, однак, вважають, що були й інші причини зміни
прем’єр-міністра, зокрема повільність судової реформи.

КУЛЬТУРА
– Більше 130 заходів матимуть місце з 17 по 19 лютого, коли планується запуск
програми Тімішоара – Європейська столиця культури 2023 року. Мер міста
на заході Румунії Домінік Фріц оголосив, що офіційна церемонія відкриття
програми, яка пройде на Площі Об’єднання у місті, розпочнеться з символічного
моменту, коли місту буде вручено нагороду Меліни Меркурі Європейської комісії. Вона
присуджується Столицям європейської культури, які успішно виконали всі
зобов’язання, взяті при подачі заявки. «У нас є історичний шанс змінити
сприйняття та усунути забобони. Давайте використаємо європейську історію
Тімішоари, щоб створити нову європейську долю для Румунії та змінити своє місце
на європейській карті», – також зазначив мер. Він уточнив, що культурна програма,
яка триватиме цілий рік, включатиме понад 1000 заходів.

КІНО – Від
сьогодні у звичному форматі після двох років пандемічних обмежень проходить 73-е
видання Берлінського міжнародного кінофестивалю. До 26 лютого на фестивалі
заплановано показ майже 400 фільмів. За нагороди «Золотий ведмідь» і «Срібний
ведмідь» змагаються 19 фільмів, режисерами 6-ох з яких є жінки. Румунська кінострічка
«Mammalia» режисера Себастьяна Міхейлеску також була відібрана в конкурсній
секції Форуму Берлінале. До складу журі під головуванням американської актриси
Крістен Стюарт входить також румунський режисер Раду Жуде, нагороджений
«Золотим ведмедем» у 2021 році за комедію «Невдалий секс, або божевільне порно» і «Срібним ведмедем» у 2015 році за історичний фільм Аферім,Браво!