Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 15 травня 2023 року

15 травня 2023 року

ОСВІТА – У понеділок в Сенаті були зареєстровані законопроекти про
середню та про вищу освіту, а у вівторок до їх розгляду приступить Комітет з
питань освіти. Остаточне голосування щодо пакету освітніх законів заплановане
на 22 травня. За словами міністерки освіти Ліджиї Деки, нові закони спрямовані
на запобігання та боротьбу з відсівом учнів, боротьбу з функціональною
неграмотністю, впровадження освіти, орієнтованої на учня, забезпечення безпеки
в навчальних закладах, кращу підготовку та підтримку вчителів, а також
дотримання правил етики та деонтології. Партії, що входять до правлячої
коаліції, заявляють, що нові заходи сприятимуть реформуванню системи освіти.
Опозиція, однак, критикує закони, які, на її думку, не вирішують проблеми в
системі освіти і фактично є провалом президентського проекту Освічена
Румунія.

Bogdan Matei, 15.05.2023, 10:15

АВІАЦІЯ – ВПС Румунії у
понеділок вивели з експлуатації винищувачі
радянської розробки МіГ-21 LanceR,
успадковані від комуністичної влади, які були замінені більш сучасними
американськими F-16. ЗМІ пишуть, що це відбувається на тлі зміцнення східного
флангу НАТО після російського вторгнення в сусідню Україну 24 лютого 2022 року.
Румунія тепер буде використовувати 17 вживаних F-16, куплених у Португалії.
Крім того, в листопаді минулого року румунський уряд підписав договір з Норвегією на поставку ще 32 літаків. Член
НАТО з 2004 року, Румунія також планує закупити американські винищувачі
останнього покоління F-35, але експерти кажуть, що, ймовірно, знадобляться
роки, щоб цей дорогий проект став реальністю. Точна кількість наявних у Румунії
літаків МіГ-21 LanceR невідома, але за неофіційними оцінками їх кількість
становить 25 одиниць. За часів комуністичного режиму їх було близько 400. За
даними міноборони 30 МіГ-21 було втрачено в льотних інцидентах між 1991 і 2022
роками.

РАДА ЄВРОПИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь у четвертому
саміті Ради Європи, який відбудеться у вівторок і середу в Рейк’явіку, Ісландія.
Зустріч відбувається в контексті російського вторгнення в Україну, а Рада
Європи є однією з перших міжнародних організацій, яка відреагувала на це,
виключивши Російську Федерацію, – повідомляє Адміністрація президента Румунії.
На саміті також буде оголошено про створення міжнародного реєстру збитків,
завданих російською агресією, в якому Румунія візьме участь як
держава-засновник. Для Румунії участь у саміті має особливе значення, оскільки
цього року виповнюється тридцять років з дня вступу до цієї організації.

УКРАЇНСЬКЕ
ЗБІЖЖЯ – Міністр сільського господарства Румунії Петре Дая оголосив, що написав листа до ЄС, підписаного ще чотирма
країнами-членами ЄС – Болгарією, Угорщиною, Польщею та Словаччиною – з
проханням ввести обмеження на імпорт української сільськогосподарської
продукції та продовжити термін дії обмежень і після 5 червня. Це дата до якої діє заборона на імпорт збіжжя з України. За його словами, запропонований захід
допоможе румунським фермерам, які більше не будуть зазнавати збитків через конкуренцію з боку дешевої української продукції на внутрішньому ринку. Європейська
комісія ухвалила 2 травня виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту
обмеженої кількості продуктів з України – пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та
соняшнику. ЄК оголосила, що готова повторно запровадити запобіжні заходи після
закінчення терміну дії, якщо виняткова ситуація продовжиться.

СНД – Спікер молдовського парламенту Ігор Гросу оголосив у
понеділок, що Республіка Молдова ініціювала процедуру виходу з Угоди про
Міжпарламентську асамблею держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав (СНД). Про це повідомляє
Радіо Кишинів. «Через 30 років стало абсолютно очевидно, що членство Р.Молдова в структурах СНД не сприяло вирішенню
придністровського конфлікту, не призвело до виведення російських військ з
лівобережжя Дністра, і не захистило країну від економічного ембарго та енергетичного шантажу», – сказав Ігор Гросу. Він додав, що присутність в
СНД не захистила країни-учасниці від військових нападів, війни та незаконної
окупації суверенних територій. СНД виникла 8 грудня 1991 року, коли президенти Білорусі, Російської Федерації та
України підписали угоду про її створення. Р.Молдова приєдналася до СНД у 1994 році.

ВИБОРИ В ТУРЕЧЧИНІ – Обидва кандидати в президенти,
чинний глава держави Реджеп Таїп Ердоган і кандидат від світської опозиції
Кемаль Кілічдароглу, кажуть, що можуть перемогти у вирішальному турі
голосування 28 травня. Перебуваючи при
владі протягом двох десятиліть, Ердоган заявив своїм прихильникам, що готовий
«служити своїй країні ще п’ять років». Зі свого боку, Кілічароглу заявив, що
впевнений у перемозі в другому турі, аргументуючи це «необхідністю змін у
суспільстві». У першому турі, що відбувся в неділю, Ердоган (69 років) отримав
49% голосів, а Кілічароглу (74 роки), підтриманий шестипартійним альянсом, що
варіюється від націоналістичних правих до ліберальних лівоцентристів, – 45%.
Третій кандидат дисидент-націоналіст Сінан Оган набрав лише 5% голосів. Іноземні ЗМІ пишуть, що
виборці останнього можуть схилити чашу терезів у фіналі, але також і те, що
Ердоган, схоже, виграє завдяки перемозі своєї партії на парламентських виборах,
які також відбулися в неділю. На кону стояло 600 парламентських місць, половину
з яких, за повідомленнями, отримала пропрезидентська Партія справедливості та
розвитку.

КІНО – Сьогодні у Бухаресті стартував Фестиваль європейського кіно, після
аналогічних фестивалів у Тімішоарі та Оравіці на заході Румунії. Він розпочався
показом фільму «Покоління стручків» режисерки Софі Бартез, який отримав
нагороду на кінофестивалі Санденс. Фестиваль європейського кіно у
столиці триватиме до 23 травня. Мешканці та гості Бухареста матимуть можливість
побачити національні прем’єри фільмів, нагороджених у Берліні, Венеції чи
Локарно, багато з яких мали прем’єру цього року.

СТРАЙК – Румунська федерація профспілок SANITAS збирає підписи за
проведення загального страйку в системі охорони здоров’я та соціального
забезпечення, наміченого на 15 червня. Представники федерації вважають, що,
незважаючи на тиск на владу, остання не виконує в повному обсязі положення
закону про оплату праці. Вони стверджують, що все ще існують категорії
працівників, які не отримали належну їм заробітну плату і, що відповідальні
органи влади не демонструють реальних намірів дотримуватися положень закону.