15 січня 2015 року
ПОЛІТИКА — Румунія може і повинна стати частиною Шенгенської зони, – заявив, у четвер, в Брюсселі, президент Клаус Йоханніс, після зустрічей з президентами Європейської ради Дональдом Туском та Європейської комісії Жан-Клодом Юнкером. Президент ЄК висловив підтримку щодо цієї мети. На порядку денному фігурували, серед іншого, можливості поліпшення освоєння коштів ЄС і перспектива скасування моніторингу системи правосуддя. Клаус Йоханніс здійснює перший дводенний візит до Брюсселя в якості глави держави. У п’ятницю він зустрінеться з Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом.
România Internațional, 15.01.2015, 01:43
ВЗАЄМИНИ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску зустрівся, у четвер, із заступником премєр-міністра з європейських справ Болгарії Мегленою Кунєвою, яка проводить перший візит до Бухареста в цій якості. Ауреску заявив, що двосторонні відносини мають стратегічний характер і виступив на користь їх поглиблення в межах встановлених в ході останнього спільного засідання урядів Румунії та Болгарії у березні 2014 року. Дві посадові особи зробили обмін думками про перспективи вирішення питання вступу Румунії та Болгарії до Шенгенської зони.
КУЛЬТУРА — Румуни відзначали, у четвер, 165 років з дня народження національного поета Міхая Емінеску (1850-1889 рр.), який вважається останнім великим представником європейського романтизму. З цієї нагоди, було відзначено і Національний день культури, який святкується з 2010 року. Як щороку, дипломатичні та консульські представництва, а також румунські культурні інститути із-за кордону провели спеціальні заходи, присвячені цьому дню. Емінеску був офіційно відзначений і в Республіці Молдова та румунськими громадами за кордоном.
ЕНЕРГІЯ – Премєр-міністр Румунії Віктор Понта оголосив, у четвер, що він обговорить зі своїм кишинівським візаві Юрієм Лянке, способи постачання Республіці Молдова електроенергії з Румунії. Понта уточнив, що Румунія має достатню кількість електроенергії, щоб постачати її і в сусідню державу, але інфраструктура залишає бажати кращого, і немає достатніх можливостей транспортування. Премєр-міністр зробив ці заяви після того як Україна вирішила призупинити експорт електроенергії до Республіки Молдова і Білорусі.
КОШТИ — 8 країн-членів Європейського, включно Румунія, чия швидкість освоєння фондів ЄС є нижчою 60%, отримають допомогу з метою збільшення швидкості їх освоєння, заявила єврокомісар з питань регіональної політики, румунка Коріна Крецу. Вона вже створила робочу групу, щоб збільшити швидкість освоєння цих коштів Румунією, Болгарією, Хорватією, Угорщиною, Словаччиною, Словенією та Італією. Фонд згуртування призначений для держав-членів, чий валовий національний дохід на душу населення становить менше 90% від європейської середньої. Серед пріоритетів цього фонду є розвиток трансєвропейської транспортної мережі. Недавно, представники ЄС вирішили покрити витрати на будівництво ділянки Автостради Соарелуй (південний схід Румунії), виділивши на це 305,7 млн євро з Фонду згуртування, сума яка покриває 85% витрат на будівництво.
ПОЛІЦІЯ – 20 румунських поліцейських беруть участь до 31 січня в новій оперативній місії типу підтримки в Парижі. Вони супроводжуватимуть французьких колег в патрулюваннях, місіях громадської безпеки і надаватимуть підтримки і безпосередньої допомоги у вирішенні судових справ за участю осіб румунської національності. Румунські поліцейські пройшли через процес відбору, який припускав перевірку теоретичних юридичних знань, рівня знань мови країни, де проходитиме місія, але й виконання відповідно до європейських стандартів конкретних дій, специфічних їх роботи.
ФІНАНСИ — Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) уперше з часів світової фінансової кризи може повідомити про збитки через ситуації в Росії та Україні, заявив віце-президент ЄБРР Андраш Сімор, цитований Рейтерс. Причиною, за словами Сімора, було б скорочення вартості інвестицій банку в Росії у звязку з девальвацією рубля. Росія є основним напрямком діяльності ЄБРР, з інвестиціями у розмірі 5,8 млрд доларів. Румунія посідає шосте місце серед найбільших одержувачів коштів, що виділяються ЄБРР, після Туреччини, України, Росії, Польщі та Єгипту. Торік, ЄБРР збільшив на 16,5% інвестиції в Румунії, до 592 млн євро, навіть якщо число фінансованих проектів зменшилося до 26, від 32 у попередньому році.
