Домашня сторінка » Злободенність » Новини » 15 квітня 2022 року

15 квітня 2022 року

ЗАКОН – Проєкт внесення змін до закону
«Про офшори», який встановлює умови для експлуатації нафтогазових родовищ у
Чорному морі, внесено на розгляд парламенту, оголосив прем’єр-міністр Румунії
Ніколає Чуке. Законодавчий акт передбачає, що 60% прибутку, отриманого від
видобутку природного газу, повертатиметься румунській державі, а 40% -
інвесторам. При купівлі видобутого газу пріоритет матиме держава та румунські
компанії, надлишки будуть експортуватися. Документ також регулює фіскальний
режим оншорних периметрів глибиною понад 3000 метрів, виявлених у повітах Бузеу
та Бреїла. Прем’єр-міністр Румунії зазначив, що видобуток на родовищі «NeptunDeep» розпочнеться наприкінці
2026, початку 2027 року, а наземний видобуток у повіті Бузеу – на початку 2024
року. Серед сприятливих результатів від ухвалення цього закону румунський
прем’єр-міністр назвав: забезпечення енергетичної незалежності та доступ до
дешевшого газу для румунських громадян.

Eugen Coroianu, 15.04.2022, 04:46

БУДІВНИЦТВО – Уряд в Бухаресті
затвердив термінову постанову про надання підтримки будівельному сектору. Це
дозволить компенсувати подорожчання будівельних матеріалів і збільшення витрат
на оплату праці. Міністр розвитку Чеке Оттіло уточнив, що держава виділить 1,77
млрд леїв, оскільки є ризик блокування частини контрактів і навіть банкрутства
деяких підприємців.

НАТО – У п’ятницю до Румунії
прибули 180 португальських солдатів, розгорнутих в рамках заходів НАТО з
посилення східного флангу. Їх привітав начальник генштабу генерал Данієль
Петреску. Загін буде інтегровано в національні структури та структури НАТО з
метою підвищення споможності реагування, сумісності і, не в останню чергу, аби підкреслити
солідарність союзників. Присутність союзних військ у Румунії є новим правилом.
Вжиті заходи є переважно оборонними, адаптованими до безпекової ситуації в зоні
нашої відповідальності, уточнив генерал. Решта військовослужбовців
португальського загону, який складатиметься з близько 220 осіб, а також
військова техніка, матеріали та супутнє обладнання прибудуть до Румунії
найближчими днями.

ПОЛЬОТИ – З п’ятниці призупинені польоти літаків МіГ-21 Lancer ВПС Румунії. Захід вжито з огляду на значну кількість аварій, зафіксованих під час експлуатації цих літаків. Міністр оборони Васіле Динку заявив, що льотчики будуть перекваліфіковані для F-16 або для інших місій. Він запевнив, що наразі ця міра не впливає на спроможність протиповітряної оборони Румунії, оскільки вона має ескадрилью літаків F-16. Також в Румунії функціонує потужний загін багатонаціональної повітряної поліції з 22 літаків сил НАТО.

ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ -
Близько 10.000 українських біженців перетнули кордон Румунії протягом останньої
доби, – повідомила в п’ятницю Головна інспекція прикордонної поліції. За даними
влади, з початку російського вторгнення, 24 лютого, до Румунії прибуло понад
714 тисяч українців. З них 30.000 – діти, а понад 4.000 попросили притулку.

ВІЙНА В УКРАЇНІ – У ніч на 15 квітня у Києві прогриміли найсильніші вибухи
з моменту виведення російських військ з цієї області два тижні тому. Ракети «Калібр» також влучили по українському ракетному заводі «Нептун». Це помста, кажуть українці та міжнародні
журналісти, бо саме ця зброя знищила крейсер «Москва». Українці стверджують, що
потопили крейсер, росіяни – що це сталося через «бурхливе море». Крейсер
«Москва» – найсерйозніша втрата російських військ з початку війни в Україні. У
перший день війни в Україні, «Москва» брав участь в окупації Зміїного острова,
операції, під час якої 82 українські воїни потрапили в полон і згодом, за
даними українських ЗМІ, він брав участь у блокаді портів Одеси, Миколаєва та
Очакова. На півдні росіяни стверджують, що захопили металургійний комбінат
Іліча, один з останніх під контролем України в Маріупольській області. Також у
Маріуполі українці звинувачують російську армію у вивезенні тіл, щоб знищити
докази воєнних злочинів. У четвер Верховна рада України оголосила геноцидом
злочини російської армії в сусідній країні. За даними Української прокуратури,
з початку російського вторгнення щонайменше 198 дітей загинули та 355 отримали
поранення.

ЗАКЛИК – Світовий банк,
Міжнародний валютний фонд, Всесвітня продовольча програма ООН і Світова
організація торгівлі закликали до невідкладних і скоординованих заходів щодо
продовольчої безпеки та закликали країни уникати заборон на експорт продуктів
харчування та добрив. У спільній заяві лідери чотирьох установ попередили, що
війна в Україні посилює існуючий тиск через кризу Covid-19 або зміну клімату.
Найбільший ризик – кажуть – для бідних країн, але зростає вразливість і в
країнах із середнім рівнем доходу.

КІНОФЕСТИВАЛЬ – Режисери Крістіан Мунджіу
та Александру Белк представлятимуть Румунію на 75-му Каннському міжнародному
кінофестивалі, який цього року відбудиться з 17 по 28 травня. Крістіан Мунджіу братиме
участь із фільмом франко-румунсько-бельгійського спільного виробництва «R.M.N.» в офіційному конкурсі кінофестивалю за головний приз
«Золоту пальмову гілку», а режисер Александру Белк представить кінострічку «Метроном»
у другій за значенням програмі фестивалю «Особливий погляд/UnCertainRegard». Ветеран фестивалю, Мунджіу був нагороджений Золотою пальмовою гілкою в
2007 році за кінострічку «4 місяці, 3 тижні та 2 дні». На цьому ж фестивалі
його фільм «За пагорбами» був удостоєний у 2012 році нагородою за найкращий
сценарій, а фільм «Випускний» отримав приз за режисуру в 2016 році. «Метроном»
– дебютний фільм Александра Белка, випускника кінорежисерького факультету Національного
університету театрального і кінематографічного мистецтва ім. І. Л. Караджале в
Бухаресті. Цього року за Гран-прі Каннського кінофестивалю змагатимуться 18 кінострічок,
а до програми «Особливий погляд» увійшли 15. Офіційний відбір зроблено з 2.200
фільмів, отриманих організаторами.

КОЛЕКТИВ – Бухарестський апеляційний
суд знову відклав винесення остаточного вироку у справі «Колектив»,
бухарестського клубу, де, сім років тому, 64 особи загинули та майже 200
отримали поранення після того, як там спалахнула пожежа. Рішення очікувалося у
п’ятницю, після того, як судді кілька разів вже відкладали винесення вироку у
справі. У першій інстанції до покарань строком від 4 до 13 років були засуджені
мер Крістіан Попеску П’єдоне, троє власників клубу, піротехніки та керівники
компанії з виробництва піротехнічних ефектів, пожежні інспектори та працівники
мерії. Відповідачі також мають відшкодувати збитки у розмірі десятків мільйонів
євро, разом із Мерією району, на території якого був розташований клуб, та
Інспекція з надзвичайних ситуацій Бухарест Ілфов.