15 вересня 2022 року
КІБЕРЗАХИСТ
– Уряд в Бухаресті схвалив законопроєкт про захист ІТ-систем органів державної
влади та державних установ у контексті вторгнення Російської Федерації в Україну.
Уряд змусить усі державні центральні та місцеві органи влади відмовитися від
російських антивірусних рішень або додатків, які можуть бути підконтрольними
Москві. Законопроєкт, ініційований Міністерством дослідження та інновацій,
стосується ширшого європейського контексту, в якому країни-члени ЄС, такі як
Німеччина чи Італія, вимагали від своїх власних органів влади змінити антивірусні
рішення, якщо вони використовують програмні забезпечення від Касперського, через
ризик того, що Росія використовує ці програмні забезпечення для кібератак.
Roxana Vasile, 15.09.2022, 05:42
КІБЕРЗАХИСТ
– Уряд в Бухаресті схвалив законопроєкт про захист ІТ-систем органів державної
влади та державних установ у контексті вторгнення Російської Федерації в Україну.
Уряд змусить усі державні центральні та місцеві органи влади відмовитися від
російських антивірусних рішень або додатків, які можуть бути підконтрольними
Москві. Законопроєкт, ініційований Міністерством дослідження та інновацій,
стосується ширшого європейського контексту, в якому країни-члени ЄС, такі як
Німеччина чи Італія, вимагали від своїх власних органів влади змінити антивірусні
рішення, якщо вони використовують програмні забезпечення від Касперського, через
ризик того, що Росія використовує ці програмні забезпечення для кібератак.
ПРИРОДНИЙ
ГАЗ – До кінця цього тижня зимові запаси газу в Румунії перевищать мінімальний
рівень у 80%, встановлений Європейською комісією, заявив міністр енергетики Вірджіл
Попеску. За словами посадовця, це вище рівня, який був зафіксований торік у
листопаді. Він оцінив, що Румунії вдасться добре подолати цю зиму, навіть якщо
це буде складний період у всьому Європейському Союзі через невизначеність,
пов’язаною з постачанням російського газу. Міністр додав, що найімовірніше нова
термінова постанова про обмеження цін на енергоносії буде змінена, щоб
підтримати також людей, чиє життя залежить від кисневих концентраторів,
пристроїв, які споживають багато електроенергії, понад встановлений нормативним
актом рівень. Уряд також заявив, що розглядає можливість надання бонусів тим,
хто хоче енергозберігати.
БІДНІСТЬ – Згідно
з оприлюдненими в четвер даними Управлінням європейської статистики (Євростат),
найбільша частка населення, яка була піддана бідності і соціальній ізоляції в
ЄС, торік була зафіксована в Румунії (34%), Болгарії (32%), Греції та Іспанії
(обидві з 28%). Натомість
найменша частка людей, яким загрожувала бідність і соціальна ізоляція, минулого року була
зафіксована в Чехії (11%), Словенії (13%) і Фінляндії (14%). У 2021 році в ЄС
було 95,4 мільйона людей, які перебували у зоні ризику бідності та соціальної ізоляції, що становить
21,7% населення, що трохи більше, ніж у 2020 році (94,8 мільйона людей, 21,6%
населення). Минулого року в ЄС 73,7 мільйона людей перебували під
загрозою бідності, 27 мільйонів людей зазнавали серйозних матеріальних проблем
і були соціально незахищеними, а 29,3 мільйона людей жили в
домогосподарствах з низькою інтенсивністю праці.
ПЕРЕСЕЛЕНЦІ
З УКРАЇНИ – Генеральна інспекція прикордонної поліції повідомляє, що майже 81
тисяча осіб в’їхали в Румунію в середу через прикордонні пункти по всій країні.
З них близько 11 тисяч громадян України, що на 15,7% більше, ніж попередньої
доби. Починаючи з 10 лютого 2022 року (доконфліктного періоду) понад 2,3
мільйона громадян України перетнули кордон з Румунією, більшість з них – до
країн Західної Європи.
ПРАВОСУДДЯ
– У Бухаресті спеціальна парламентська комісія з перегляду законів у сфері
правосуддя оновила, у чертвер, дебати щодо законопроєкту про організацію та
функціонування Вищої ради магістратури. У середу засідання відбулося в
присутності галузевого міністра Кетеліна Предою, і більшість статей були
проголосовані в початковій версії запропонованій урядом. Виконавчий орган хоче,
щоб пакет законів був прийнятий парламентом до кінця місяця, причиною тому є графік,
взятий на себе виконавчою владою перед європейськими інституціями. Під час
дебатів у середу всі пропозиції опозиції були відхилені, за винятком ухваленої
всіма депутатськими фракціями пропозиції опозиційного Союзу «За порятунок
Румунії» про те, щоб члени Вищої ради магістратури обиралися з числа суддів і
прокурорів, які мають стаж роботи не менше семи років і не були оштрафовані протягом останніх трьох років.
ЕНЕРГІЯ – Європейська
комісія просить країни-члени скоротити споживання електроенергії щонайменше на
5% у піковий період дня і зменшити попит щонайменше на 10% до березня
наступного року. У промові про стан Союзу, виголошеній у середу на пленарному
засіданні законодавчого органу ЄС в Страсбурзі, голова Комісії Урсула фон дер
Ляєн запропонувала обмежити прибутки компаній, які виробляють електроенергію за
низькою ціною, а також глибоку реформу ринку електроенергії. Союз продовжить
надавати допомогу Україні, пообіцяла Урсула фон дер Ляєн.
ВЕЛИКОБРИТАНІЯ
– Букінгемський палац оприлюднив інформацію про державний похорон королеви
Великої Британії Єлизавети II у понеділок. Перша релігійна служба відбудеться
об 11:00 за місцевим часом у Вестмінстерському абатстві, де очікується близько
3000 гостей, включаючи глав держав, членів королівських сімей, топ-політиків і
представників гуманітарних організацій. Пізніше труну пронесуть вулицями
Лондона, потім її доставлять до Віндзорського замку, що на західній околиці
столиці, де відбудеться чергова релігійна служба. Увечері королева буде
похована в каплиці короля Георга VI в ході приватної церемонії. Румунію на
похоронах у понеділок представлятиме президент Клаус Йоганніс. Також будуть
присутні Її Величність Маргарета, зберігач
королівської Корони Румунії, і принц-консорт Раду.
КОНГРЕС – Папа
Франциск попередив,
у четвер, про
ефект доміно військових конфліктів на міжнародні відносини, на закритті
конгресу в Казахстані, де релігійні лідери з усього світу закликали світових політичних лідерів до діалогу. На 7-му
Конгресі світових і традиційних релігій, що проходив у столиці Нур-Султані,
учасники – близько 100 делегатів із 50 країн світу, які представляють різні
конфесії – ухвалили декларацію, в якій закликали політичних світових лідерів відмовитися
від будь-якої агресивної та деструктивної риторики, яка веде до дестабілізації світу. Вони також ствердили, що екстремізм, радикалізм,
тероризм і всі інші форми насильства і війни, незалежно від їх цілей, не мають
нічого спільного зі справжньою релігією і повинні бути відкинуті якомога
рішучіше. Декларація також підтримує захист гідності та прав жінок і підвищення їх соціального статусу як
рівноправних членів сім’ї та суспільства.