14 січня 2024 року
Головні новини Румунії та найактуальніші новини світу...
Bogdan Matei, 14.01.2024, 13:53
ПРОТЕСТИ – У Бухаресті міністр фінансів Марчел Болош
обговорив з представниками фермерів та перевізників їхні вимоги. Серед іншого,
вони вимагають обмеження тарифів на автоцивільне
страхування на рівні 5.000
леїв, податок у розмірі лише 1% від обороту, скорочення часу
очікування на митниці та надання харчових купонів.
Переговори відбулися після вчорашніх переговорів з представниками Міністерства сільського господарства та Міністерства транспорту, результати яких, однак, не задовольнили
повністю представників протестувальників. Були узгоджені
рішення, які можуть бути реалізовані протягом наступних 30 днів. Серед них -
створення спеціальних кулуарів на
кордонах і в порту Констанца (на Чорному морі), що дозволяють в’їзд лише
вантажівкам з країн-членів ЄС, а також регулювання штрафів за відсутність
віньєтки, якщо час, витрачений на очікування перетину кордону, перевищує термін
дії віньєтки на той день. Румунська влада також погодилася з пропозицією штрафувати
лише постачальника та вантажоодержувача у разі перевантаження вантажівок. Це
вже п’ятий день поспіль, коли вантажівки та трактори затримують рух транспорту,
особливо на кільцевих дорогах великих
міст, але і в центрах міст.
ТЕЛЬ-АВІВ
– Ізраїль сповнений рішучості продовжувати кампанію в Секторі Газа до перемоги над
ХАМАСом і повернення ізраїльських заручників додому, – заявив прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу після в 100 днів від початку війни. Глава ізраїльського уряду
також згадав про дебати у Вищому суді ООН в Гаазі, ініційовані Південною
Африкою проти Ізраїлю за звинуваченням у геноциді. За словами кореспондента
Радіо Румунія, він заявив, що прихильники неонацизму в усьому світі
наважуються звинувачувати Ізраїль у геноциді, таким чином сприяючи терористам, які не
цураються спалювати дітей живцем, вбивати, ґвалтувати і викрадати жінок,
чоловіків, старих і хворих. У суботу ввечері в Тель-Авіві також
розпочався 24-годинний мітинг, організований ізраїльським Командуванням родин
заручників, в якому взяли участь сотні тисяч людей, щоб відзначити 100 днів з
моменту їх викрадення в секторі Газа. Війна почалася з жорстокої атаки ХАМАС, 7 жовтня, в результаті якої терористи вбили 1.200
осіб і викрадили 240 осіб. З того часу було звільнено понад 100
заручників, а кілька людей загинули, більшість з них – під час обстрілів або
випадкових пострілів ізраїльських сил. Понад 23 .000 палестинців були вбиті в Газі, і
більшість населення було змушене покинути свої домівки. Бойові дії, масові
руйнування і блокада, накладена на сектор Газа, також призвели до серйозної
гуманітарної кризи, яку неодноразово засуджували представники ООН, міжнародних
організацій та
багатьох країн.
ВИБОРИ – У Тайвані кандидат від правлячої
Демократичної прогресивної партії Лай Чін-те був обраний президентом у першому
турі голосування в суботу, набравши 40,1% голосів виборців. Він пообіцяв
захистити країну від загроз і залякувань з боку Китаю, привітавши силу народу в
його спроможності протистояти зовнішнім виборчим впливам. Кандидат від
опозиційної партії, яка виступає за тісніші зв’язки з Пекіном, визнав свою
поразку. Управління у справах Тайваню Державної ради в Пекіні заявило, що
Тайвань належить Китаю і вибори не можуть зупинити тенденцію до возз’єднання. У
Вашингтоні президент Джо Байден заявив, що Сполучені Штати Америки не підтримують незалежність острова,
вважають Китай єдиним законним урядом, але продовжать надавати значну військову
допомогу адміністрації в Тайбеї. Європейський Союз привітав проведення
загальних виборів на острові. ЄС заявляє,
що залишається стурбованим зростанням напруженості в Тайванській протоці і
виступає проти будь-яких односторонніх спроб змінити ситуацію в регіоні.
Москва, зі свого боку, дала зрозуміти, що її позиція залишається незмінною -
Тайвань є частиною Китаю.
ДАНІЯ – У неділю Фредерік Х (55 років) став королем
Данії, змінивши на троні свою матір, королеву Маргрете ІІ, яка зреклася
престолу. Близько 100.000 данців святкували цю подію в столиці країни
Копенгагені. 83-річна Маргрете
перебувала на троні 52 роки, та її зречення від престолу є першим за майже 900
років данським монархом. Раніше монархиня заявляла, що залишиться на троні
довічно, але здивувала данську громадськість на Новий рік, коли оголосила про
свій намір зректися престолу. Вона пояснила, що операція на спині, яку вона
перенесла минулого року, змусила її переосмислити своє майбутнє, але не
повідомила жодних подробиць свого рішення. Reuters зазначає, що данська
монархія користується величезною підтримкою серед населення. Останні опитування
показують, що 86% данців задоволені королевою Маргрете, а 82% очікують, що
Фредерік буде добрим або дуже добрим.
